Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною». Глибокі і щирі почуття Остапа і Соломії. Внутрішній світ героїв. Майстерність пейзажів.

дата публікації: . Надруковано у: Українська література


Автор розробки: Круглик Тетяна Володимирівна


Тема: Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною». Глибокі і щирі почуття Остапа і Соломії. Внутрішній світ героїв. Майстерність пейзажів.

Мета: На основі здобутих знань розкрити багатство внутрішнього світу героїв, красу їх почуттів; пояснити раль пейзажів, образів - символів у творі; показати новий образ жінки в українській літературі; розвивати образне мислення, виховувати високі моральні якості шляхом глибокого аналізу образів - персонажів твору «Дорогою ціною».

 

Основні завдання:

  • творче застосування знань;
  • розвивати критичне мислення;
  • використати підготовчу роботу учнів у бесіді за змістом оповідання.

 

Очікувані результати

  • вільно оперувати теоретичним матеріалом;
  • застосовувати набуті знання на практиці;
  • з’ясувати проблемне питання.

 

Тип уроку

Урок закріплення вивченого, урок - пошук істини

Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя

Г. Сковорода

 

Обладнання

портрет М. Коцюбинського, проект плану уроку, пейзажі

Проблемне питання

Чи знайшли герої твору своє щастя?

На дошці тема й цілі уроку, на партах проект плану

Випереджувальні завдання; клас об’єднано в чотири групи, які готували робочі матеріали за оповіданням «Дорогою ціною».

Зміст уроку

  1. Вступ
  2. Ціле визначення. Оголошення теми уроку.
  • Отже, визначимо цілі нашого уроку. Ми працюватимемо над цією темою 1 урок. Від кожного залежатиме його успіх. Всі ми одна команда . Успіх кожного - це успіх усіх.
  1. Планування роботи.
  • Перегляньте проект плану уроку. Чи є у вас пропозиції, доповнення до нього?
  1. Рефлексія
  • З яким настроєм ви починаєте роботу? В кінці уроку проведете її самооцінку, а також рефлексію ( осмислення своїх досягнень)
  1. Запис теми та епіграфа в зошити.

Мотивація:

  • Як ви розумієте епіграф уроку?
  • Коли, на вашу думку, людина в рідному краї по - справжньому щаслива? Які можуть бути перешкоди на шляху до щастя :'
  • Що є для вас щастя?
  1. Робота за планом ( бесіда)

- Чи поділяєте ви думку, що в злиднях щастя немає?

- Хто, на вашу думку може бути щасливим?

Вчитель:

- А що сказано про щастя відомими людьми? Перш за все, вислів Г. Сковороди, що є епіграфом нашого уроку ( коментар).

- В оповіданні щастя не самоціль, а результат боротьби, воно у кожного своє. Перша група мала завдання знайти вислови відомих людей про щастя, кохання .

Учні: П. Грабовський

„Якщо людина має батьківщину, рідну землю - це вже велике щастя. Втратити ії - велике горе, рівноцінне смерті .

- Коли Г. Сковороду запитали, чи він вважає себе щасливою людиною, то він відповів, що так, бо жив у гармонії з собою. Улюблена справа - обов'язкова умова щастя.

В. Стус :

„Вміти любити - то велике щастя. А ідеал є один - добра і справедливості, чесності і любові..."

Л. Українка :

„Любов - це чудова поема, що люди потім перечитують у спогадах”

Учень: Словник пояснює зміст слова щастя так: „Щастя - це почуття, або стан найвищого повного вдоволення, сприятливий збіг обставин. Талант, успіх .

Вчитель:

- Чим жертвує Соломія заради щастя? Чи згодні ви з думкою, що розлука вбиває любов? Які вислови про рідну землю і чужину ви пригадали?

Учні: В. Симоненко:

„Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківіцину".

Народ говорить:

„Нашого цвіту по всьому світу".

О. Олесь:

„О принесіть, як не надію, то крихту рідної землі..." .

  1. Для роботи на сьогоднішньому уроці лідери груп доповідатимуть про результати. (Лідер створює проблемну ситуацію, розвиває впевненість у собі- „можу зробити." „можу виступити". Ми працюємо над темою уроку через осмислення внутрішнього світу персонажів оповідання, який відображений в їх вчинках, діях, словах.

Уявімо, що до нас завітали герої твору. Нехай кожен із них розкаже про себе. А ви, кожна група, визначивши доповідача, матимете змогу висловити думку з приводу побаченого, почутого, прочитаного. Отож, слово Соломії ( виступ учениці).

Найбільше багатство для мене єце мій коханий Остап. Як почула, що він покидає мене і я лишуся з осоружним мені чоловіком - світ мені немилим став. Я вирішила, що краще вмерти, ніж з нелюбим жити. Ось саме тому і покинула я все. Сказала собі: „Пропадай воно всепропадом... Піду і я світ за очі . Хоч серцеві легше буде". Не лякали мене труднощі , а милий поруч був. Коли ми перебували з Остапом у плавнях, то я мало не зомліла од страшної думки, що можу не знайти Остапа. Але знайшла, виходила. Мріяла жити з коханим у злагоді, хоч на чужині. Та не судилося...

Вчитель:

- Що ви можете сказати про Соломію, виходячи з побаченого і прочитаного?

(Група характеризує образ Соломії)

- Вона розумна. Не злякалась труднощів, злиднів. Кохання для неї- найвища цінність. Вона наполеглива в досягненні мети, не боїться перешкод (Цитати).

- А зараз слово Остапу ( виступ учня )

- Я - Остап. Мені 20 років. Наді мною збиткувався пан, назвав бунтарем. гайдамакою і в некрути пообіцяв віддати. Злість мене взяла на наших людей: застромив віл шию в ярмо, та й байдуже йому, тягне... Зважився я йти волі шукати. Жаль мені було тільки одної Соломії та дідуся.

Вчитель:

- Яким ми побачили, почули Остапа?

( Група характеризує).

Учень: „Я побачила..."

Остап: Пан розлучив нас з Соломією, силою Віддавши ії заміж за свого хурмана. Катував дідуся на стайні нагаями. похвалявся оббілувати Остапа за сміливе слово. Слово „волі” я почув від діда, воно розпалило кров у мене, я намагався розповідати людям, що пора вже висунути шию з панського ярма. Заради мене Соломія покинула рідний край. Дуже ждав я, коли буду вільний на чужій землі та замість радості - обурення стрепенуло мою душу. Відчув я в цей момент всі кривди і знущання, які я зазнав у покинутому краї. Але й на чужій землі не все так сталося, як гадалося. Хотіла Соломія порятувати мене, однак погубила себе - забрав її Дунай у свою чорну безодню.

….Чимало води утекло в Дунаї з того часу. А я все чую, як зве мене Соломія, кличе часто до себе. Та хвала Богу, що не знає мого життя, бо засмутилася б небіжка, якби його прочитала.

Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав. Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається коли злучиться з нею.

Вчитель:

- Доповніть почуте.

Учні:

Пораненого Остапа виходила, вилікувала Соломія разом зі старою циганкою. Вірили вони в якусь незвичайну силу, що прийде їм на поміч.

Вчитель:

- Хто в оповіданні, на вашу думку, здійснив «найбільш» моральний вчинок - Остап, Соломія чи хтось інший? відстоював право бути щасливим?

(Учні доводять свою думку).

Вчитель:

- А зараз слово мають представники другої групи, які досліджували внутрішній світ героїв.

Учень:

- Я вважаю, що кожна людина народишась для добра. І житгя - це не чернетка, в якій можна виправити помилку. Його слід творити за законами порядності, пам'ятати про найвищі моральні цінності шодини.

- В оповіданні я побачила глибокий внутрішній світ героїв.

- Ось епізод, коли Остап ступив на чужу землю. Художні деталі розкривають психологічний стан героя . ( Приклади ).

Письменник романтизує своїх героїв, їх пригоди, і водночас вони виглядають цілком достовірними , правдивими через реалістичну передачу психології персонажів.

А скільки відчаю, щирого почуття у боротьбі із зрадливою природою виявляє Соломія, коли загубила в очереті Остапа : „Соломія чула до нього зненавистъ, як до живої істоти. Він дратував її. Коли б в неї був серп, або ніж, вона різала б його доти, поки б він не поліг увесь або вона сама не впала трупом ...”

Вчитель:

- Представники третьої групи робили спостереження над картинами природи в творі.

Учень:

- Пейзаж поданий через сприйняття героїв, побудований на взаємодії зорових і слухових вражень. Природі належить особлива роль. Я бачу пару молодих людей увесь час серед природи. Коли герої вночі переплавляються через річку, автор зауважує: „ човен посунув по воді над зорями, що тремтіли на дні блакитної безодні...". Герої ніби пливуть між зорями.

Учениця:

- А мене вразило почуття казковості, яке пережили герої серед таємничої природи плавнів - „ одинокі, загублені серед безмежного моря очерету". Остап уявляє, як Соломія спускається з неба, бере його, як малу дитину, і вони летять обоє у високості , ген - ген до зоряного неба..."

Учень :

- Дуже виразно використав автор пейзаж для відтворення переживань героїні, коли вона загубила в очереті Остапа: «Жовтий, гладкий, високий - він глузував із неї, помахуючи над ії головою рудим чубом»

Пейзаж створює романтичну атмосферу.

Вчитель:

- То з якою метою письменник використав пейзажі?

Учень:

- Пейзаж у творі поданий через сприйняття героїв, побудований на взаємодії від чуттєвих вражень - зорових, слухових.

Вчитель:

- Для того, щоб досягти мети нашого уроку потрібно розглянути ще одне питання, а саме питання теорії літератури. До якого роду літератури належить Цей твір? А до якого жанру ? ( Це середній епічний жанр. Повісті, оповідання.) Доведіть.

Представники четвертої групи досліджували це питання.

Учень 1

- Це оповідання, бо...

Учень 2

- Це повість, бо...

Учень 3

- У творі є такі художні засоби:

Порівняння - зіставлення предметів на основі подібності ( «червоні, як грань, хмари?», «втікача катовано, мов худобу», «козацтво, як мак», «мов сич на гіллі», «пасма кіс, мов мертві гадюки»).

Вигуки : Соломія: „ Ох Боже мій ! Ох, Боже І” , „ Остапе - е, Оста - апе - е!

Так кричить охоплена жахом людина.

Уособлення : „наступашґ”, течія бере в свої обійми”, „ чорна глибінь тягне за ноги? тіло тятне чорна безодня."

Метафори: „вогняні гори", „вогонь сопе", (різновиди метафори - уособлення , персоніфікація ).

  1. Підсумок.

Вчитель:

- Думаю, що сьогоднішній урок спонукав до того, щоб ви задумались над власними звичками, вчинками. Тож візьміть для себе за орієнтир душевну щирість, простоту наших героїв, їх вірність, рішучість у боротьбі за своє щастя. Давайте з’ясуємо, чи досягнута мета, чи справдилися очікування .

  1. Рефлексія

Вчитель:

- Що ми зробили сьогодні на уроці?

- Що нового я навчився, зумів і зрозумів? ( Метод «Обери позицію” - засуджую, виправдовую)

- Чи досягнув поставлених цілей?

- Як я працював?

Лідери груп:

- Що вдалося? Які труднощі? ,

- Над чим треба працювати? ( Метод „ Я тобі, ти мені")

- Сьогоднішній урок навчив мене...

  1. Заключне слово вчителя.

Аналіз результату роботи кожного, визначення рейтингу, вказування на

недоліки, аргументування оцінок .

  1. Домашнє завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добавить комментарий
  • Комментарии не найдены

© 2012 ТОВ «ВГ «ОСНОВА». © 2016 Учительський Журнал он-лайн. Всі права захищено.  Joomla! - безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU/GPL.