Самоаналіз педагогічної діяльності як умова професійного саморозвитку

Нечай Лариса Валеріївна

вчитель математики та інформатики

спеціаліст другої категорії

КЗ «Богодухівський ліцей №3»

Богодухівської міської ради

Богодухівського району

Харківської області

Самоаналіз педагогічної діяльності як умова професійного саморозвитку

Прояви самоаналізу як особистісного утворення висвітлені в багатьох психологічних дослідженнях, у той час як його процесуальні характеристики, етапи і структурно-динамічні компоненти розкриті недостатньо. Підхід до самоаналізу як складного структурованого системного утворення пов'язаний з реалізацією комплексного дослідження – вивчення властивій людині специфіки самооцінювання в єдності з його результатами й умовами, що забезпечують ефективну професійну діяльність.

У вітчизняній літературі актуалізуються визначені операційні характеристики самоаналізу, фіксуються його способи, рівні, виділяються показники самоаналізу як особистісного утворення. У самоаналізі бачать проекцію усвідомлюваних якостей на внутрішній еталон, зіставлення власних індивідуальних характеристик з ціннісними шкалами, форму ставлення до себе, особистісне судження про власну цінність, позитивну і негативну установку на себе.

Функціонування самоаналізу як інтелектуальної дії визначає його рефлексивний характер. Саме рефлексія, за Л.С. Виготським, дозволяє людині спостерігати за собою, ґрунтуючись на почуттях, внутрішньо диференціювати «Я» діюче,розмірковуюче й оцінне.

Н.В. Кузьміна (1976, 1993) виділяє гностичний компонент педагогічної діяльності, який передбачає:

Ø самоаналіз і самооцінку результатів власної діяльності, контроль і оцінку діяльності учнів → синтез інформації контролю → встановлення ступеню відхилення від наміченої програми → визначення шляхів і способів корекції діяльності.

Сформоване уміння діагностувати, моделювати і коригувати систему діяльності є важливим критерієм педагогічної майстерності. На системно-модулюючому рівні педагогічної діяльності забезпечується єдність цілей, засобів і результатів навчання, що позитивно позначається на реалізації

Мікроструктура

навчального процесу на

системно-модулюючому

рівні педагогічної діяльності





кінцевих цілей педагогічної системи; формується цілісна система знань і ціннісних орієнтацій учня і вчителя як суб'єктів педагогічного процесу.

А.К. Маркова, А.Я. Никонова (1986) розглядають психологічні особливості індивідуального стилю діяльності вчителя як стійкий комплекс мотивів, цілей (виявляються в характері планування), способів реалізації і прийомів оцінки результатів діяльності. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що індивідуальний стиль діяльності є предметом самоформування і саморозвитку.Такі компоненти педагогічної діяльності як самоаналіз, самооцінка і корекція припускають вивчення вчителем ходу і результатів своєї діяльності, хронометраж витрат часу, узагальнення передового й індивідуального досвіду, побудову й реалізацію плану професійного вдосконалювання. Загальною особливістю цих дій учителя є спрямованість на самого себе, педагогічна рефлексія, вивчення рівня своєї діяльності через її результативність. Необхідно також вивчати умови, які сприяють розвитку педагогічної рефлексії в кожного вчителя, вмінню зіставляти рівень своєї діяльності з характером сучасних вимог педагогічної освіти.

А.О. Реан (1990), С.В. Кондратьєва (1987), Ю.М. Кулюткін (1983) пов'язують рефлексивно-перцептивні здібності педагога з умінням аналізувати і враховувати у своїй діяльності не тільки власні індивідуальні психологічні особливості, але і здійснювати різнобічне сприйняття й адекватне пізнання особистості учнів. Розглянемо модель самоаналізу педагогічної діяльності:

Учень Структурна модель самоаналізу педагогічної діяльності


Функції аналізу педагогічної діяльності










Діагностична

Пізнавальна

Перетворювальна

Самоосвітня


Самоаналіз, як складно структуроване утворення,функціонує в різних формах, на різних рівнях і етапах як система, що розвивається. Функцією актуального самоаналізу є оцінка й корекція виконавчих дій у процесі діяльності.

Х. Хекхаузен вживає для визначення цього виду самооцінки терміни «поточна» і «інтроспективна» самооцінка, зазначаючи, що вона фіксує емоційні стани, зміну чекань, ступінь «вдалості діяльності». Важливим психологічним механізмом цього виду самооцінки є дії самоконтролю, що містять у своїй підсумковій частині парціальні самооцінки.

Функція ретроспективного самоаналізу – оцінка суб'єктом досягнутих рівнів особистісного саморозвитку і підсумків діяльності; самооцінка забезпечує визначення суб'єктом перспектив розвитку, тому що в ході її актуалізації розкриваються позитивні й негативні сторони діяльності.

Самоаналіз необхідний на всіх етапах педагогічної діяльності: формулюванні цілей, складанні програм і визначенні змісту виконавчих дій, виборі дидактичних засобів і методів, створенні умов, оцінці ефективності отриманих результатів.

Встановленню критеріїв оцінки сприяє прогностична самооцінка; реалізація наміченої програми спирається на актуальну самооцінку; аналіз отриманих результатів, визначення ступеню реалізації прийнятої програми – функція ретроспективної самооцінки вчителя.

В.М. Козієв(1986) зазначає, що формування у вчителя мотивації самоосвіти – це саморозвиток навичок професійного самоаналізу за такими напрямами:

1. Аналіз співвідношення «актуального Я» і «рефлексивного Я», тобто аналіз причин того, чому власне уявлення про себе в даний момент не відповідає уявленням інших людей у професійній сфері.

2. Аналіз співвідношення «Актуального Я» і «Ідеального Я», тобто з'ясування вчителем того, за якими параметрами власної особистості і діяльності він не відповідає власним ідеалам.Результатом цього типу професійного аналізу є мета самоосвіти – власні професійні якості, які необхідно розвивати, і недоліки власної професійної діяльності, які потрібно усунути.

В.Д. Шадріков (1980) виділяє такі рівні аналізу психологічної діяльності: індивідуально-мотиваційний, компонентно-цільовий, інформаційний, структурно-функціональний, індивідуально-психологічний, психофізіологічний.

Рівень індивідуально-мотиваційного аналізу діяльності передбачає вивчення:

Ø вимог особистості до діяльності;

Ø можливостей діяльності по задоволенню потреб особистості;

Ø мотивів діяльності як системи;

Ø динаміки мотиваційної структури особистості в процесі професіоналізації;

Ø впливу мотивів на саму діяльність, її мету й основні параметри;

Ø мотиваційно-інформаційних і мотиваційно-активізаційних відносин.

Рівень компонентно-цільового аналізу допомагає встановити компонентний склад діяльності, розкрити мету і значення кожної дії в загальній структурі діяльності. Аналіз здійснюється як у процесуальному аспекті (як виконується та чи інша дія, як діяльність побудована в часі і просторі), так і в результативному (який результат кожної дії і діяльності в цілому).

Рівень структурно-функціонального аналізу діяльності розкриває структуру діяльності, тобто виявляє зв'язки між окремими компонентами діяльності, встановлює значимість цих зв'язків і роль окремих структурних компонентів; на цьому рівні розкривається функціональна підпорядкованість і динамічна організація структурних компонентів діяльності. Діяльність аналізується як з предметно-діючого боку, так і з боку психічних якостей, через які реалізується її предметна сторона. Аналіз діяльності дозволяє вирішувати завдання:

Ø оптимізації навчання шляхом розробки стратегії освоєння окремих дій у структурі діяльності;

Ø розробки алгоритмічних розпоряджень по виконанню окремих операцій у структурі діяльності на професійному рівні.

На рівні індивідуально-психологічного аналізу здійснюється проектування індивідуально-стильових способів і особливостей діяльності.

Для ефективного професійного самоаналізу і корекції педагогічної діяльності вчителю необхідно:

qзробити власну діяльність об'єктом усвідомлення, аналізу й оцінки; адекватно оцінювати власну діяльність;

qмати еталон для порівняння й оцінки власної діяльності і власних професійно-особистісних якостей.

qспіввіднести власну діяльність і власну особистість учителя з ідеальноюмоделлю чи нормативним зразком.

Такий аналіз дозволить учителю з'ясувати для себе, які дії необхідно виконувати, щоб підвищити ефективність професійної діяльності. Протиріччя між нормативним зразком (ідеалом) і оцінкою власної діяльності є мотиваційною основою самоосвіти, задає мету і напрями саморозвитку.

Роль педагогічних працівників в організації дистан...
Інноваційні підходи до оцінювання учнів 1 – 4 клас...
 

Коментарі (0)

There are no comments posted here yet

Залишити свій коментар

Posting comment as a guest.
0 Characters
Вложения (0 / 3)
Share Your Location

Редакція порталу «Учительський журнал он-лайн» може не поділяти точки зору автора та користувачів порталу, які висловлюються у формі коментарів до статей, повідомлень на форумі тощо. Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв і т.п. Матеріали публікуються в авторському варіанті; ілюстрації, пунктуація і лексика авторські. Претензії не приймаються. Матеріали не рецензуються.

Premium Joomla Templates