«Комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення української мови в початкових класах»

Анотація: У роботі «Комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення української мови в початкових класах» автор ділиться досвідом своєї роботи з даного питання. Досліджувана тема є актуальною у процесі навчання молодших школярів. Звертається увага на значення мовленнєвої діяльності учнів на заняттях рідної мови в початковій школі, яка забезпечує інтенсивний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток молодших школярів, активізацію їх пізнавальної діяльності. Проведено аналіз шляхів формування комунікативно-мовленнєвих компетенцій у дітей молодшого шкільного віку на уроках української мови.

       Створення ситуації живого спілкування, взаємозв`язок різних видів мовленнєвої діяльності, поєднання групової, колективної та індивідуальної діяльностіактивізує мовленнєву творчість учнів.

       Учитель залучає учнів до спостереження за мовленнєвими одиницями і явищами, вчить їханалізувати, порівнювати, формулювати висновки.

      Особлива увага відводиться урокам розвитку зв'язного мовлення, на яких не тільки розвивається усне і письмове мовлення учнів, їх уміння користуватися мовленням як засобом спілкування, пізнання, а й збагачуються уявлення молодших школярів про навколишній світ, виховується любов до рідної землі, культури.

     Тематичний підхід до планування різних видів діяльності учнів, використання ілюстративного матеріалу, таблиць, схем, моделей, зразків, мультимедійних засобів підвищують інтерес до навчальної діяльності.

     Автор приводить приклади використання на українській мові творів Василя Олександровича Сухомлинського, які дозволяють сформувати не тільки здатність успішно користуватися всіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування, а й адаптують підростаюче покоління до життя в українському соціумі, сприяють патріотичному й моральному вихованню,вчатьвиражати свої думки.

     Приводяться приклади створення ігрових ситуацій, які розширюють уявлення дітей про сфери спілкування, знайомлять їх із різними формамиетикету.

      Значне місцев роботі відводиться переказуванню за початком, кінцем, використанню ілюстрацій, озвученню кадрів мультфільмів ,складанню казок, оповідань на різні теми, плану розповіді, збагачуванню словникового запасу. На прикладах роботи над розмовними темами «Тихо осінь ходить гаєм», «Зимова казка», «Весна прийшла» показано використання не тільки художніх творів, а й власних спостережень за неживою природою, життям рослин, тварин, зв'язок розвитку зв'язного мовлення з предметом «Я і Україна», природознавством.

      Застосування ребусів, кросвордів, прислів'ї, приказок, загадок, різноманітних ігор, ігрових прийоми, ситуацій з ігровою мотивацією привчають дітей думати, робити самостійно висновки, розвивають їх діалогічне та монологічне мовлення.

      Вчитель вважає, що всі етапи на сучасному уроці повинні бути взаємозв'язаними, цікавими, відповідатирозмовній тематиці, а застосування інтерактивних форм організації навчальної діяльності активізують емоційний стан учнів, дають можливість отримувати задоволення від навчальної праці.

      Нестандартні уроки (уроки-діалоги, ігри, диспути, КВК, конференції, аукціони, конкурси знавців, усні журнали, уроки-вистави, мандрівки) максимально стимулюють пізнавальнусамостійність, творчу активність та ініціативу школярів.

      Використання розвивальних завдань на прикладі побудови схеми відношень, схеми перетворень, змін під час вивчення розмовних тем «Моя сім'я», «Хліб – всьому голова» допомагає розвивати дитину як неповторну особистість, формувати в неї творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

     В роботі надані рекомендації проведення тематичних, інтегрованих уроків, конкурсів, під час яких учні порівнюють, групують предмети, що вивчають, досліджують, творчо узагальнюють свої знання.

    Даний матеріал з досвіду роботи допоможе вчителям початкових класів здійснювати комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення української мови, творчо організувати навчальну діяльність молодших школярів, зробити їх навчання цікавим, виховати у дітей бажання вчитися.

      Такий підхід забезпечить умови для всебічного розвитку дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей відповідно до Державного стандарту початкової освіти.






                                                             Комунікативно-діяльнісний підхід

                                                              до вивчення української мови

                                                              в початкових класах

                                                                                                              З досвіду роботи вчителя початкових класів

                                                                                                              Деснянського НВК «Гімназія-ЗОШ - І ступеня»

                                                                                                               Козелецького району Чернігівської області

                                                                                                                       Рябчич Ніни Федотівни

       Однією з важливих освітніх галузей визначених Державним стандартом початкової освіти (2018) і є мовно-літературна, тому що демократичні перетворення, що відбуваються в суспільстві, потребують нових підходів до вивчення української мови в початковій школі. Метою вивчення української мови та літератури є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися нею в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.Перед учителями нової української школи при оволодінні учнями початковим курсом мови стоять такі завдання :

забезпечити розвиток, удосконалення вмінь і навичок усного мовлення (слухання — розуміння, говоріння);

навчити дітей читати і писати;

сформувати певне коло знань про мову і мовні вміння;

забезпечити мотивацію навчання рідної мови.

       Тому домінуючим у сучасній методиці і практиці шкільного навчання став комунікативно- діяльнісний підхіддо навчання української мови в початкових класах, що передбачає засвоєння її через спілкування. Отже, основна увага вчителя повинна зосереджуватись на мовленнєвій діяльності учнів на уроці. Такий підхід забезпечує інтенсивний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток молодших школярів, розвиток мислення учнів, вдосконалення надпредметної компетенції. До прийомів активізації мовленнєвої творчості відноситься:
1.створення ситуації живого спілкування;
2.взаємозв`язок різних видів мовленнєвої діяльності ;
3.поєднання групової, колективної та індивідуальної діяльності.

         Готуючись до кожного уроку рідної мови, здійснюючи комунікативно-діяльнісний підхід до навчання, ми повинні пам'ятати слова В. Сухомлинського «З дитиною потрібно працювати, як із саджанцем. Спочатку повільно нагромаджувати сили росту, а потім переходити до формування майбутнього врожаю».

       В умовах реалізації компетентнісного підходу вивчення мовленнєвого матеріалу здійснюю у процесі активної розумової діяльності, що сприяє усвідомленості й міцності знань. Засвоєння теоретичних знань з української мови і правописних норм проходить у процесі дослідження учнями мовленнєвих одиниць і явищ під час. Учні залучаються до спостереження за ними, аналізують, порівнюють, формулюють посильних висновків. Особливу увагу приділяю урокам розвитку зв'язного мовлення, на яких розвиваю усне і письмове мовлення учнів, їх уміння користуватися мовленням як засобом спілкування, пізнання, збагачую уявлення молодших школярів про навколишній світ, знайомлю дітей з побутом, традиціями і звичаями українського народу, виховую любов до рідної землі, культури, формую уміння порівнювати конкретні предмети, узагальнювати, виділяти головне, робити висновки, проводити аналогію.

      Плануючи роботу по формуванню навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма, намагаюсь уроки підпорядковувати певній темі. Особливе місце в роботі відводжу формуванню умінь слухати текст, розуміти його. Підвищувати інтерес до навчальної діяльності мені допомагають різноманітні дидактичні засоби: ілюстративний матеріал, таблиці, схеми, моделі, зразки, мультимедійні засоби тощо.

       В своїй роботі використовую твори В.О. Сухомлинського, які дозволяють сформувати не тільки здатність успішно користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування, а й уміння встановлювати соціальні контакти, адаптації підростаючого покоління до життя в українському соціумі, патріотичному й моральному вихованні,формують почуття толерантності до представників інших національностей, їхніх мов, культур, учатьвиражати свої думки.

       Для аудіювання пропоную міні - оповідання В. Сухомлинського, наприклад: «Легенда про золоте зернятко істини», «Як Наташа у Лисиці хитринку купила?», «Покинуте кошеня», «Красиві слова і красиве діло», «Ледача подушка», «Сива волосинка», «Соромно перед соловейком», «Дуб під вікном» «Добре слово», «Сьома дочка», «Гавеня і соловей», «Яблуко в осінньому саду» і т. д.

      Великий педагог вважав, що вміння вправно користуватися мовою, відчуття краси слова потрібні кожній людині, що мовленнєва культура людини є, за В. Сухомлинським,дзеркалом духовної культури. «У мові, – був переконаний Василь Олександрович, – відбивається ідейна спрямованість духовного життя людини, слово містить у собі невичерпні можливості для впливу на її світоглядну сферу».

      Під час прослуховування великої кількості спеціально підібраних текстів і виконання спеціально розроблених вправ, учні не тільки отримують навички розуміння усного мовлення, але і обговорюють зміст текстів, виражають свою думку. У нихформуються навики діалогічного і монологічного мовлення.

       Починаючи з першого уроку, стараюсь дітей включити у різні сфери діяльності, вчу, як себе поводити в бібліотеці, театрі, магазині, транспорті, в магазині. Пропонуючи учням взяти участь у створених ігрових ситуаціях, розширюю їх уявлення про сфери спілкування, знайомлю з різними формамиетикету. Девізом такої роботи являються слова «Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість». Завдання пропоную різні.

       Наприклад: - Як ти привітаєш маму з Днем народження? Сестру? Товариша? Як привітаєшся з сусідом? Вчителем? Що ти вранці спитаєш мами? Попроси у товариша олівець. Попроси продавця показати тобі іграшку. Що ти скажеш, коли побачиш, що на клумбі рвуть квіти? Як ти зупиниш дітей, які голосно розмовляють у транспорті?

       Учні запам'ятовують ці формули, які сприяють етичному вихованню молодших школярів, складають діалоги за зразком, за малюнками, відповідають на питання, описують ситуації.

      Значне місце під час розвитку зв'язного мовлення відводжу переказу. Це переказування казок за початком, кінцем, перекази зі зміною композиції. Наприклад, перед читанням оповідання В. Сухомлинського «Соромно перед соловейком» даю завдання: «Уяви собі, що ти і твій товариш пішли в ліс. Там було дуже добре. Ви почули соловейка. А коли зібралися повертатися, ти зібрав сміття, і що ти зробиш, як вчинить твій товариш? Послухай оповідання, подумай, чи правильно ви зробили, чому...».

      Використовуючи ілюстрації до казок, часто змінюю їх послідовність. Перед дітьми стоїть завдання поставити їх у правильній послідовності і переказати казку. Подобається учням озвучувати кадри мультфільмів, змінювати кінцівки, сюжети казок, складати самим різні казки, оповідання на різні теми. Уміння планувати свою роботу допомагає їм виділити основне, послідовно виразити свою думку. Особливу увагу звертаю на інтонування зв'язного мовлення. З цією метою під час інсценізацію різних сценок, проведення ігор, даю завдання прочитати, проговорити речення відповідно до виразу обличчя Колобка.

      Неможливо розвивати творчість дитини, її індивідуальність, не розвиваючи її мовлення, не збагачуючи словниковий запас учнів, не навчаючи дитину мислити, описувати свої думки. Так під час роботи над розмовними темами «Тихо осінь ходить гаєм», «Зимова казка», «Весна прийшла» використовую не тільки художні твори, а і власні спостереження дітей за неживою природою, життям рослин, тварин, пов'язуючи розвиток зв'язного мовлення з предметом «Я і Україна», природознавством.

      Діти, використовуючи свій словничок певної пори року, навчаються складати розповідь за планом.

     На своїх уроках стараюсь використовувати ребуси, кросворди, прислів'я, приказки, загадки, різноманітні ігри, які привчають дітей думати, робити висновки, привчають до самостійності, розвивають їх мовлення.

     Люблять учні виконувати такі завдання, як вписати слова із «літнього», «весняного», «зимового» словничка в пусті клітинки.Наприклад: Словник«зимових слів»: зима, лід, завірюха, ялинка, сніг, мороз, заметіль.

 

л

д

з

а

с

г

м

з

я

а

з

ь

з

а

     Допомагають закріпити вивчений матеріал прислів'я і приказки. Для зручності користування намагаюсь підбирати їх по групах, розташовувати у певному логічному порядку. Прислів'я і приказки дають можливість використати виховний потенціал уроку. Наприклад, під час розмови про осінь використовую такі прислів'ята приказки:


Як листя жовтіє, то поле смутніє.
Осінь збирає, а весна з'їдає. Восени багач, а навесні прохач. Восени й горобець багатий. Осінь усьому рахунок веде. Як вересніє, то дощик сіє.Осінь на рябому коні їздить .Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю. Плаче жовтень холодними сльозами. У листопаді зима з осінню бореться. Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить. Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.

      Залучаючи дітей до активної ігрової діяльності, де вони є творці своєї думки, прилучаю їх до нелегкої професії учня. Гра - ефективний засіб, що стимулює бажання дітей стати кращим. Використовую різні ігри, ігрові прийоми, ситуації з ігровою мотивацією.

Наприклад: «Комп'ютер» – визначити помилки під час читання тексту;

«Включити табло» – вибрати правильну відповідь і показати номер;

«Кращий фотограф» – запам'ятати правило, речення, яке пояснює значення слова;

«Лисичка-Сестричка» – вставити пропущені слова у речення з прочитаного твору;

«Хвостик» – починає вчитель, а учень додає слово, якогоне вистачає; «Допоможи Незнайці» – поставити риски між словами у реченні, які записані разом;«Збери прислів'я»;

дидактична гра «Дожени» (самостійне читання нових слів у парі «учень + учень» упівголоса класом, потім парами на відлік часу; аукціон

«Хто запам'ятає найбільш нових слів»;

«Не розірви ланцюжок» – передається іграшка і називається одне нове слово на певну тему.Сюжетно-рольові ігри «Магазин», «Школа», «Зоопарк», «Рукавичка» формують навички діалогічного мовлення.

        Я вважаю, що всі етапи на сучасному уроці української мови повинні бути взаємозв'язаними, цікавими, чи це виконання вправ на повторення, чи розгадування кросвордів, ребусів, чи написання твору, чи виконання фізкультхвилинок, які підбираютакож відповідно до розмовної тематики. Наприклад: під час розмови про космос проводжу фізкультхвилинку « Ракета»:

Ми в ракету дружно сіли (імітація)

І у космос полетіли. (махи руками)

Повз малі планети й зорі (стрибки з обертанням)

Летимо, як метеори. (біг на місці)

Обігнали ми комету.(стрибки на місці)

Повернулись на планету. (поверненняна місця)

       Звичайно, становлення мовленнєвої особистості – це справа не одного уроку і, можливо, не одного року. Знання з мови мають розглядатися не як самоціль, а як засіб навчання та розвитку учнів. Головним завданням учителя є створення максимально сприятливих умов для самореалізації, самовираження кожного учня через мову. На уроках має панувати оптимістична атмосфера взаємоповаги, невимушеності, тактовності, доброзичливості, рівноправного партнерства, довіри до учня, віри в його можливості та уваги до неординарного мислення. Тільки за цієї умови можна сподіватися на отриманий вияв інтелектуальних і мовленнєвих здібностей дитини, як особистості.

      Цьому сприятиме передусім нетрадиційна для вітчизняної педагогіки форма організації навчального простору, прийоми розвивального навчання, застосування інтерактивних форм організації навчальної діяльності, які активізують емоційний стан учнів, дають можливість отримувати задоволення від навчальної праці.Нестандартні уроки (уроки-діалоги, ігри, диспути, КВК, конференції, аукціони, конкурси знавців, усні журнали, уроки - вистави, уроки - мандрівки) максимально стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Створення атмосфери доброзичливості, взаємодопомоги, ситуації успіху допоможе не тільки розвинути пізнавальну активність, а і її творчі здібності, розвине потребу самостійно отримувати знання.

        Розвивати дитину як неповторну особистість, формувати в неї творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності допомагають використання розвивальних завдань.Так, під час вивчення теми «Моя сім'я» доцільно побудувати схему, яка покаже відношення в сім'ї, познайомить з професіями членів сім'ї.Малюємо точки, які показують членів сім'ї. Прошу учня зіграти роль головного героя («Я») і розповісти про допомогу, яку він надає членам своєї сім'ї. Розповідь супроводжується побудовою схеми. Наприклад: „Я допомагаю сестрі прибирати у кімнаті" – при цьому з'єднуються стрілочкою точки „я" і „сестра", і т.д.

Схема набуває такого вигляду:

                                                 .сестра                                                                                      .батько

                                                                                                . мама

           Я .

                                                                                                                                . дідусь

                                                             . брат                                   . бабуся

        Потім виходить учень, який грає роль другого члена сім'ї, і продовжує розповідь від своєї особи із побудовою схеми і т. д. Результатом цієї роботи буде наглядне графічне зображення відносин у сім'ї.

       Під час вивчення розмовної теми «Хліб – всьому голова» на основі розповіді про те, як насінина пшениці перетворюється у хліб, ми будуємо структуру професійних відносин людей, які приймають участь у цьому процесі. Кожен етап перетворень фіксується у вигляді круга із надписом , зв'язок-перетворенні – у вигляді стрілочки, яка показує послідовність змін.

        Крім того, на кожному етапі переходу ми будемо виставляти предметні картинки із суб'єктивними діями, засобами виробництва і місцями, де відбувалася дія. Будуємо ланцюжок перетворень методом поетапного накопичення, так як технологічний ланцюжок виготовлення хліба можна поділити на три основних етапи.

1. Ланцюжок перетворення насінини у зерно (сільське господарство):

 насіння                  паросток                          колосок                            зерно

2. Ланцюжок перетворення зерна у хліб (промисловість):

 зерно                   борошно                      тісто                             хліб

3. Ланцюжок руху готового хліба до нас (транспорт):

         пекарня                 магазин            будинок                   стіл         


        Клас у постійному пошуку. Учні порівнюють, групують предмети, що вивчають, досліджують, творчо узагальнюють свої знання під час проведення свят та інших цікавих навчальних заходів. Подорожі в країну Фантазії, в міста Кмітливості, Винахідливості, поетичні хвилинки, конкурси роблять навчання цікавим, виховують бажання вчитися.                  Пошуки ефективних прийомів розвитку пізнавальної активності заставляють постійно звертатись до використання міжпредметних зв'язків, до тематичних, інтегрованих уроків. Теми таких уроків різні: «Книга вчить, як на світі жить», «Школа – твій дім», «Ось прийшли морози, і зима настала», «Людина починається з добра», «Що таке Батьківщина» і т. д..

        Інтегровані уроки потребують особливої підготовки як учителя, так і учнів протягом тривалого часу. Слід завчасно (за рік або півріччя) проаналізувати календарне планування з усіх предметів, зібрати теми близькі за змістом або метою використання. Такі уроки – передусім творчість, самобутність, навіть мистецтво педагога, вчителя-майстра, який застосовує власні нетрадиційні форми роботи з дітьми, використовує ІКТ, дидактичні матеріали, дедалі більше урізноманітнюючи та вдосконалюючи їх.

          Сьогодні, як ніколи, велике значення має творчий підхід до організації навчальної діяльності молодших школярів. Навчання без творчості, без пошуку, без фантазії, творчих знахідок – це мука, воно переростає у важкий тягар. Хочеться пригадати слова В. Сухомлинського: «Мій урок повинен одухотворяти мого вихованця сміливістю, необхідною для того, щоб пливти в океані знань».

       А тому вчитель, його вміння спілкуватися з дитиною, його живий приклад, авторитет – це найважливіший засіб у справі навчання і виховання молодших учнів.

        Тільки творчість учителя народжує творчість учня. Ну, а діти – це барометр уроку . Василь Сухомлинський був переконаний, що «не варто забувати дуже важливої істини: виховує не програма, не підручник, не метод, а особистість і лише особистість учителя».коналюючи їх.

Література

1. Державний стандарт початкової освіти. К., 2013.

2. Методика навчання української мови в початковій школі: навч. посіб. / За наук. ред. М.С.Вашуленка. – К.: Літера ЛТД, 2010. – 364 с.

3. Пентилюк М. Наукові засади комунікативної спрямованості у навчанні рідної мови /Марія Пентилюк //Українська мова і література в школі. – 1999. - № 3. – С. 8-10.

4.Крайнова Ж. Формування комунікативної компетентності молодших школярів на заняттях рідної мови.//Початкова школа.-2003.-№11.-С.24-26.


Ранкова зустріч для учнів 1 класу на тему "Осінь"....
Музично – фольклорне свято
 

Коментарі (0)

There are no comments posted here yet

Залишити свій коментар

Posting comment as a guest.
0 Characters
Вложения (0 / 3)
Share Your Location

Редакція порталу «Учительський журнал он-лайн» може не поділяти точки зору автора та користувачів порталу, які висловлюються у формі коментарів до статей, повідомлень на форумі тощо. Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв і т.п. Матеріали публікуються в авторському варіанті; ілюстрації, пунктуація і лексика авторські. Претензії не приймаються. Матеріали не рецензуються.

Контакти

вул. Плеханівська, 66, оф. 11, м. Харків, 61001 
Адміністратор порталу:
Тел. : +38 (068) 375-46-34
Тел. : +38 (066) 820-40-65
Тел. : +38 (057) 731-96-33
(с 9.00 до 17.00 субота, 
неділя - вихідний
)

e-mail:  
Premium Joomla Templates