8.ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ – ОСНОВА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Похмурі думки та емоції послабляють нас, роблять хворими, а позитивні роблять нас сильними і здоровими.

Г. Сел'є


8.1.Сутність здоров'я. Гарне здоров'я - основа довгого, щасливого і повноцінного життя людини. Але мало хто з нас у швидкоплинності справ і часу думає про своє здоров'я. Лише, коли раптомхвороба «валить з ніг» або коли приходить старість ми починаємо задумуватись про безтурботно прожиті роки і шкодуємо…

Ми часто говоримо одне одному стандартний набір побажань:
«Здоров'я! Щастя! Довгих років! Успіху!»

І зразу ж забуваємо про них. А здоров'я – це скарб, який необхідно зберігати щоденно.

Здоров'я громадян – головна мета суспільства, бо саме вони визначають майбутнє благополуччя країни, подальший економічний і духовний розвиток, рівень життя, культури, науки.

Здоров'я – це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. Воно складається з фізичного, фізіологічного, психічного здоров'я.

Фізичне – красота,пластичність,гнучкістьтіла, сила.Фізіологічне – нормальне функціюваннявнутрішніх органів. Психічне – це стан психічного благополуччя, як наслідок відсутності хворобливих психічних проявів і адекватного пристосування до умов життя.

Що ж впливає на здоров'я? На нього впливають наступні фактори: спосіб життя – 55%!!!, зовнішнє середовище – 22 %, генетика – 15%, медицина – 8%!!!

Як бачимо самим важливим фактором є спосіб життя, який суттєво залежить від нас, а той на який ми часто покладаємо великі надії – медицина, займає останнє місце.

8.2.Психосоматична хвороба (ПСХ) ‑ хвороба 21 сторіччя. Кожній епосі, як відомо, властиві свої, характерні для неї захворювання. 20 сторіччю передували чума і проказа, тиф і цинга, туберкульоз. І з ними людство навчилося боротися.

А двадцяте сторіччя породило стреси, і як їх наслідок - психосоматичні захворювання. Під психосоматичними хворобами (хворобами душі і тіла) розуміють порушення функцій внутрішніх органів і систем, виникнення і розвиток яких найбільшою мірою пов'язано з нервово-психічними чинниками, переживанням гострої хронічної або психологічної травми, специфічними особливостями емоційного реагування особистості.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я кількість цих захворювань за останні 60 років зросла в 25 разів.

Людина багато років тому жила у згоді зі своєю природою, і, наприклад, індивід флегматичного темпераменту повільно, але добре робив свою справу. Людині загрожували стихія, голод, холод, ікло тварини і ворог, але протягом тисячоліть були відпрацьовані механізми захисту від цих напастей. І людина успішно переборювала труднощі і відбивала погрози.

За останні 50 000 років спосіб життя людини докорінно змінився, проте основні фізіологічні реакції організму залишилися на старому рівні. Тому в наш час людина хворіє і вмирає, в основному, від хвороб, в основі яких лежить неправильний спосіб життя, важкі переживання, глибоке і невідступне почуття незадоволеності, страхи, психічна травматизація. Іншими словами, у наш час людину вражають, призводять до передчасної смерті психосоматичні захворювання - хвороби душі і тіла.

У природних умовах усе вирішується, відносно просто: потрапляючи в складну ситуацію, індивід вдається до тактики, властивої всім ссавцям: до втечі або агресії. В обох випадках фізіологічний настрій один: як втеча, так і акт агресії потребує значної фізичної активності і припускає звільнення енергоресурсів. Наше тіло «вміє» добре це робити. І ось вже сотні років старі фізіологічні механізми працюють вхолосту й адреналін ледь не виплескується з нас назовні. Проте, дуже часто в нас немає можливості (бажання) допомогти собі реалізувати його за допомогою активного фізичного навантаження(ми, наприклад, просто сидимо, стиснувши кулаки і губи від нанесеної образи). І як результат такого способу життя - поява психосоматичних захворювань.

Тому, основною причиною цих захворювань вважається дезадаптація людини - порушення пристосування її до більш ускладнених умов життя, коли, наприклад, природне прагнення до самоствердження, успіху стикається з усе зростаючою конкуренцією, неухильно зростаючими вимогами до особистості.

Проблема пристосування людини до реальностей життя споконвічна. В ній чітко просліджується два принципових моменти: рівень інтелектуальних і фізичних можливостей людини, з одного боку, і конкретні умови його життя, сприятливі або несприятливі, - з іншого.

Тисячоліттями пристосування людини до реальності відбувалося природно та повільно й усе в її житті було відносно зрозумілим. Високе положення закономірно посідав сильніший, а слабкий не претендував на таке положення. Людина знала своє місце серед людей і в житті не прагнула до того, що вважала неможливим. Це вносило стабільність у її життя. Селянин орав, воїн був воїном, керманич - керманичем.

З кінця XIX століття життя людини принципово змінилося. Темп життя став позамежним. Зникли погрози, до яких людина пристосовувалася тисячоріччями; виникли погрози, стосовно яких вона не мала генетичної програми захисту. Науково-технічна революція в короткі терміни різко змінила спосіб життя, їх умови. Відповідно драматично змінилася й адаптація (пристосування) до реального життя. Вона перестала залежати від зросту, фізичної сили і міцності кісток. Слабшали родові зв'язки, зникли станові переваги. Машина, що з'явилася, пред'явила людині вимоги, що, принаймні, для однієї третини людей виявилися непосильними. Тисячу років найвища швидкість була швидкістю коня. На зміну їй прийшли автомашина, літаки і космічні кораблі. Незмірно зросла ціна помилки людини, і приклад тому - Чорнобиль.

Зараз людину ранить не ікло хижака і не спис ворога, а слово, думка, емоції. Негативні емоції, подібно дев'ятому валу, накрили людину з головою. Виринувши, вона вдихає повітря і знову надовго зникає під водою. Кількість інформації, що надходить, надмірна. Людина дезорієнтована. Інформація, яку вона не в силах переробляти, викликає в неї напруження і може нести погрозу. У стимулах, що викликають стрес, психічне рішуче превалює над тілесним.

Емоції, що мобілізовували організм для відбиття погрози, сьогодні засуджуються, оскільки цінується розважливість і емоційна стриманість. І емоції, що сторіччями були природною складовою частиною механізмів захисту та адаптації, сьогодні часто ускладнюють наше життя. Проте, емоції були, є і будуть. Вони придушуються, не виплескуються назовні, але при цьому не зникають, і вирують в організмі. Стримувана агресивність, придушений гнів, старанно прихована ворожість руйнівно впливають на печінку і жовчний міхур, на серце і судинну систему, на організм у цілому. У результаті серце й інші органи відчувають перевантаження не від фізичних зусиль, а від психологічного дискомфорту.

Людина ‑ невід'ємна частина природи, виявилася відірваною від неї. Виникнула штучна інфраструктура життя, що відокремлює людину від природних умов: штучне освітлення, парове опалення, синтетичний одяг, багатоповерхові будинки і ліфти, хімічно отруйна їжа. Людина працює, коли відповідно до сонячних і місячних ритмів варто відпочивати або спати.

Людина мало рухається, хоча природно запрограмована на постійне фізичне навантаження. У той же час психічні перевантаження перетворилися в повсякденну реальність і стрес накладається на стрес, не даючи час організму на відновлення. Число проблем і конфліктів із самим собою, з іншими, із повсякденною реальністю зростає, рішення їх усе більш ускладнюється.

Наслідки психосоматичних хвороб настільки великі та масштабні, що від них почала «страждати» і економіка. Так, наприклад, американські спеціалісти підрахували, що стреси в цілому обходяться економіці США в 150 мільярдів доларів на рік. І коли виникли такі величезні затрати, компанії і фірми починають приймати відповідні заходи: впроваджувати для своїх співробітників курси для боротьби зі стресами, надаючи їмнайрізноманітнішу допомогу.

Звичайно психосоматичні захворювання виникають в результаті дії несвідомих процесів. Тому донедавна вважалося, що несвідомий аспект таких захворювань робив їх некерованими, чимось, що просто з нами щось «траплялося». І, хоча за те, що тіло занедужало, відповідала психіка, нам не «приходило в голову», що можна, вплинувши на неї змусити організм знову видужати.

Але останнім часом зростає розуміння того, що людина спроможна навчитися керувати психічними процесами, які впливають на широкий спектр фізіологічних процесів. Це, насамперед, позитивне мислення, самонавіяння, аутотренінг, йога тощо. І оволодіння цими засобами, підвищення власної психологічної культури, дозволить вам адаптуватися до сучасних умов, бути здоровим і щасливим. Проте це перспектива, а поки... багато хто хворіє. Майже кожний із нас на собі випробував дію психосоматичного захворювання. Тому усім відома крилата фраза: «Всі хвороби від нервів».

Сам факт психологічної обумовленості більшості захворювань сьогодні не викликає сумнівів. Спеціалісти розходяться лише в кількісних оцінках: деякі називають 50%,інші 70%, а головний канадський психіатр Ганс Сел'є вважає психосоматичними 100% захворювань, включаючи й інфекційні (оскільки вплив на психіку негативних думок, почуттів, емоцій знижує опірність організму, роблячи його практично беззахисним).

«Нерви» - ми чуємо це скрізь. Лікар говорить своєму пацієнту: «Це ваші нерви». Чуйні жінки скаржаться на свої нерви. День за днем ви чуєте ділових людей і професіоналів, що мають нервовий розлад. Ви чуєте батьків, що говорять про дітей: «У нього нерви, я не можу його карати». Або ж вони говорять про себе: «Не витримали нерви, ось я і покарав свою дитину». Ви бачите прояв «нервів» скрізь ‑ на вулиці, на роботі, у театрі, у школі, в інституті й особливо вдома, у вашій власній сім'ї. Мільйони людей мають «нервову» силу нижче нормальної і, як слідство, відчувають часто органічні і фізичні порушення, що роблять їх життя жахливим, а їх хворими. Відомий американський засновник здорового способу життя Поль Брегг пише, що «половина лікарняних ліжок країни зайнята людьми, що страждають нервовими розладами».

І цю думку підтверджують кращі спеціалісти по психічному здоров'ю, які говорять, що якщо кількість психічних захворювань буде зростати такими темпами, то менш ніж через 100 років не буде нікого, хто б подбав про психічне здоров'я, тому що кожний буде жертвою якогось розладу (психосоматичної хвороби). Застрашлива перспектива ‑ чи не так? Медичні дослідження підтверджують це. В даний час не вистачає психіатрів і психотерапевтів, щоб контролювати, а головне лікувати, ці психічні захворювання.

Природно, що коли психосоматичні хвороби настільки небезпечні для людини, то важливо знати їх причину.

8.3. Основна причина захворювань людини. На думку ряду авторів основним критерієм оцінки стану здоров'я людини є рівень її спроможності адаптуватися в нашому складному і вимогливому світі.

Успішне пристосування людини до реальностей, до життя називається адаптованістю, а порушення такого пристосування - дезадаптацією, що призводить до різноманітних порушень у діяльності організму, у тому числі і хворобам.

Особливо це стосується «наймолодшої системи» організму людини - нервової, що не змогла у своєму розвитку встигнути (пристосуватися) за тими грандіозними змінами, що з'явилися в житті всього людства за останнє сторіччя. Саме вона виявилася самою слабкою ланкою в організмі людини. Тому основною причиною психосоматичних захворювань є дезадаптація нервової системи до умов сучасного життя, які суттєво ускладнилися.

А саме: кардинально змінилися умови праці; перенаселеність міст, що призвело до вибуху людських контактів; з'явився надмірний поспіх в житті; виникли величезні протиріччя в сім'ї; сучасна людина мало рухається: виникла гіподинамія; дуже шкодить сучасній людині «шкідливе» телебачення, зловживання комп'ютером, надмірність негативної інформації в ЗМІ тощо.

Виникає питання, як їх подолати, чи можна до них адаптуватися, щоб менше хворіти? Можна, відповідають вчені. Адаптивність підвищується «озброєністю». «Озброєність» - це гарна освіта, висока фахова підготовка, володіння багатьма навичками й уміннями, розвинута спроможність до контакту з людьми,навички позитивного мислення, мистецтво володіти собою і бути іншим. «Озброєний» все може, його шанують та цінують, йому не погрожує безробіття, він не відчуває страху перед життям, впевнений у собі. І він, не володіючи винятковими уродженими даними, проте добре пристосований до життя.

Проте людина не дуже підвищує свою «озброєність». Більш того, вона істотно погіршує стійкість до хвороб відповідно до тибетської медицини, своїм неуцтвом, що розуміється як неосвіченість в питаннях збереження здоров'я, і затьмареністю, що розуміється як зневага до стану свого здоров'я, людей інформованих, освічених.

Неуцтво породжує «хворий» спосіб життя і відповідно - хвороби. Неуцтво у відношенні до себе і до життя призводить до затьмареності тяжкими, песимістичними переживаннями без достатніх на те причин. Неосвічений ревнує, ненавидить, відчуває страх, хоча погрози уявні. Неуцтво призводить до негативних пристрастей, несправедливого гніву, недоброзичливості до людей і відсутності щирої доброти, постійному почуттю незадоволеності, поганому настрою і результатом цього є погіршення здоров'я людини.

У цілому, це призводить до того, що для багатьох із нас характерними є неадекватне поводження і мислення, що негативно впливають на здоров'я людини і виражаються в наступному:

страждаємо часто не стільки від того, що відбувається, скільки від того, як ми оцінюємо те, що відбувається;

часто обвинувачуємо близьких, навколишній світ у своїх поразках, забуваючи, що майже усі вони результат наших власних думок, що можна змінити;

часто "робимо з мухи слона" і страшимося його;

вважаємо, що неприємні почуття - це результат "зовнішніх сил", а не власного мислення;

багато часу приділяємо думкам про минуле і майбутнє і не живемо "сьогоденням";

часто скаржимося на свої нещастя і програмуємо себе й інших на хвороби, поганий настрій, поразка тощо.

Таким чином, психосоматичні захворювання, найбільш поширені в наш час, захворювання, від яких передчасно старіють та вмирають, не випадок, а слідство незнання, неуцтва або неуважності до свого здоров'я, затьмареності самої людини, і як результат - неадекватне мислення і поводження. Хворобу варто розуміти як розплату за неуцтво і затьмареність.

Звісно, ж з усім цим можна сперечатися, але важливо інше: ідея про взаємозв'язок тяжких переживань і хвороб має глибокий сенс.

Тяжке і тривале переживання фіксується в головному мозку і у результаті зароджується пов'язаний із ними стійкий осередок порушення, що одержав назву домінантного.

Цей осередок збудження центральної нервової системи гальмує роботу інших нервових центрів і дезорганізує регулюючу дію нервової системи на всі складові діяльності організму. Він постійно бентежить людину і не дає їй спокою.

Переживання мають свого адресата в системах організму. Важке тривале переживання, фіксоване в несвідомому, постійно впливає на певну систему. Зрештою, тримаючи організм в постійній напрузі, таке переживання спочатку викликає все більше виснажує певну систему, а потім виникає хвороба.

Тепер, знаючи все це, читач приходить до розуміння небезпеки фіксації на неприємному переживанні, на думці, пов'язаній з таким переживанням.

Тож якщо таке переживання (негативна думка) стає свідомим, його необхідно позбутися за допомогою позитивного мислення, або якщо це можливо, необхідно змінити ситуацію, що породжує тяжке переживання. Людину, наприклад, турбує її службове становище. Робота, якою вона займається, представляється малоперспективною. Або вона повинна змінити місце роботи. Проте по якимось причинам це може виявитися неможливим. Тоді необхідно знайти в цій роботі позитивні сторони, переконати себе в тому, що вона не така вже й погана і має перспективи (тобто змінити відношення до неї), треба тільки потерпіти, почекати, не розкисати.

Спеціалісти розглядають психосоматичні хвороби не як випадкові, а як дезадаптацію людини (особливо її психіки) до сучасних умов, а також, як слідство незнання, неуцтва або неуважності до свого здоров'я, затьмареності самої людини.

Таким чином, щоб запобігти психосоматичній хворобі, необхідно управляти своїми думками (психікою) і знати механізм впливу думок на людський організм.

8.4.Вплив думок на людський організм. Думка - це володар життєвої енергії, капітан корабля життя. Капітан, якщо він досвідчений і пильний, може провести свій корабель повз підступні рифи та крізь люті бурі в безпечну і спокійну гавань. Якщо ж капітан недосвідчений і безрозсудний, ледачий або п'яний, він неодмінно "посадить свій корабель" на мілину.

Про людину можна судити по тому як вона мислить. Секрети багатьох життєвих «не пощастило» нерідко полягають в плутаному і перекрученому мисленні, якому не вистачає простоти, ясності, чіткості, світлості, радості, оптимізму. Люди часто плутаються у своїх думках, оскільки, починаючи мислити, «вступають на цілком незнайому їм територію».

На думку Л.Н. Толстого думки мають надзвичайне значення в житті людини: «Вся справа в думках. Думка початок усього. Тому головне в самовдосконаленні ‑працювати над своїми думками». Думки, почуття, емоції, настрій сильно впливають на стан організму (зверніть увагу, все починається з думки).

Але у свідомості більшості людей фізичні і розумові процеси відділені одне від одного, і це призвело до сумного результату: люди забули про особисту відповідальність за своє власне здоров'я (у тому числі і психічне). Вони зосередились на медицині і перетворили докторів у богів. Ситуація ця абсурдна і трагічна. Чому?

Бо кожна людина може «керувати» розвитком свого організму, може контролювати всі процеси його функціонування. Відомо, що наше фізичне самопочуття залежить від циркуляції крові. Науково доведене і це підтверджено багатьма експериментами, що кровоносні судини можуть скорочуватися під впливом певних думок і почуттів, в результаті чого порушується кровообіг, тобто кров доходить до одного органу і не доходить до інших. Неврівноважена людина, що часто піддається почуттю гніву, ревнощам і страху, постійно порушує свій кровообіг, що згодом призводить до сильних змін в організмі, до перевтоми, хвороб, а іноді і до передчасної смерті. Ненависть та інші негативні емоції можуть також викликати параліч окремих нервових закінчень, що у свою чергу перериває функціонування всієї нервової системи.

Страх (як і всі емоції, породжений відповідними думками) запускає в хід біохімічний механізм стресу, що зводить до мінімуму опір організму інфекціям, хворобам. Послаблюючи волю, страх діє і на м'язи; він викликає також порушення рівноваги між двома півкулями мозку, що у свою чергу порушує координацію і дієздатність.

Але якщо ви оволодієте позитивним мисленням, то зможете управляти своїми думками, емоціями, отже будете в змозі впливати на стан свого здоров'я.

Спроможність розуму впливати на організм широко відображена в медичних працях по вивченню ефекту плацебо. Плацебо - свого роду імітація ліків (часто оформлена як дійсна таблетка з молока і цукру), іноді використовується лікарями, щоб заспокоїти хворого, а частіше дослідниками, щоб, порівнюючи, перевірити дію нових ліків.

У своїй книзі про самозцілення «Анатомія хвороби» Норман Казинс досліджує дію ефекту плацебо на прикладі декількох експериментів, що підтверджують верховенство розуму в процесі зцілення.

В одному з експериментів пацієнтів із виразкою шлунку розділили на дві групи. Першій групі повідомили, що вони будуть приймати нещодавно винайдений засіб, який гарантує різке поліпшення.

Другій групі теж повідомили про нові ліки, але нічого не гарантували. У 70% хворих із першої групи дійсно наступило різке поліпшення стану здоров'я, але тільки 20% пацієнтів із другої групи випробували щось подібне.

Обидві групи приймали той самий засіб - плацебо. Інші експерименти показали, що плацебо виявилося на 77% таким же ефективним, як морфій при знятті післяопераційних болів. Чому воно діяло? Плацебо «спрацювало» завдяки вірі пацієнтів у його ефективність, а також завдяки довірі до лікарів, які їх лікували, що в цілому викликало позитивні думки про можливість одужання.

Всі ці приклади свідчать про силу навіяння і самонавіяння, а отже і силу думки, завдяки якій приводяться в дію біохімічні процеси в ендокринній системі, що необхідно для посилення боротьби організму з інфекційними зараженнями, хворобами і болючими відчуттями.

Таким чином, наукою і практикою установлений вплив думки людини на стан її організму. При цьому негативні думки (а за ними шлейф почуттів, емоцій, настрою), що з'явилися випадково або в результаті якихось обставин, породжують психосоматичні захворювання, а позитивні призводять до здоров'я.

Отже, щоб запобігти їх виникненню (а отже і хворобі), людині необхідно навчитися свідомо управляти своїми думками. Власне, цей принцип і залучає багато засобів, якими володіє людство для запобігання психосоматичних захворювань: позитивне мислення, самонавіяння, саногенне мислення, раджа-йога тощо.

Дуже цікавим та корисним для багатьох з нас є досвід відомого багаторазового чемпіона світу та олімпійських ігор Юрія Власова, який попав в пастку смерті на протязі 10 років. Цей тривалий марафон боротьби за життя не пройшов даремно. Ю. Власов сформував себе, своє ставлення до життя, власне ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ, що й допомогло йому ще раз отримати перемогу, але не на змаганнях, а над собою, у буденному житті.

Ось що пише з приводу цього сам Ю. Власов. "В решті - решт я прийшов до переконання, що причина моїх негараздів у нервовій системі, яка не мала відпочинку ціле десятиліття… Спочатку хворіє дух, потім тіло! Керуючи духом, можна керувати тілом… Знаходячись у новому психічному стані, я по-новому зрозумів життя, я вже відчув силу до безмежного управління собою…"

Прагнення вижити, перемогти, стійкість, мужність, оптимізм дозволили Ю.Власову подолати надмірно складні життєві обставини, стати цілком здоровою людиною і створити свою систему духовно-фізичного видужування та способу життя, яка містить у собі позитивне мислення, постійні фізичні навантаження, загартування.

Власне, Ю.Власов розробив, певним чином, філософію позитивного мислення, яка є справжнім гімном життю і допомагає людині бути, стати ЗДОРОВОЮ, ЩАСЛИВОЮ. Нижче розглянемо її окремі положення.

"... Людина спроможна винести надзвичайні випробування, якщо загартований її дух. Дійсно, спочатку хворіє дух, потім тіло! Ця проста думка мене вразила. Саме так - я засмічував діяльність організму всім мотлохом переживань, непотрібних почуттів. Я цілком позбавляв себе радощів.

І ще я зрозумів дещо важливе - найважливіше, з чого в майбутньому виросла ціла система поглядів та стала можливою їх еволюція: тіло так само, як і дух, потребує керівництва.

3 пережитого я зробив цілком певний висновок: смерть збирає врожай там, де дух спить або хворіє.

Дурниці, нібито людина не може втручатися в діяльність внутрішніх органів. Адже людина захворює в більшості випадків під впливом певного душевного стану, який стає домінуючим. Внаслідок цього неминуче виникає і послаблення організму.

Це означає присутність сильного зв'язку між духом і внутрішніми органами.

Я зрозумів, що ліки та лікування безсилі. Накопичення важких переживань, слабка воля перетворили мене в раба хвороби. Не існує безслідних думок. Всі думки впливають на наші фізіологічні системи. Вони звужують або розширюють судини, затримують діяльність органів травлення, порушують сон і врешті-решт - кінцем призводять до хвороби серця. Неможливо прослідкувати всю різноманітність відповідних реакцій. Погані думки, горе, злість, роздратованість, жах, скарги, сумнів, турбота - все це призводить до послаблення організму, а протягом тривалого часу - вже до серйозних захворювань.

Потрібно виховувати себе, а точніше, перевиховувати, щоб нещастя, горе, втома та біди не перетворювались у пригніченість, безпорадність, жах, а, навпаки, розбивались енергією опору. Потрібно, щоб єдиною відповіддю на такі почуття та випадки була поведінка, організована на подолання сумних та важкихобставин. З цього моменту я почав вірити в те, що нема безвихідних ситуацій. Є дряхлість душі та нездатність правильно організувати своє життя та поведінку. Будь-який складний збіг обставин повинен викликати лише одну реакцію: організацію протидії їм.

Життя - це величезний подарунок, і його не можна прожити тьмяно, а я вже звик до постійних турбот, сумнівів, жахів. Як можна жити, коли нема радощів у житті, коли не чекаєш з інтересом кожного дня? Як не захворіти, коли ти в постійних жахах то за здоров'я, то через неприємні обставини ? Дні в сумнівах, хворобах, жахах - це не життя.Воно втрачає привабливість, його заслоняють біди, турботи, і ми вже не живемо, а існуємо за звичкою.

А все це означає і відповідний стан наших внутрішніх органів, їх тонус, характер реакцій, здатність до опору негативним факторам. Організм "буксує", "чадить" і в результаті ламається в багатьох ланках.

Дійсно, потрібно змінити головне - ставлення до життя, погляди на біди, нещастя і взагалі на все!

Я дав собі слово триматися в будь-якому випадку, навіть якщо весь світ стане переконувати мене, що я безнадійний. Доки я сам не погоджусь, ніщо не може зломити мене - це генеральна настанова для роботи організму. Потрібно лише слідкувати за складом мислення, не засмічувати організм небезпечними і непотрібними командами.

Я почав розуміти: головне - вірити. Потрібно непохитно вірити в правоту і доцільність того, що твориш. Ні на йоту не сумніватися в собі і в результатах роботи. Навіть невеличка фальш, іронія і сумнів можуть призвести до поразки.

Організм налаштований на кожен, найнезначніший рух думки, яка перетворюється у фізіологічні реакції - це все від великого пристосування організму в боротьбі за виживання. Біда в тому, що мозок посилає не тільки розумні команди; через цю причину виникає непогодження важливих життєвих процесів. Немає поганого життя - є невміння жити. В усіх невдачах винен я, а не життя. Я не зумів повести себе розумно. В хворобах, невдачах, складних ситуаціях, які мені траплялись, - невміння жити. В усіх провалах винен я, а не життя! Ці слова по-новому визначили ставлення до життя. І вони робили мене сильнішим.

Ніколи не можна втрачати віру в себе - які б біди не обрушувалися і які б вироки не виносила доля. Кінцевим є лише твій вирок. До того часу, доки не винесеш його, доки сам не визнаєш себе зламаним, ти непереможний, організм бореться і є можливість для подолання найбільш чорних і безнадійних ситуацій. Все залежить від сили вольового опору, від уміння знайти правильну поведінку і засоби боротьби. Безвихідних ситуацій нема, безвихідна ситуація - це слабкість духу і визнання поразки.

Організм надзвичайно стійкий і живучий, якщо ним управляє загартована воля. Найвища опора - ти сам!

Головне завдання - берегти мозок. Дуже часто цей верховний керівник життя змучений, перевантажений, отруєний та й до того ж прикро вражений нікчемними командами та почуттями.

Тривалі та стійкі перевантаження мозку збивають роботу всього організму, обертаються тяжкими неочікуваними недугами ...

Я досягнув того, чого прагнув. Я подолав хвороби і витягнув себе із смерті. Ні, я не виключаю негараздів з боку організму - дуже серйозна шкода була йому нанесена. Але ж я не сумніваюсь, що подолаю їх".

Отже, потрібно навчитися управляти своїми думками, емоціями, оволодіти позитивним мисленням, яке дозволить людині подолати багато всіляких негараздів, включаючи й психосоматичні захворювання.

8.5. З історії лікування психосоматичної хвороби. Тисячі років хвора або поранена людина виживала без допомоги лікаря, без лікування, як виживають зараз хворі або поранені тварини. Великий лікар сформувався в самій людині, її організмі. Древня медицина знала про цього лікаря і співпрацювала з ним. Ще в ті часи затвердилася думка, що лікар повинний володіти трьома знаряддями – «словом, рослиною, ножем». «Рослина» уособлює сучасну лікарську терапію, «ніж» - мистецтво хірургічного втручання, «слово» - вміння впливати на захисні сили організму через психіку, викликаючи необхідні думки, емоції. І не випадково саме «слово» стояло на першому місці в древній медицини.

Таким чином, відбувалося лікування словом, відбувався запуск захисних сил організму. А що сьогодні? Сьогодні ж якийсь лікар, сп'янілий успіхами сучасної медицини, комп'ютерами і фармакологічним достатком, і ще спеціалізований «по вуху, горлу, оку», що не має часу, власне, на бесіду (лікування) із хворим, зневажає, мабуть, самим головним засобом лікування. І ... робить помилку.

Про це говорив вже давньогрецький мислитель Платон ще в четвертому столітті до нашої ери: «Найбільша помилка лікарів складається в тому, що вони намагаються лікувати тіло людини, не намагаючись вилікувати її душу; проте душа і тіло являють собою єдине ціле і їх не можна лікувати порізно».

Медичній науці знадобилося 24 сторіччя, щоб усвідомити цю велику істину. Ми тільки зараз починаємо розвивати нову галузь медицини, названу психосоматичною. Ця медицина лікує одночасно і душу і тіло. Нам давно б пора зайнятися удосконаленням цієї науки. Бо медицина, в основному, ліквідувала багато інфекційних захворювань, але не може справитися з психічними і фізичними розладами, викликаними не мікробами, а негативними думками, емоціями. Кількість жертв цих емоційних розладів збільшується з катастрофічною швидкістю.

Тому, дійсно, найбільшою проблемою, яка впливає на все наше життя і наше здоров'я - це вибір правильного умонастрою. Якщо ми спроможні зробити цей вибір (керування своїми думками), ми виявимося на шляху до рішення багатьох проблем, у тому числі і здоров'я.

Наш умонастрій робить майже неправдоподібний вплив на стан нашого організму. Ось як це характеризував великий французький філософ Монтень: «Людина страждає не тільки від того, що відбувається, скільки від того, як вона оцінює те, що відбувається». А наша оцінка того, що відбувається, цілком залежить від нас: дивитися на те, що відбувається, оптимістично або песимістично.

Знаючи вплив думок на стан людини, давньоримський філософ Сенека радив переборювати болючі відчуття: «Стережися посилювати свої болі і погіршувати своє положення скаргами. Біль легко перенести, якщо не збільшувати її думкою про неї, якщо ж навпаки, підбадьорювати себе, говорячи: це нічого або, принаймні, - це не біда, потрібно вміти терпіти, це незабаром пройде, - то біль стає легкою остільки, оскільки людина себе в цьому запевнить».

Вплив негативних думок на здоров'я людини відображений й у Біблії. Вам, напевно, зрозуміло, що коли Христос сказав: «Любіть ворогів ваших», він проповідував не стільки правильні етичні принципи. Він також проповідував принципи медицини XXI сторіччя. Слова Христа: «прощайтесім разів по сімдесят» допоможуть багатьом уберегтись від підвищеного кров'яного тиску, серцевих хвороб, виразок шлунку і багатьох інших захворювань.

Наші вороги, напевно, потирали б руки з радості, якби знали, що наша ненависть до них виснажую нас, робить нас змученими і нервовими, псує нашу зовнішність, приносить нам захворювання, скорочує життя. Чи не так?

Тож якщо ми не можемо любити ворогів, давайте, принаймні, любити себе настільки, щоб не дозволяти ворогам нашим управляти нашим щастям і здоров'ям. Як сказав відомій англійський драматург Шекспір: «Не дуже розпалюйте піч для своїх ворогів, інакше ви згорите в ній самі».

Знаючи вплив думок на здоров'я людини, у багатьох оздоровчих системах враховують це, і пропонують визначені вправи.

Так, велика увага приділяється керуванню думками в системі фізичного і морального оздоровлення, створеною нашим земляком з Донеччини, відомим народним цілителем П.К.Івановим. Приведемо деякі його рекомендації щодо забезпечення здоров'я:

  • vПереможи в собі жадність, лінь, страх, гордість. Вір людям та люби їх. не говори про них погано і не сприймай недобрі чутки про них.
  • vЗвільни свою голову від негативних думок про хвороби, нездужання,

смерть. Це твоя перемога.

  • vДопомагай людям, чим можеш. Роби це з радістю.

Народний цілитель застерігав: хвороби роблять людину неповноцінною, змушують думати більше не про справу, заради якої вона на Землю прийшла. Постійні думки про хворобу і смерть розвивають помисливість і ведуть до поглиблення хвороб у фізичному і моральному плані. Тому потрібно вміти самим мобілізувати свої внутрішні резерви, сконцентрувати зусилля і думки на подолання хвороб.

Велику увагу керуванню думками, нервовою системою приділяє у своїй оздоровчій системі американський лікар Поль Брегг.

Він характеризує наше сторіччя, як сторіччя нервової напруги, що повільно, але вірно підриває всі основи нашого існування. І якщо не почати визначених кроків - ЗАРАЗ - щоб перебороти це зло, через декілька поколінь ми можемо прийти до повного нервового краху.

П.Брегг вважає, що підвищення нервової сили можливо за рахунок сильного розуму, який повинний генерувати позитивні думки і допомагати тримати їх у пам'яті про запас. Сумно, що багато хто вважає найбільш важливим для людини тільки фізичне здоров'я. Тепер ми знаємо наскільки важливо для людини і психічне здоров'я. І якщо ваш розум сконцентрований на негативних думках, то ви будете ставати зразком похмурості і песимізму. Це легко побачити в інших. Складніше в собі.

П.Брегг радить: «Викиньте негативні думки» з голови. Зверніться до нового, свіжого, бажаного. Озирніться на минуле, від якого ви одержували задоволення. Відкиньте жалість до себе і рухайтеся вперед із новою енергією».

П.Брегг закликає людину до активних дій: «Майте в житті конкретні плани. Активно дивіться в майбутнє. Ви можете змінити ці плани і погляди, але мати ви їх повинні. Ваші творчі плани повинні прагнути в майбутнє, якщо ви хочете йти «в ногу» з життям. При цьому ваш досконалий розум стає більш енергійним, а тіло слідує за вашими думками. Ви те, про що ви думаєте. Це відбувається за рахунок вашого розуму, його енергії. Дайте йому їжу для роботи. Коли мозок не працює, він розм'якшується. І для тіла і для розуму потрібно постійна діяльність. Якщо ми цього не зробимо, ми втратимо їх. Викиньте негативні думки з розуму і дайте йому більше діяльності. Не зупиняйтеся в пошуках внутрішніх сил і щастя».

Напевно, історія лікування психосоматичних хвороб цікава і корисна читачу, але, напевно, його вже давно цікавить питання «Як боротися з хворобою нашого сторіччя?» Тому, далі зупинимося на розгляді конкретних практичних порад, реалізація яких дозволить кожному наполегливому читачу стати більш здоровим і щасливим.

8.6. Практичні порадищодо профілактики здоров'я.Ми вже знаємо, що позитивне мислення ємогутнім засобом забезпечення нашого здоров'я. І тому майже всі практичні поради стосовно його профілактики побудовані на нашій можливості управляти думками, емоціями, своїм психічним станом.

1. Не робіть з «мухи слона». Перебільшення — улюблене заняття песимістів. Легка нежить виявляється в них ознакою, що неминуче насувається смерть.

2. Стримуйте реагування на дратівливість: я буду хвилюватися тільки завтра. Порада «рахувати до 10», коли ви почуваєте, що у вас виникає роздратування, базується на тім же принципі: стримування реагування призводить до розслабленням'язів. Якщо м'язи розслаблені - ви просто не можете відчути роздратування.

3. Не боріться з "вітряними млинами". Багато хто з нас створюють у своїй уяві "вітряні млини", з якими борються зі всіх сил. А так, як нервова система не може відрізнити реальність від відтвореного в яскравих фарбах уявного переживання, то і виникають постійна нервова напруга, стреси.

4.Перекодуйте свій «комп'ютер». Точно так само, як варто постійно перевіряти комп'ютер на наявність у ньому вірусів і за допомогою відповідних програм очищати диск від шкідливої інформації, необхідно постійно звільняти свій мозок від занесених у нього невірних стверджень, негативних думок, що погіршують здоров'я.

5. Займіться чим-небудь. Ваші негативні думки витісняються іншими (сподіваємося позитивними), які стосуються нового заняття.

6. Не вдайтеся у відчай по дрібницях. Усе проходить і нещастя пройде. Адже час – кращий лікар.

7.Заведіть звичку посміхатися. Якщо ви не звикли посміхатися, то настав час навчитися це робити. Посміхніться прямо зараз! Не бійтеся! Посміхніться ще раз! Це ж не боляче. В середньому на протязі дня дитина посміхається 400 разів, дорослий -17 разів! Ви ще не посміхнулися?

8.Рахуйтесь з неминучим. Відомий американський психологУ.Джеймс радить: «Погодьтеся прийняти те, що вже є. Примирення з тим, що вже відбулося, - перший крок до подолання наслідків усякого нещастя».

9. Думайте про успіх, а не про поразку. Успіху досягають звичайні люди, яким удалося вселити віру в себе та і у те, що вони роблять. Ніколи, ні в якому разі не занижуйте самооцінку. Ніколи не здавайтеся!!!

10. Не живіть спогадами негативного минулого: не намагайтеся "пиляти ошурки". "Що з воза впало, те пропало", "Загубленого не повернеш". Сьогодення – усе, що в нас є, це єдине місце, у якому ми можемо зазнавати справжньої насолоди і впливати на наше майбутнє.

11. Візьміть за правило підтримувати тільки позитивні розмови. Намагайтесь уникати розмов з песимістами. Вони будуть забирати вашу енергію своїми постійними скаргами про те, як жорстоко світ обійшовся з ними, яке нерозуміння виявляють їхні чоловіки або дружини, як погано вони себе почувають тощо.

12. Користуйтеся самохвальством. Не говоріть про себе погано, завжди найдеться той, хто це зробить за вас. І пригадайте відомого поета, який використовував цей підхід у своєму житті: „Ось так Пушкін! Який я молодець". Тільки пам'ятайте золоте правило: всього в міру.

13. Намагайтеся не залишатися наодинці зі своїми неприємностями.

Поради вашого співрозмовника можуть навіть не мати великого практичного значення, важливо його співчуття, участь, щира зацікавленість.

Але…не займайтеся негативною "психологічною жуйкою" – вона шкідлива.

14. Іноді потрібно й поступитись. Виявляйте толерантність. Прислухайтеся до точки зору опонента, поважайте її і достатньо самокритично відносьтеся до своєї точки зору.

15. Не можна бути досконалістю абсолютно в усьому. Для почуття задоволеності досить мати успіхи в одній або двох областях, а інше виконувати сумлінно і не нижче оптимального рівня.

16. Не пред'являйте надмірних вимог. Той, хто занадто багато очікує від навколишніх, постійно відчуває роздратування від того, що навколишні найчастіше не відповідають його надмірним вимогам. Ви робите помилку, якщо, постійно критикуючи, прагнете змінити дружину, тещу, своїх товаришів. Почніть з себе.

17. Не забороняйте собі переживати. Заборонивши собі думати про щось тривожне або докучливе, ви не доможетеся поліпшення настрою. Краще докучливу думкуперетворити, витісняти, пригадавши щось приємне.

18. Не варто квапитися робити висновок про своє життя словами «все погано». Дуже слушно з цього приводу сказав Л. М. Толстой: «Коли що-небудь засмучує і мучить тебе, подумай:

• як багатогіршого могло з тобою відбутися і трапляється з іншимилюдьми;

• згадай, як в минулому відбувалися такі події й обставини, про які ти тепер згадуєш спокійно і зовсім байдуже;

• головне, подумай про те, що засмучує і мучить тебе, є тільки іспит, на якому ти можеш перевірити свою віру і зміцнити її».

І останнє, те що використовувалося для профілактики хвороб в далекій давнині людьми на Сході: "Господи, дай мені сили, щобупокоритися з тим, чого я не можу змінити, дай мені мужність, щоб боротися з тим, що я повинний змінити,і дай мені мудрість, щоб зуміти відрізнити одне від іншого".

Отже, щоб покращити своє здоров'я, потрібно навчитися керувати своїмбіокомп'ютером (думками, емоціями) – оволодіти позитивним мисленням,засобомпсихічної саморегуляції, який дозволяєправильно посіяти потрібну думку, і допомогти їй зійти.

9. ПРАКТИКУМ
7. КРИЗА, ЯК ШАНС ЗМІНИТИ ЖИТТЯ НА КРАЩЕ
 

Коментарі (0)

There are no comments posted here yet

Залишити свій коментар

Posting comment as a guest.
0 Characters
Вложения (0 / 3)
Share Your Location

Редакція порталу «Учительський журнал он-лайн» може не поділяти точки зору автора та користувачів порталу, які висловлюються у формі коментарів до статей, повідомлень на форумі тощо. Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв і т.п. Матеріали публікуються в авторському варіанті; ілюстрації, пунктуація і лексика авторські. Претензії не приймаються. Матеріали не рецензуються.

Контакти

вул. Плеханівська, 66, оф. 11, м. Харків, 61001 
Адміністратор порталу:
Тел. : +38 (068) 375-46-34
Тел. : +38 (066) 820-40-65
Тел. : +38 (057) 731-96-33
(с 9.00 до 17.00 субота, 
неділя - вихідний
)

e-mail:  
Premium Joomla Templates