5.ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ

Ніколи не задовольняйтесь перемогою теперішнього дня! І особливоне зупиняйтесь на досягнутих успіхах! Неможливо перемогти один раз назавжди, потрібно перемагати кожен день! Потрібно кожного ранку починати спочатку або продовжувати бій, розпочатий напередодні. Життя людське ніколи не зупиняється. Потрібно йти вперед, потрібно завжди одержувати все більші і більші перемоги над помилками, над несправедливістю, над смертю.

Л.Толстой


5.1. Як повернути успіх? Кожен з нас коли-небудь мав у чомусь успіх. Не обов'язково занадто великий. Можливо, це була перемога в бійці, що трапилась колись у школі, або перемога в змаганнях, а можливо вдалий виступ на зборах, або це був щасливий фінал тривалих залицянь до коханої дівчини. Немає ніякого значення, в чому ви досягли успіхів, важливе почуття, яке ви при цьому відчуваєте. Але як його знову відчути?

Для цього потрібно лише згадати епізод зі свого минулого, коли ви мали успіх, робили те, що вам хотілося, здійснювали задумане, відчуваючичудове почуття задоволення. Згадайте будь-який „позитивний" із цих епізодів. Уявіть собі всю картину якомога детальніше (звуки, запахи, смак …), що вас оточувало (об'єкти, люди, предмети). Що в той час відбувалося? Яка була пора року? Чим більше деталей ви пригадаєте, тим краще (пригадаймо вплив на нашу нервову систему „синтетичного" досвіду).

Якщо ви можете відтворити в своїй уяві подробиці „позитивного" епізоду, то обов'язково знову зазнаєте того ж приємного почуття. Намагайтесь уявити його якомога детальніше. Якщо ви зможете це зробити, то минулі почуття ніби перейдуть у ваше теперішнє, іви відразу відчуєте впевненість у своїх силах – впевненість, яка основана на згадках про минулі успіхи.

Тепер, відчувши почуття успіху, думайте про виступ, змагання, вирішення сімейної чи будь-якої проблеми, включаючи, й навчання, про будь-яку справу, в якій ви хочете зараз досягти успіху. Уявіть, як би виповодились і що відчували, якби домоглися успіху.

Дійте поступово. Міркуйте про бажаний кінцевий результат так само, як ви це робите, турбуючись про щасливе майбутнє. Адже в цьому випадку ви зовсім не збираєтесь переконати себе в тому, що вас обов'язково очікує невдача. Звичайно, все починається з припущення. Ви кажете собі: „Припустимо відбудеться те і те". Ви знову і знову повертаєтесь до цієї думки, „граєтесь" з нею. Потім "спливає" слово „можливість". „Ну, що ж, - говорите ви, - таке, можливо, може трапитися". Так починає діяти наша уява.

Але досить часто ви розглядаєте різні варіанти невдачі… і тоді в результаті виникає жах і тривога. Ви запрограмували себе на невдачу. Або відвернулися від удачі, успіху. А як до них повернутися?

Ви лише змінюєте кінцеву мету і програмуєте себе на успіх. То ж якщо ви вже вирішили витрачати час на турботу, то чому б не турбуватися конструктивно? Почніть подумки з визначення найбільш бажаного кінцевого результату, потім переходьте до „припущення". Скажіть: „Припустимо, що задумана справа вдалась". Тепер уявіть, що подібне цілком може відбутися, бо йдеться лише про можливість. Поступово ви зміцнюєте почуття віри та оптимізму. Думаючи про бажані кінцеві результати, як про реальну можливість, ви доповнюєте майбутній успіх різними подробицями.

Неодноразово звертаючись до успіху в своїй уяві, ви, нарешті, відчуваєте, що у вас починають виникати відповідні почуття, що бажана мета вже досягнута. Якщо ви зможете переконатися, що серед цих почуттів будуть переважати: віра в успіх, впевненість у свої сили і сміливість у прийнятті рішень, то це все разом складає почуття перемоги. Таким чином, ви знову повернули до себе УСПІХ.

Коли ми починаємо розуміти, що сила, яка дозволяє зробити нам все що завгодно, стати тим, ким ми хочемо, досягти всього, до чого ми прагнемо, знаходиться всередині нас, тоді і тільки тоді до нас приходить життєвий успіх – наш власний успіх! Ні одна велика справа не здійснювалась людьми без віри вте, що всередині них знаходиться велика Сила (наші думки), яка перевищує будь-які інші сили і обставини, з якими їм доводилось стикатися.

Ви зможете зробити все, що забажаєте, якщо будете достатньо зосереджені на думці, що можете це зробити. Успіх, перемога при будь-яких обставинах відбувається спочатку у вашій свідомості. Побачте себе людиною, яка досягає своєї мети, і ви її досягнете. Програмуйте себе на УСПІХ!

Усякий раз, як ви виходите з дому, підтягніть підборіддя, тримайте високо голову і наповніть легені повітрям. Жадібно усмоктуйте сонячне світло, вітайте своїх друзів з посмішкою і вкладайте всю свою душу в кожне вітання. Не бійтеся того, що вас неправильно зрозуміють, і не втрачайте жодної хвилини на роздуми про своїх ворогів. Спробуйте чітко вирішити, що ви хочете зробити, а потім, не відхиляючись, рухайтеся до своєї мети. Думайте про великі і чудові справи, що ви хочете зробити, і тоді з часом ви знайдете, що у вас є все необхідне для виконання вашого бажання.

Подумки намалюйте перед собою портрет тієї обдарованої, серйозної і процвітаючої людини, якою ви хотіли б стати, і ваші думки будуть перетворювати вас саме у таку людину. Адже думка — має величезний вплив на нас і наше життя.

Крім того для програмування себе на успіх користуйтеся позитивними твердженнями, особливо, коли „піймаєте себе" на негативних думках.

Мене очікує великий – великий успіх.

Я можу домогтися усього, чого тільки захочу.

Я подобаюся людям, люди люблять мене.

З кожним днем я почуваю себе все краще і краще у всіх відносинах.

Приведені твердження свідчать про вашу силу, а не про слабості. Вони зосереджують вашу увагу на позитивному замість негативного; заявляють про те, хто ви є і що ви можете зробити, а не про те, ким ви не є і чого не можете зробити. Промовляючи їх, не забувайте хоча б трошки розслабитися, посміхнутися, це позитивно впливає на ваше здоров'я, настрій і досягнення успіху.

З появою можливості взятися за нову справу переконайте себе: „Я можу це зробити". Нехай думка „я доможуся успіху" переважає у вашій свідомості. Думки про досягнення успіху готують умови для його досягнення.

Пам'ятайте, що успіх досягають звичайні люди, яким удалося вселити віру в себе й у те, що вони роблять.

Ваш успіх допомагає багатьом, ваша поразка не допомагає нікому. Разом з тим, осмислення причин невдачі дозволяє краще зрозуміти себе – і досягти більш суттєвого успіху. Усвідомте, що успіх означає більше, ніж задоволення особистого честолюбства. Бути успішним – ваш обов'язок, бо світ потребує вас.

Досягти успіху вам буде сприяти застосування правил, які використовував задовго до того, як стати президентом США, Ліндон Джонсон у процесі розвитку в собі особистості, лідера, переможця.

Давайте познайомимося з цими правилами. Адже їх президент дотримувався в усьому і завжди:

1.Учіться запам'ятовувати імена. Нездатність це зробити може бути витлумачена як недостатня зацікавленість людьми.

2.Будьте простим у спілкуванні, щоб не було напруженості у відносинах. Будьте доступним для інших.

3.Розвивайте доброзичливість, оптимізм і впевненість.

4.Не бути егоїстом. Намагайтеся не робити враження всезнайки.

5.Учіться зацікавлювати людей, щоб спілкування з ними було їм на користь.

6.Викорінюйте елементи озлобленості і брутальності, навіть ті, про існування яких, можливо, ви і не підозрюєте.

7.З позиції чесного християнина щиро намагайтеся виправити або пояснити свої провини, як у минулому, так і в сьогоденні. Звільніться від образи і недовіри.

8.Прагніть висловлювати саму щиру любов і повагу до людей.

9.Завжди використовуйте можливість поздоровити людину з успіхом або висловити співчуття в горі, у невдачі.

10. Сприяйте підйомові духовних сил у людей – тоді вони будуть вас щиро любити, і поважати.

Неухильне дотримання президентом Джонсоном цих простих, але завжди важливих правил полегшило йому шлях до успіху.

Прочитайте ці правила ще раз. Зверніть увагу, у них відсутня філософія песимізму. Немає зарозумілого відношення до людей. Відсутнє прагнення вразити людину. Скористайтеся ними і вони, безсумнівно, вам допоможуть досягти УСПІХУ в житті. Тільки виявіть на цьому шляху якомога більше оптимізму та прагнення до успіху. Для його оцінки скористайтесь тестом «Твоє прагнення до успіху»(див. Практикум).

5.2. Як ставитись до помилок? Чи боїтеся ви робити помилки? Багато людей бояться їх робити, іноді не тільки окремі люди, але й цілий уряд. Так, років 30 тому назад уряд Уганди заборонив передавати по радіо прогноз погоди. Чому?Корінні жителі сприймали метеорологічний прогноз як урядовий наказ і чекали від погоди цілковитої покори. Коли прогноз не підтверджувався, вони обвинувачували уряд і одночасно переставали вірити всьому іншому, що говорилось по радіо. Тоді уряд Уганди знайшов „легкий" вихід із цього становища. Він просто заборонив передавати по радіо прогноз погоди. Але ж, мабуть, це ненайкраще рішення. Як ви міркуєте?

Який сенс припиняти діяльність тільки тому, що ми робимо помилку? Ми нічого б не досягли, якби припиняли займатися тим, у чому хоч раз помилилися.

Припустимо, маленькою дитиною ви вперше спіткнулись, впали та подумали: „Що ж, це цілковита поразка. Нічого з цього не вийде". Ви, мабуть, так би і не навчились ходити. Припустимо, що вперше скоївши помилку в простому арифметичному прикладі, ви б зовсім перестали займатися арифметикою, отже так і не навчились би рахувати гроші, купувати різні речі і тому подібне, чи не так?

То ж здібність помилятися є суттєвою частиною нашого життєвого досвіду. Якщо ми будемо уникати чогось через побоювання зробити помилку, то поступово позбавимо себе багатьох благ в житті. Певна річ, ви можете довести цей аргумент до абсурду. Можете сказати, що, якщо ми вчимося на своїх помилках, топотрібно робити більше помилок, бо чим більше помилок зробимо, тим більшою кількістю справ опануємо. Проте, мабуть, недоцільно продовжувати таку аргументацію, бо виправдовувати відсутність бажаного тим, що ви маєте право помилятися-невігластво.

Які б помилки ви не робили в минулому, вони стали життєво важливою частиною вашого досвіду. Використовуйте їх як можливість збадьоритися і почати знову,не здавайтеся і не припиняйте вашу справу тільки тому, що у вас не вийшло з першого разу. Кожна помилка у вашому житті призвела до теперішнього розуміння різних речей. Благословіть свої помилки, подякуйте їм за науку, збадьортеся та почніть знову.

Без сумніву, ви наробите нових помилок, але ж ви будете вчитися накожній. Не буває фатальних помилок, якщо ви самі не зробите їх такими.

Наші помилки, прорахунки, невдачі – це необхідні сходинки постійного навчального процесу в нашому житті. Разом з тим, потрібно пам'ятати, що вони існують лише як засоби досягнення мети, а зовсім не як самоціль.

Після того, як вони виконали своє завдання, про них більше не слідзгадувати. Якщо ми весь час спеціально повертаємося в думках до наших помилок, постійно обвинувачуємо та караємо себе за них, то – опріч нашої волі – помилка або невдача перетворюється у «ціль», яка утримується в уяві і пам'яті.

Саме тому найбільш нещасні – це люди, які невідступно подумки повертаються до минулих помилок та невдач, знову і знову переживаючи їх у своїй уяві, і тим самим вони програмують себе на невдачі та погіршують своє життя.

Отже важливо усвідомити як тільки помилка виявлена, визнана, і в дії людини скореговані, її слід цілком свідомо забути, а пам'ятати лише успішні дії, подовгу подумки затримуючись на них.

Ваші помилки ні в якій мірі не означають, що ви самі виявляєтесь помилкою. Можливо,вам поки що не вдалося виразити себе цілком, але ж це ще не означає,що ви нікчемна людина. Нікому ніколи не вдається протягом життя розкрити і реалізувати всі свої потенційні можливості. Тому дуже важливо навчитися сприймати себе зі всіма його недоліками, бо це наш єдиний „засіб просування". Карета, мабуть, не зовсім зручний транспортний засіб, але ж вона скоріше довезе вас до наміченої мети, ніж намальований реактивний літак.

Навчіться бути поблажливим до власної недосконалості. Необхідно усвідомити свої недоліки, але було б неправильно ненавидіти себе через них.

Не змішуйте вашу індивідуальність із вчинками. Якщо ви допустили помилку, «трохи збилися з курсу», то це зовсім не означає, що ви нікчемна людина. Уявіть собі, що на друкарській машинці надрукований текст із помилками, або на скрипці взята фальшива нота, то це ж не означає, що друкарська машинка або скрипка нікуди не годяться. У вас немає підстав ставитись до себе неприязно тільки тому, що ви – не сама досконалість.

Пам'ятайте, ваші помилки – це не ви. Використовуйте їх для власного навчання, для корекції своїх дій, але не припиняйте своїх пошуків на шляху саморозвитку та самовдосконалення. Але ж якщо невдачі, помилки переслідують вас, то… згадайте Томаса Едісона.

Адже для того, щоб винайти електричну лампу йому довелося зробити 5000!!! експериментів, і усі вони, як правило, закінчувалися невдачами. Але… не для нашого винахідника. Едісон після численних спроб удосконалення електричної лампочки постійно повторював: „Я не потерпів поразку, а лише відкрив черговий спосіб того, як неможливо винайти лампу". Можна до нескінченності згадувати видатних особистостей, для яких не існувало невдач, поразок, а було постійне навчання, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ і… деяка затримка здійснення мети.

Тому якщо ви жадаєте виконати розроблений план певним чином у визначений час і щось не ладиться, не розчаровуйтеся, немов зазнали невдачі. Тому що, якщо у вас є мета, то ви будете переслідувати її доти, покине досягнете, і, зрештою, зрозумієте, що наполегливістю ви можете домогтися успіху завжди і в усьому.

Зрозумійте, що будь-яка затримка в досягненні мети може стати досвідом, з якого здобувається визначений урок. Точно так само і помилки дають нам можливість знову обміркувати, доробити і розширити, уточнити нашу мету та наші дії.

Зміна напрямку своєї діяльності (згадаєте скількох разів її змінював Едісон, щоб винайти лампочку) не означає невдачу. Якщо ви виявляєте, що даний спосіб дії не призводить до бажаного результату, ви можете для досягнення своєї мети обрати інший. Якщо той спосіб, що ви розробили для досягнення своєї мети, не діє після значних зусиль і тривалої праці, вам, можливо, необхідно переосмислити шлях або навіть саму мету. Зміна мети – це лише зміна мети, не більш. А ось корекція свого шляху до успіху може бути важливим рішенням. Ви зробите вибір, у якому утримується перспектива.

Отже, мудрість до нас приходить як разом з нашими помилками, так і з нашими досягненнями.

Помилка – це чудове джерело для руху вперед. І той, хто спробує її уникнути, неодмінно через певний час зазнає поразки. Той же, хто вчиться на помилках, буде щедро винагороджений. Своє ставлення до помилок оцініть за допомогою тестів «Чи боїшся ти зробити помилку?», «Чи повторюєш ти свої життєві помилки?» (див. Практикум).

5.3. Як реагувати на неприємні почуття? Якщо ви, як трапляється час від часу майже з кожним, відчуєте жах і тривогу перед важливою справою, то не сприймайте ці негативні почуття як „дійсну ознаку" невдачі. Все залежить від того, як ви на них реагуєте і яку позицію відносно до них займаєте. Якщо ви до них прислухаєтесь, їм підкоряєтесь, радитесь з ними, то, мабуть, вас дійсно очікує поразка. Але ж так не повинно бути.

Передусім необхідно усвідомити, що негативні почуття – жах, тривога, відсутність впевненості в собі – зовсім не чиясь зла воля, не лиха доля. Ці почуття – продукт вашого мислення, вони характеризують склад вашого розуму, а зовсім не вказують на якісь зовнішні фактори, які начебтопрацюють проти вас. Вони тільки означають, що ви недооцінюєте свої здібності, переоцінюєте і перебільшуєте характер труднощів, згадуєте надто часто свої поразки, ігноруючи успіхи. Оце і все, про що свідчать ці почуття.

Вони не мають ніякого відношення до майбутніх подій, а характеризують вашу особисте відношення до них, яке можна змінити. Тому у вашій владі прийняти чи відкинути схожі почуття, підкоритися їм, або відмовитись від їхніх порад, сміливо приступити до виконання власних планів. То ж ви можете використати їх з користю для себе. Коли ви реагуєте на негативні почуття напористо з позитивних позицій, вони приймають форму виклику, автоматично збуджуючи у вас додаткові сили та здібності. Уявлення протруднощі, небезпеки, погрози надають вам впевненості, якщо ви реагуєте не пасивно, а активно.

Певна ступінь хвилювання, правильно прийнятого та використаного, не заважає, а допомагає справі. Все залежить від конкретної особистості та її позиції. Кожному з нас зустрічались люди, які розгублювались і терпіли невдачу, коли їм говорили: „Ви не зможете це зробити". Але є й такі, яких ці слова тільки підбадьорюють, додають рішучості в намірі обов'язково досягти успіху.

Ці люди, якщо їм не вдається подолати негативні почуття, наступаючи на них фронтально, домагаються аналогічних результатів „підмінивши" їх позитивними почуттями.

Згадайте, що почуття слідує за образом. І тому як тільки у вас виникло негативне почуття, ви не повинні концентрувати на ньому увагу, намагаючись змінити його. Замість цього, негайно, заповнюйте вашу уяву приємними образами, згадками. А негативне почуття нехай потурбується само про себе. Ви несподівано виявите, що у вас виникло нове почуття, яке відповідає вашим „позитивним" образам, згадкам.

То ж, якщо ж ви почнете йти в атаку на тривожні думки, то тим самим зосередите всю увагу саме на них. І якщо вам навіть пощастить відігнати одну тривожну думку, її місце зараз же займе інша, не менш тривожна, тому що загальна психологічна атмосфера буде залишатися негативною. Потрібно просто витіснити зло, замінивши його добром.

Ми дуже неспокійні люди, які так довго навчалися неспокою, що стали в цій галузі справжніми майстрами. Ми надмірно захоплюємося створенням негативних образів і картин із нашого минулого і уявленнями про майбутнє, які в 90% випадків не відбуваються. Коли ми прагнемо перестати турбуватися, роблячи свідомі зусилля, то потрапляємо в якесь зачароване коло. Зусилля збільшують напругу, а напруга, в свою чергу, створює атмосферу тривоги. Що ж робити?

Єдиний порятунок, на думку психологів – виробити звичку негайно замінювати неприємні, тривожнідумки приємними, благотворними образами, згадками. Як тільки людина відчує неспокій, вона повинна розглядати його як попереджувальний сигнал і зразу ж створювати в своїй уяві приємні картини із свого минулого, або ж такі уявлення відносно майбутнього. З часом неспокій та тривога стануть працювати проти самих себе, бо перетворяться у стимули позитивного мислення. В кожному з нас є величезне сховище минулих образів і почуттів, пам'ять про наші невдачі та перемоги. Подібно записам на магнітній плівці, ці почуттяі образи „записані" в нашому мозку. Є тут історії як зі щасливими, так і з нещасливими епізодами. Вам вибирати, які з них знову „прослухати та побачити".

Чим частіше будь-який запис відтворюють і „програють", тим сильніший його вплив на стан людини. Тому порада відносно ігнорування старих неприємних переживань і концентрації уваги на щасливих із минулого життя має під собою наукову основу. Поводячись таким чином, ви зміцнюєте спогади, які пов'язані з успіхами, перемогами, радісними випадками, і ослаблюєте раніше „записані" невдачі та поразки. Отже, людина в змозі справитись зі своїм минулим, реально планувати майбутнє, а не бути безпорадною жертвою з тягарем минулих помилок та невдач.

Минуле тільки може пояснити, як ви дійшли до теперішнього стану, але куди ви почнете рухатися з цього моменту, цілком і повністю залежить від вас. Коли ви слухаєте музику, яка вам не подобається, ви ж не намагаєтесь примусити програвач змінити мелодію, ви просто замінюєте платівку. Отже, просто воскресіть у пам'яті інші образи, і почуття прийдуть самі собою. Постійно пам'ятайте про цю можливість, яка дозволяє вам не тільки витіснити неприємні почуття, але й побудувати ваше життя по-новому. Крім того, пам'ятайте, що почуття песимізму, розчарування, зневіри в свої сили – не тільки характерні ознаки хвороби та старіння, вони значно прискорюють ці процеси. А ось віра всвої сили, в свої здібності, оптимізм зміцнює ваше здоров'я, продовжує молодість і життя, веде до успіхів та щастя.

Але ж буває, що настрій поганий, весь світ не милий, нічого не хочеться не тільки щось робити, але навіть говорити: переважає єдине бажання – щоб тобі дали спокій і не лізли з непотрібними розпитами і безглуздими повчаннями. Погано? Дуже! Тоді починайте змінювати настрій на бадьорий. Чому?

Бо саме бадьорий, радісний настрій підвищує життєвий тонус, захищає від хвороб, допомагає переносити стусани долі і досягати успіху. Як же його досягти? Як навчитися керувати своїм настроєм? Це дуже просто. І так почали …

Дійте, настрій зміниться, коли ви його почнете змінювати. Згадаєте відому приказку: «Горе горюй, а руками воюй». Займіться якою-небудь справою. Не жадайте від себе особливої енергійності, збільшуйте активність поступово. Зробіть собі що-небудь приємне. Можна прогулятися по парку, пограти в давно забутий волейбол, зустрітися з другом тощо.

Не жадайте від себе бездоганного поводження і виконання кожної справи. З повною самовіддачею виконуйте тільки головне. Якщо все інше робити просто сумлінно, то є багато шансів, що результат буде досить гарним, можливо тому, що ви будете почувати себе краще.

Учіться відволікатися від своїх турбот. Безперервне обмірковування майбутніх справ і труднощів не зменшує турботи, а навпаки – збільшує. Сильно впливає на настрій музика, слухайте її, коли дозволяють обставини. Ще корисніше спів — у дружньому колі, поодинці, за роботою, у дорозі, скрізь, де це не перешкодить іншим. У співі, у виборі пісні можна виразити ті почуття, яким тісно в душі. Давши їм волю, ви послабите напругу, заспокоїтеся. Крім того, спів позитивно впливає на організм — очищає і розвиває легені, зміцнює серцевий м'яз.

Не забороняйте собі переживати. Заборонивши собі думати про щось тривожне або докучливе, ви не доможетеся поліпшення настрою. Краще докучливу думку (скабку в душі, камінь на серці…) перетворювати, заміщати, витісняти, використовуючи образи, символи або реальні предмети. Пофантазуйте, уявіть, що ви знаходитеся в дуже приємному для вас місці (на квітковій галявині, на березі озера, на пляжі, у багаття…). Відчуйте, як розтікається по тілу розслаблення. Зробіть подих вільним і ритмічним.

Посміхайтеся! Доброзичливу, щасливу посмішку до обличчя не приклеїти. Спробуйте посміхнутися, потім постарайтеся затримати посмішку. Потім спробуйте зробити її ширше. Звичайно, краще здійснювати ці досвіди наодинці із собою, не думаючи про естетичну сторону занять. Отже, крок за кроком, крок за кроком… . Згадуйте що-небудь смішне. Постарайтеся розвеселити уявлюваного співрозмовника. Враховуйте, що бажання розвеселити в даному випадку має більше значення, ніж талант гумориста. Навіть при «вичавленій із себе» посмішці, навмисно напружуючи м'язи обличчя, ви відчуєте себе бадьоріше.

Не зосереджуйтеся на невдачах.

•Відрізняйте невдачу від катастрофи, безладдя від лиха, дрібний промах від катастрофи всіх життєвих планів і надій.

• Перелікуйте все, чому вас навчила ця невдача, всі уроки, за які її можна подякувати. Згадайте досягнення, до яких вас призвели висновки, зроблені після невдач, які відбулися. Міркуючи про невдачу, відрізняйте те, що в принципі залежало від ваших дій, від вас, і те, що від вас не залежало. Одне можна змінити, інше варто лише враховувати.

• Виокремлюйте те, що ви могли передбачити і запобігти, від того, що від ваших зусиль не залежало. За прорахунки себе можна критикувати, за інше — несправедливо. Щоб виникло почуття завершеності, запишіть або проговоріть свої висновки. Цим ви поставите крапку в переживанні свого неуспіху. Погано, коли емоції не вдається пережити до кінця, коли ми довільно обриваємо їхній плин. Погано також і зациклення на них, зайве довге «жування».

• Пам'ятайте, що невдача сама по собі не може принизити людину. Якщо ви гідно зустріли невдачу — ви перемогли. Ще жодній людині не вдалося прожити життя без невдач. Згадаєте, що „за одного битого двох небитих дають". Удача відбулася або невдача — знає той, кому пощастило або ні. Тільки майбутнє з'ясує — чого більше принесла невдача: гарного або поганого.

Переключайте увагу на інший об'єкт, на іншу людину. Завжди є люди, яким потрібна ваша допомога. Це універсальний прийом і правило для збереження душевної рівноваги в різних важких ситуаціях.

Не варто квапитися з роздумом про своє життя словами „все погано". Згадайте слова Л.М. Толстого: «Коли що-небудь засмучує і мучає тебе, подумай:

як багато гіршого могло з тобою відбутися і трапляється з іншими людьми;

згадай, як раніше відбувалися такі події й обставини, про які ти тепер згадуєш спокійно і зовсім байдуже;

головне подумай про те, що – те, що засмучує і мучить тебе, є тільки іспит, на якому ти можеш перевірити свою віру і зміцнити її».

5.4. Як вилікуватися від заздрості? Вилікуватися? Так! Саме заздрість викликає захворювання і наближає старість. Це підтверджується фактами: заздрі старіють на тридцять відсотків швидше, ніж люди, що живуть без неї.

Однак як до заздрості відносяться різні люди?

Що говорять батьки? „Заздрити недобре, некрасиво, не треба!"

Що говорять навколишні? „Він заздрий, отже – слабкий, сам домогтися великого не може, він жалюгідний і смішний у своїй неспроможній і отрутній злості до тих, хто значніше його".

Що говорить мораліст? „Він заздрий, - отже, недобрий, ненадійний, егоїстичний, він бажає іншим того, чого не бажає собі – він бажає їм зла".

Що говорить власний розум? „Не треба заздрити, це марне і шкідливе почуття, від нього страждання, турботи, метушіння, хвороби, воно отруює тобі задоволення від життя. Хіба, якщо хтось позбавиться чогось, у тебе чого-небудь додасться?"

Що говорить інстинкт життя, що велить прагнути до максимальної значущості? „Він значніше тебе, ти не можеш бути до цього байдужний, адже ти сам повинний бути значніше усіх, ти принижений самим фактом його значущості, постарайся ж зробити хоч щось, щоб підвищити свою значимість!" Ось так. І тому нерідко журі, що складається з письменників (або інших діячів), дає премію не тому, хто талановитіше них, а цілком посередньому, і переконують один одного, що посередній – гарний, а талановитий – поганий, і радісно погоджуються один з одним, і всі в душі відмінно знають, що до чого.

В чому ж причини заздрості?

• Невпевненість у собі, низька самооцінка. Впевнена в собі людина ніколи не буде заздрити, адже вона вірить в себе і розуміє, що власними зусиллями можна домогтися багато чого. Вона просто не бачить сенсу в заздрості. А невпевнена в собі людина спочатку думає, що того, що є в інших, досягти навряд чи вийде.

• Незадоволеність своїм життям. Щаслива й задоволена всім людина заздрити не стане, адже її все влаштовує. А ось той, хто бачить у власному житті суцільні «мінуси», мимоволі порівнює себе зіншими, що неминуче призведе до заздрості.

• Неправильна інтерпретація реальності. Чому? Бо людина напевно бачить об'єкт заздрості не часто і в будь-якому випадку непостійно. І тому часто вона помічає лише позитивні моменти його життя. Наодинці з собою ж заздрісник проводить буквально 24 години в добу, так що всі мінуси відразу ж впадають в очі. Але насправді у кожного є недоліки, і життя будь-кого не можна зі стовідсотковою впевненістю назвати ідеальним.

Чому ж ми соромимося своєї заздрості? Вірніше – соромимося показувати її? Тому що це означає визнати, що рівень ваших можливостей нижче рівня амбіцій. Це означає привселюдно розписатися у своїй малозначності, слабості, у визнанні іншого краще себе. Обнародувати свою заздрість – означає виявити неповагу до своєї значущості і дозволити іншим не поважати тебе, це значить самому себе привселюдно „принизити".

Людина може упокориться з усім: зі своєю бідністю, кволістю, некрасивістю, невдачливістю, але будь-хто має який-небудь пунктик, за який вона себе поважає й оцінює високо: це може бути уміння жебрака збирати милостиню або уміння прапороносця чеканити крок. І ось у цьому вони жадають признання! І якщо хвалять і повідомляють кращим не його, а іншого – будь це в масштабах полку або роти, міста або провулка, неважливо, кожен сам вибирає сам собі масштаб, у якому поважає і цінує себе, - і якщо й отут визнають кращим не його, а іншого, то він заздрить важко, болісно, смертельно.

Заздрість як би просочує кислотою особистість. Напруга і стреси, викликані заздрістю, покривають чоло зморшками і викривляють обличчявічною гримасою невдоволення. Заздрість робить людей потворними. Заздрі люди більш піддані захворюванням і частіше страждають виразкою шлунка. Про гарний настрій тут і говорити нічого.

І тому, якщо вас «гризе» заздрість, то від цього почуття можна й потрібно позбутися. Але, насамперед треба його в собі усвідомити, чесно собі зізнатися: „Я заздрий, і це заважає мені жити". А далі скористайтеся порадами.

  • Виховуйте впевненість у собі і гарне самопочуття, намічаючи й здійснюючи невеликі цілі. Голосно похваляйтеся кожним досягненням. Не скупіться доставляти собі задоволення. Почуття власного достоїнства й упевненості знижує заздрість.
  • Намагайтеся не думати про несправедливість. Життя, взагалі, не можна назвати справедливим, так що не варто чекати повної відповідності нормам моралі і правильним життєвим принципам. Зрозумійте, що реальний світ вам нічого не винен, так що не варто чогось чекати від нього. І якщо одна людина обманом домоглася багато чого, то коли-небудь неодмінно постраждає від цього.
  • Навчіться радіти за інших. Так, це непросто, але якщо ви «переступити через себе» і щиро порадієте за когось і побажаєте йому подальших успіхів, то отримаєте багато позитивних емоцій і свободу.
  • Не порівнюйте себе з іншими і зрозумійте, що це безглуздо. Всі люди різні. І кожен має своє особливе призначення.
  • Навчіться радіти своїм успіхам. Навіть якщо вони незначні, то це вже ваша маленька перемога!
  • Займіться справою. Знайдіть цікаве заняття і пориньте в нього. Ви будете отримувати задоволення і радіти життю, а на зайві думки просто не залишиться часу.
  • Аналізуйте. При перших ознаках заздрості спробуйте зрозуміти її причини. Ймовірно, ви з'ясуєте, що вам потрібно для щастя і зможете це отримати.
  • Пам'ятайте про свої достоїнства, напевно їх чимало. Наприклад, ваш товариш гарно грає в волейбол, а ви посередньо. Зате у вас напевно є якась родзинка.
  • Пам'ятайте про те, що комусь набагато гірше, ніж вам. А у вас все не так вже погано!
  • Не приховуйте якщо ви заздрі, не таїть це в собі. Розповідайте про це. І … самі глузуйте з цього. Або називайте це «білою заздрістю», якщо уже вам так комфортніше. Незабаром ви відчуєте результати такої відкритості, зовсім звільнившись від заздрості.

5.5. Як позбутися сором'язливості? Коли людина занадто боязка і недовірлива, легко лякається, відчуває труднощі у спілкуванні, відчуває себе ніяково в присутності інших людей - про неї говорять, що вона сором'язлива.

Як поводяться сором'язливі люди? Дуже часто вони до нестями бояться думки оточуючих їх людей: їм здається, що найстрашніше в житті - не сподобатися іншим людям, викликати їх несхвалення, глузування або невдоволення. Саме тому сором'язлива людина ніколи не дозволяє собі бути в центрі уваги, пригнічує виникають спонтанно бажання, не хоче відкрито висловлювати свою думку і відстоювати свої права.

Такі люди уникають ситуацій, в яких потрібно діяти і приймати рішення, спілкуватися і відкрито говорити іншим про свої цінності. Саме через це більшість соромливих людей не домагаються в житті успіху: вони просто не можуть змусити себе познайомитися з новими людьми, спробувати спілкуватися, скористатися пропонованою можливістю і почати робити щось нове - вони дуже бояться невдач.

Чому сором'язливість шкідлива? Коли людина постійно ніяковіє, і дуже заклопотана тим, що подумають про її поведінку оточуючі, то це працює проти неї: навколишні дійсно не можуть адекватно оцінити всі здібності і таланти цієї людини, та й сама вона втрачає ясність мислення. У такій ситуації швидко з'являються негативні відчуття, виникає занепокоєння - таке частіше трапляється саме з соромливими людьми.

Проблема ця зустрічається набагато частіше, ніж може здатися: за результатами досліджень, близько 80% людей досить часто відчувають боязкість у різних ситуаціях, а 40% виявляють сором'язливість майже постійно. В цій ситуаціїу людини частішає пульс, вона не може говорити, втрачає самовладання, тремтить, опускає вниз очі.

Звідки з'являється сором'язливість? Адже маленькі діти, як правило, дуже товариські і веселі: вони завжди люблять бути в центрі уваги і не соромляться відкрито виражати свою думку. Звідки ж беруться боязкі і соромливі дорослі люди?

Сором'язливість виникає, як реакція на негативні події, що відбулися раніше - адже негативний життєвий досвід, пов'язаний з різними життєвими ситуаціями, є у кожної людини. Можливо, колись людина зазнала невдачі в спілкуванні, чи бачила, як не пощастило комусь іншому, і цього виявилося достатньо, щоб сором'язлива поведінка закріпилася.

Сором'язливість може виникнути і закріпитися, якщо людина не має навичок спілкування, турбується через те, як оцінять оточуючі її вчинки, і постійно принижує себе, вважаючи нездатною або навіть дефективною. Але якщо постійно говорити собі - «я сором'язливий», то це обов'язково увійде в звичку, а звичка, як казав класик - «друга натура».

Сором'язливість виникає через внутрішні конфлікти, а також норми і установки суспільства, які часто мають каральний характер.

Коли дитина росте, вона постійно порівнює себе з іншими (так її привчили), і їй часто здається, що вона гірша. Звичайно, це неправда, але людина, стаючи дорослою, постійно знаходить підтвердження цієї думки - адже відомо, що ми знаходимо те, що шукаємо.

Як же позбутися від сором'язливості? У цьому вам допоможуть кілька простих порад.

1. Перестаньте порівнювати себе з іншими. Соромлива людина дуже страждає від того, бо вважає, що сильно програє в порівнянні з навколишніми. Однак, людина взагалі невідповідний об'єкт для порівняння. Адже кожний у чомусь перевершує іншого, а в чомусь комусь поступається. Треба не перебільшувати свої недоліки і мудро усвідомлювати достоїнства. Усвідомивши свої достоїнства, легше знайти в них опору в критичних для вас ситуаціях.

2. Не дозволяйте старим засмученням породжувати нові. З будь-якою людиною трапляються неприємності. Кожний з нас може згадати, як його колись висміяли, принизили. Для багатьох це стає нездоланною перешкодою до нових досягнень. Згадуючи про минулі засмучення, соромлива людина з трепетом чекає, що в схожій ситуації вони обов'язково повторяться.

3. Не приймайте на свій рахунок недоброзичливість навколишніх. Найчастіше брутальність, агресивність, зла іронія — це вираження якихось внутрішніх переживань і конфліктів тієї людини, що так поводиться. Якщо вас хтось скривдив, це не означає, що ви поганий. Швидше за все — самому кривдникові погано. Це в нього проблеми, а не у вас.

Зрозумійте, що хвилюватися через те, що про вас подумають інші люди - безглуздо, а іноді просто недоречно: люди, як правило, найчастіше зайняті собою - адже кожній людині, як і вам, небайдуже, як він виглядає, - а вже потім звертають свою увагу на оточуючих. До того ж ті, чиє добре ставлення вам дійсно варто заслужити, оцінюють людей не за зовнішніми ознаками, а за їх справжні якості.

4.Візьміть собі за правило: завжди мислити позитивно - тим більше, якщо ви думаєте про інших людей. Багато людей будуть не згодні з вами з різних питань, матимуть протилежну точку зору - але це не означає, що вони стануть вас засуджувати. Вчіться спілкуватися, навіть якщо вам страшно підходити до людей і розпочати розмову. Посміхайтеся і будьте привітними, і пам'ятайте: ви відповідаєте за результат розмови тільки наполовину - інша частина відповідальності лежить на вашому співрозмовникові.

5.Не засуджуйте себе суворо - розбудіть в собі почуття гумору. Якщо ви сказали щось не так, не треба себе лаяти - посміхніться, дозвольте собі бути собою, і продовжуйте розмовляти. Цілі, які ви перед собою ставите, повинні бути для вас реальними і значимими - інакше вам просто не захочеться їх досягати. Наприклад, поставте собі за мету навчитися розпочинати розмову, поводитись впевнено і спілкуватися легко навіть тоді, якщо людина вам зовсім незнайома.

6. Розширюйте своє коло спілкування. Сором'язливі люди схильні замикатися в собі й уникати контактів. Але часом досить лише прийняти запрошення в якусь компанію, щоб зрозуміти: ніякі небезпеки вам не загрожують, ви можу почувати себе спокійно.

7. Готуйтеся до спілкування. На передодні відповідальної зустрічі не зневажайте попередньою підготовкою, репетицією. „Домашніми заготівками" користуватися блискучі оратори, артисти і політики.

Свою здатність до спілкування перевірте за допомогою тесту«Чи приємно з тобою спілкуватись?» (див. Практикум).

8. Ні в якому разі не „лікуйтеся" алкоголем. Зайва чарка скоріше викличе не розкутість, а розв'язність, яка згодом лише збільшать сором'язливість.

9. Цінуйте свої успіхи. Соромлива людина схильна сприймати свої поразки і засмучення як природні, а вдачі — як випадкові. Якщо змінити свій погляд — фіксувати успіхи і винагороджувати себе за них, незабаром стане зрозуміло, що мотивів для зневіри не так вже й багато.

10. Вирішуйте свої проблеми, а не відвертайтеся від них! Успіх нікому не гарантований, але він досить ймовірний. І тільки активне прагнення до нього підвищує цю імовірність. Свою здатність до вирішення проблем перевірте за допомогою тесту «Чи здатний ти вирішувати свої проблеми»(див. Практикум).

11. Почніть діяти (проведіть тренінг по подоланню сором'язливості). А для цього… У вільний найближчий день почніть тренування. Підійдіть на вулиці до будь-якого перехожого і запитайте: як пройти або проїхати, наприклад, на ринок або в центральний універмаг. Під час розмови дивіться співрозмовникові в очі і кивайте головою, уважно вислухуючи його пояснення. Обов'язково щиро подякуйте перехожого за його відповідь на ваше питання. Таку вправу виконайте 5‑7 разів під час прогулянки. Після повернення додому усвідомте, яке нове відчуття або стан з'явився у вас, проаналізуйте своє поводження.

У вас виробиться «автоматизм» спілкування з незнайомими людьми. І … зникне сором'язливість.

5.6. Як відмінити катастрофу? Є така дитяча казочка. На маленьке курча впав з дерева горіх і вдарив по голові, але курча подумало, що на нього впало небо. Аналогічним чином люди часто роблять абсолютно катастрофічні висновки, не розібравшись в реальності подій. Страх (а це – маленька смерть) призводить людину в стан душевного і розумового паралічу. «Я пропав, — думаєте ви. — Все кінчено. Попереду катастрофа. Це жахливо».

Проте, чи так часто в нашому житті ми зустрічаємося з катастрофами? Звичайно ж, ні! Наші страхи в 90% випадків просто марні. Але ми все-таки схильні до драматизації, переоцінюємо важливість тих або інших подій, а тому живемо з відчуттям того, що катастрофи в нашому житті — явище звичне. То як позбавитися «зайвих» катастроф?

Без жодного перебільшення – нашворог — це «драматизація». Ми схильні перебільшувати наші «проблеми». До речі, саме тому ми називаємо завдання, що стоять перед нами, — «проблемою». І тому будь-яка неприємність дуже часто стає для нас справжнісінькою трагедією саме тому, що ми схильні впадати у відчай, страждати і «заламувати собі руки», а також «кусати лікті». Як часто в наших розмовах зустрічаються такі висловлювання: «Це жахливо!», «Це катастрофа!», «Як жити далі!», «Все пропало!», «Мене всі покинули».

По суті ж це найсправжнісінькі інструкції, що призводять нас до пасивності і бездіяльності.

Ми дуже любимо шукати винуватих, казати про те, чому щось досягти неможливо, визначати і пестувати «причини» наших бід і нещасть. Зрозуміло, після того, як ми на всі 100% пояснимо собі, чому «все погано», чому «життя закінчилося», чому «трагедія неминуча», воно і справді виявляється таким. Втім, і в цьому випадку «трагедія» — це лише назва. Насправді трагедія — це театральне дійство, в якому, правда, всі ми досягли успіху і дуже, треба визнати, професійно.

Але що значить це «все погано»?.. Невже прямо так і все? А що означає «життя скінчилося»? Знаєте, коли воно скінчиться, то ви цього навіть не помітите, а вже вигукуватимете що-небудь точно не будете. Та і «неминучість трагедії» або «катастрофи» — це «чистої води» ілюзія. Звичайно, неприємності в нашому житті зустрічаються, ніхто цього заперечувати не буде, але називати ці неприємності «трагедіями» і «катастрофами» або не називати — це суто тільки наша особиста справа. Назвете «катастрофою» – буде катастрофою, а назвете «життєвою обставиною» – буде життєвою обставиною, причому рядовою.

Насправді те, що ми традиційно називаємо «нещастями», «трагедіями» і «катастрофами» — це просто події, які руйнують нашу картинку майбутнього, наше уявлення про нього, але зовсім не саме наше майбутнє, якого, як ви, напевно, здогадуєтеся, ще немає, а тому і поруйнувати його украй скрутно.

Дійсно, деякі події здатні істотно змінити наші плани, можливо, внаслідок тих або інших обставин нам доведеться змінити своє життя. Але, як не парадоксально, це, може призвести і до кращого!

Мабуть, ви тривалий час перебуваєте в нинішньому (негативному) стані, ось доля і дає вам стусана у відоме місце, щоб ви почали рухатися. Знаєте, те, що ми звемо «катастрофами», це насправді знак того, що життя часто намагається допомогти нам, наприклад, даючи сигнал про нашу нерішучість.

Втім, драматизувати можна і цілком безпідставно. Хтось драматизує наявність власної неспроможності; хтось — переживає через негативні оцінювання людей; хтось незадоволений власною освітою і кляне долю; хтось надмірно стурбований своєю зовнішністю; хтось вважає себе невиліковно хворим, тоді як насправді причини для занепокоєння відсутні.

Отже, у кожного, як мовиться, свої «таргани», але всі вони створені нами. Ми вирощуємо власні проблеми так, немов би вони наші близькі і дорогі родичі. Ми їх пестимо, замість того щоб «вимітати поганою мітлою».

Пам'ятайте, якщо ви хочете бути успішними, то робити «з мухи слона» категорично забороняється! Ми ж, як правило, істотно перебільшуємо важливість тих чи інших труднощів і неприємностей, що позбавляє нас активності і, звичайно ж, радісного життя.

Як діяти в цій ситуації? А просто приберіть, від гріху подалі, зі свого словникового запасу такі слова: «трагедія», «проблема», «криза», «катастрофа», «жах», і ви навіть не помітите, як вам одразу стане легше жити.

І, крім того, необхідно відмовитися від драматизації, перестати перебільшувати складність проблем, що «обрушилися» на вас.

Адже, як правило, ніяких катастроф не відбувається, а труднощі – це тільки труднощі. На те вони і труднощі, щоб їх долати, а впадати від них у відчай не потрібно. Бо, як відомо, нічого доброго така наша реакція на нихне дасть, а тільки створить справжню проблему!

Втім, катастрофу можна (та і потрібно!) відмінити. Як? Припиніть сумні роздуми і запитайте себе: «Що найгіршогоможе чекати мене попереду?»

Дійсно, що ж буде найгіршим з того, що, можливо, відбудеться?

Я можу померти.

Мене принизять.

Мене звільнять.

Залишуся без грошей.

Не зможу здати іспит.

Вони мене зненавидять.

Іноді звичайного переліку якнайгірших варіантів наслідків вистачає, щоб покінчити з такими роздумами.

Саме це й робив відомий англійський вчений Б.Рассел, який використовував метод „найгіршого випадку": „Коли вам загрожує яка-небудь біда, вдумливо та серйозно оцініть найгірший варіант її наслідків. Подумайте, чи дійсно це для вас буде жахливою катастрофою»?

Потрібні аргументи знайдуться завжди, тому що навіть найгірше, що може з вами трапитися, не має вирішального значення. Уважно розглядаючи протягом певного часу зі всіх боків гіршу з можливостей, скажіть собі з великою переконливістю: „Ну що ж, у решті – решт, навіть це не буде мати такого вже великого значення". І ви помітите, що ваша тривожність майже зникне. Може статися, що цю процедуру доведеться повторити декілька разів і, нарешті, до вас знову повернеться добрий настрій та віра у власні сили.

Тож іноді достатньо буде відповісти на питання: «Що буде найгіршим?», і ви негайно усвідомите, що цього не трапиться, а якщо і трапиться, то це не буде кінцем світу. Отже, простим переліком якнайгірших варіантів ви можете себе заспокоїти.

Відмінити катастрофу – поставити під сумнів передумову, що відбудеться найгірше, принаймні, перевірити, чи так це. А які у вас підстави стверджувати, що відбудеться найжахливіше?

Проте … коли хтось із сторонніх або ваш жорстокий внутрішній критик передрікає, що у вас чогось немає, трапиться найгірше, ви можете повірити їх пророцтвам. І ось тоді-то і настає час запитати: «Що таке жахливе може відбутися? Що примушує мене думати про найгірше?»

Якщо, наприклад, ви уявите: «Кожен вважає мене дурнем», запитайте себе: «Наскільки вірогідно, що всі мають таку думку?», ви зрозумієте – наскільки перебільшені ваші побоювання. І … «катастрофи» як не бувало. Ура!!! Більш того, з неї іноді навіть можна одержати дивіденди.

Отже, цілеспрямовані роздуми з приводу перетворення уявної катастрофи, неприємності у здобутки, можуть виявитися вельми ефективними.

5.7. Як перебороти депресію? Життя… О, його можна порівняти з американськими гірками! Багатій, бідняк, жебрак, злодій, лікар, юрист — в усіх бувають злети і падіння. Так, навіть фахівці з депресії час від часу почувають, що „земля іде в них з-під ніг"!

Але ж майже кожен випадок депресії можна призупинити. Так в навіть в дуже серйозних випадках — можна назвати їх нудьгою, нісенітним настроєм або днем, коли не хочеться вставати з постелі, — найпростіші засоби можуть творити дива.

Отже, якщо ви маєте пригнічений настрій, нічого не хочеться робити, життя то піднімає вас на гребені, то опускає на дно, спробуйте одну з цих випробуваних порад, щоб перебороти депресію.

Займіться чим-небудь. Ваша депресія тільки збільшиться, якщо ви будете тинятися по квартирі і хандрити. Займіться хоча б чим-небудь. Неважливо, чим ви вирішите зайнятися, тільки б чим-небудь бути зайнятим. Йдіть на прогулянку, покатайтеся на велосипеді, відвідайте друзів, почитайте, пограйте в шахи тощо.

Пошукайте в пам'яті що-небудь кумедне. Кращий спосіб підшукати собі заняття — це скласти список того, що доставляє вам задоволення. Звичайно, справа в тім, що, коли ви в пригніченому стані, ніщо не виглядає розважальним. Що ж робити? Складіть список того, що раніше доставляло вам задоволення. Потім виберіть що-небудь одне з цього списку і займіться ним!

Виговоріться. Настрій зміниться, якщо поділитися з кимось своїми переживаннями. Знайдіть друзів, що вас люблять, і розкажіть їм про свої негаразди.

Поплачте, як слід. Якщо розмова про ваші проблеми викликає сльози, не стримуйте їх. Сльози несуть полегшення, особливо якщо знати, чому плачеш.

Сядьте і проаналізуйте ситуацію. Дуже часто трапляється, що, знайшовши джерело своєї депресії, ви відчуєте себе краще. Зрозумівши, в чому проблема, ви зможете приступити до пошуків виходу з неї. Усвідомте, що це не страшно, якщо вам сумно. Зрозумійте, смутні почуття — тимчасові і вони з часом пройдуть.

Пробуйте, і знову пробуйте, і … здайтеся. У дитинстві та юнацтві ми будуємо плани і тримаємося за них навіть тоді, коли життя доводить нам, що вони нереальні. Погоня за примарними цілями може призвести до депресії. Ось момент, коли треба просто сказати: «Я зробив усе, що міг» — і … відступити.

Навантажте себе фізично. Навантаження допоможе перебороти смуток. Якщо ви вже регулярно робите фізичні вправи і знаходитеся в гарній фізичній формі, але в пригніченому стані, спробуйте займатися до повної знемоги. Це гарний спосіб зняти напругу.

Проаналізуйте факти. Іноді, коли ви починаєте оцінювати свої припущення, порівнюючи них з реальністю, то знайдете, що все не так, як ви думаєте. Наприклад: ви підозрюєте, що ваш коханець (коханка) обманює вас (гарний привід для депресії!). Сміливіше! Запитаєте його (її). Можливо, ви помиляєтеся.

Сповільніть темп. Часом життя може бути дуже напруженим. Якщо ви підозрюєте, що причиною вашої депресії є занадто інтенсивна робота, тоді вам, можливо, треба просто розслабитися. Присвячуйте більше часу таким заняттям, як теплі ванни, лазня, масаж.

Відносьтеся до інших із повагою. Депресивний стан може зробити вас дратівливим стосовно інших. Уникайте цього, тому що інші теж можуть відповісти в тім же дусі, а це саме гірше у вашому стані.

І більше радійте життю, тоді депресії просто не буде місця.

Здатність радіти життю перевірте за допомогою тесту«Чи вмієш ти бути щасливим?» (див. Практикум).

5.8. Як перебороти образу? Образа — досить шкідлива емоція, що може принести багато шкоди людині. Різні люди по-різному її переносять. Для одних це просто неприємний стан, для інших — дійсне страждання. Але в будь-якому випадку – це почуття важке, негативне. Воно виснажує нервову систему і може стати причиною хвороби і погіршення взаємин.

Давайте розберемося з чого народжується, як виникає образа? Насамперед, вас ранить те, що поводження іншого, його думки, дії не відповідають вашим чеканням, вашим уявленням про те, якими вони повинні бути. Ви хочете, щоб він знав, чого ви від нього чекаєте, і поводив би себе саме так. Ось отут ви робите блюзнірський акт: заперечуєте волю іншого, його право на іншу думку, іншу позицію, ви жорстко програмуєте його поводження. Коли ж ця ваша програма не здійснюється, коли відбувається неузгодженість бажаного і реальності, починається страждання, що заважає жити вам і вашим близьким. Образа робить нас злими, мстивими, надмірно вимогливими до інших.

Тому найкраще образу запобігти. Для цього треба заздалегідь осмислити те, що її викликає. І змінити свої чекання, наблизивши їх до реальності, до можливостей іншої людини. Наприклад, батьки повертаються з роботи додому. Вони не повинні чекати, що їхні діти прибрали квартиру, приготували їжу. Адже вони знають, що вони могли захопитися грою, або рішенням шкільних завдань, або взагалі їх удома немає, утекли на вулицю ганяти м'яч. Якщо вони думають так, і, коли прийдуть додому, побачать, що так воно і є, то це на них не подіє негативно. А якщо там раптом усе прибрано, приготовлена вечеря, вони будуть просто щасливі.

Але найчастіше зустрічається інший варіант: ми завзято вважаємо, що діти повинні сидіти дома, привести в зразковий порядок квартиру тощо.

Відбувається ж все навпаки, і ми прирікаємо себе на важкі, нескінченні переживання.

Отже, щоб запобігти образі, потрібно скорегувати свої очікування, не програмувати поводження іншого. Прийняти його таким, який він є. Зрозуміти, що кожна людина унікальна, неповторна – вона інша планета.

Повернемося до ситуації з дітьми. Вам здається часом, що вони злі, погано поводяться. Але ж безглуздо, нерозумно і руйнівно — ображатися на своїх дітей. І якщо ви приймаєте їх — розумними, дурними, добрими, злими, з гарним поводженням, поганим, акуратними, неакуратними, слухняними, неслухняними, — з цього моменту ви на них не ображаєтеся. Утім, не думайте, що ви перетворитеся в бездушного робота. Без емоцій вам не обійтися! Ви будете ображатися, це неминуче, але „образи не страхаючись", ви програєте подумки свою ситуацію, контролюєте її. І, свідомо виокремивши все, що супроводжує образу, народжує її, прощаєте кривдників — усіх і кожного окремо. І… таким чином образу „розчиняєте" її, не даєте їй надовго оселитися у вашій душі.

Ви можете згадати сотні ситуацій, коли були серйозні підстави для образ. Але серед них ви не знайдете тієї, де образа мала би сенс. Завжди легко відповісти на запитання „чому?" (чому я ображаюся, злюся), але у всіх цих випадках вам важко відповісти на запитання: „Навіщо я це роблю? Який результат я від цього одержую?".

Але, якщо трохи поміркувати, то: „Результат нульовий", а ще частіше: „Результат негативний". Отже не варто ображатися (або хоча б недовго тримати образу)? Так!!!

Коли ви зміните своє відношення до людей, інші люди самі зміняться стосовно вас; якщо лінія вашого життя правильна, у вашому найближчому оточенні створюється сприятлива для всіх атмосфера.

Коли вас скривдили, ви не можете не ображатися. Але, знаючи про цю емоцію хоча б те, про що вище йшла мова, ви ображаєтеся лише дві-три хвилини. Ви можете, звичайно, розбити тарілку або зробити що-небудь ще, щоб якось програти образу, видати які-небудь звуки. Але потім скоріше включайте в роботу вашу думку — і ви зануритеся в стан спокою.

Почуття образи, навіть, коли вона грунтується на реальній несправедливості, не приносить ні задоволення, ні користі і з часом стає емоційною звичкою. Постійно відчуваючи себе жертвою несправедливості, ви починаєте подумки входити в роль людини, що піддається гонінням. Ви носите з собою це почуття, яке постійно шукає зовнішній гачок, щоб за нього зачепитися. У такій ситуації неважко виявити докази упередженого до себе ставлення навіть в самих невинних репліках і нешкідливих ситуаціях.

З прихованою образою ви просто не в змозі уявити себе самостійним, незалежним і впевненим у своїх силах людиною, не можете бути господарем своєї долі. Кермо влади переходять у руки інших.

Тут корисно згадати, що почуття образи у вас викликають не люди, події або обставини. Це ваша власна емоційна реакція. Тільки ви можете панувати над нею, тільки ви в змозі її контролювати, правда, якщо зумієте зрозуміти, що почуття образи і жалю до себе ведуть не до щастя і успіху, а до поразки і страждань.Ніхто вам нічим не зобов'язаний. Ви самі домагаєтеся здійснення своїх бажань, самі забезпечуєте власний успіх і щастя. Якщо ви зможете, постарайтеся для початку не потрапляти в ситуації, в яких ви відчуваєте почуття образи і тим більше не провокувати їх.

Для запобігання виникненню образи скористуйтесь наступними порадами:

1. Запишіть на аркуші паперу все, що ви очікуєте від рідних або друзів: як вони повинні вас сприймати, що їм слід про вас думати, як їм треба про вас дбати і все вам прощати тощо. При нагоді передайте цим людям на розгляд свій список і спробуйте у них з'ясувати, наскільки ваші очікування реальні. Швидше за все, вас чекає не дуже приємне відкриття: реальність навряд чи буде відповідати вашим про неї поданням.

2. Потім складіть інший список: чого навколишні очікують від вас? Можна попросити кількох друзів скласти подібні ж «списки очікувань» щодо вас. Бути може, ви самі регулярно ображаєте близьких «невірним» поведінкою, оскільки не відповідаєте їх очікуванням.

3. Обговоріть відповідність цих списків, і ви побачите наскільки ваші очікування збігаються (або не збігаються) з очікуваннями Ваших близьких. Так ви зможете запобігти виникненню конфліктів і образ у вас і на вас буде значно менше. В подоланні образи вам допоможе виконання «Вправи для подолання негативних емоцій» (див. Практикум).

5.9. Як перебороти гнів? Гнів наносить здоров'ю великий збиток. Крім того, виникають проблеми з навколишніми нас людьми. Ми не можемо прийняти в гніві правильне рішення. Незалежно від того, що було приводом для гніву, результат завжди однаковий – негативний.

Виходячи з цього, важко зрозуміти, чому існує так багато людей, які гніваються, що їм тільки шкодить, не приносячи ніякої користі. Тому гніватися, по суті, повинно бути рідкою поганою звичкою малого числа людей, які погано володіють собою. Замість цього гнів — постійний супутник життя майже кожного з нас. Що ж робити, щоб перебороти його?

1. Відтягніть час. Спробуйте не випліскувати гнів у перший же момент. Нехай пройде певний час. Найпростіше порахувати до десяти.

Лікує не тільки час, але і відстань. Коли ви можете, відійдіть від «джерела агресії». Рівень адреналіну у вашій крові поступово знизиться — звичайно це відбувається хвилин за двадцять — швидше це відбудеться, якщо ви займетеся фізичною діяльністю, наприклад, пройдетеся пішки або зробите гімнастику.

2. Ведіть переговори. Шукайте те, що поєднує. Намагайтеся утримувати суперечку в межах предмета дискусії, не переходячи на особистості. Якщо ви називаєте імена інших людей або негативно оцінюєте їхнє поводження або думку, взаємну довіру буде загублено. Не дуріть себе: якщо ви виражаєте свою незгоду, принижуючи співрозмовника, ви лише на мить відчуєте себе сильніше іншої людини. Натомість ви придбаєте супротивника, що з першою ж нагодою нанесе вам відповідний удар.

3. Стежте за своїми словами! Якщо ви категорично висловлюєтеся, використовуючи такі слова, як «ніколи», «завжди», зупиніться негайно. Найчастіше категоричні слова сприймаються як схована погроза: «Я ніколи не погоджуся на це!» А якщо ви прямо загрожуєте або, гірше того, ображаєте співрозмовника, в одному ви можете бути упевнені: реакція буде відповідною. То ж вибирайте позитивні, конструктивні слова, що підходять до ситуації.

4. Слухайте. У чомусь ви можете помилятися. Але ви зрозумієте це, тільки якщо зможете угамувати своє роздратування, поки слухаєте співрозмовника. Скажіть собі: «Треба спробувати подивитися на ситуацію з позиції опонента».А для цього потрібно вислухати один одного.

5. Обійміться. Дивно? Так, — обійміться. Якщо ви сердитеся на кохану людину, обійміть її. І постарайтеся виразити щирі позитивні почуття. Якщо вам не хочеться цього робити, тим більше існує причин діяти саме так. Дуже важко залишатися розгніваним, коли людина виявляє стосовно вас любов, а саме це відбувається, коли ми обіймаємо один одного.

6. Вибачтеся. Скажіть, «я перепрошую», коли ви розумієте, що допустили безтактність. Це просте визнання зменшить ваш гнів, немов крапля води, що падає на палаючий сірник — тільки подіє швидше. Більш того, коли ви щиро перепрошуєте, ви берете на себе відповідальність за свої дії: ви контролюєте себе.

7. П'ять хвилин на складання плану. Як готуватися до зустрічі з людиною або ситуацією, що можуть викликати ваш гнів? По-перше, запитайте себе: «Чого я хочу домогтися?» Якщо ваша відповідь «принести шкоду кому-небудь», — ви не готові до складання плану. Заспокойтеся. Продовжуйте задавати собі питання: «Що мені потрібно. Чи знадобиться мені чиясь допомога для вирішення ситуації? Які кроки треба мені почати, щоб вирішити проблему? Які мої: установки і мета? Які підходящі умови я можу створити?»

Напишіть план. Ви будете вражені, наскільки легше вам стане після цього: ви контролюєте себе.

8. Попросіть допомогу (не бійтеся). У залежності від ситуації, допомога може виходити від друзів, родичів або знайомих. А якщо у вас є установка на гнів — тобто ви схильні злитися, — допомога вам буде потрібна. Здатність попросити про допомогу — ознака сили, зрілості і хоробрості, а не слабості. Безсумнівно, ви може, будете здивовані тим, як багато людей, особливо серед друзів і родичів, охоче прийдуть вам на допомогу, варто вам тільки попросити них про це. Говорити про свої почуття з тим, кому ви довіряєте, не тільки корисно для емоційного стану, це може допомогти вам знайти причини свого гніву і перебороти його.

І пам'ятайте Біблію:«Гнів губить і розумних».

Шановний читачу «гніватися або не гніватися» визначається вашою терпимістю. Визначите її, будь ласка, за допомогою тесту «Наскільки ви терпимі?» (див. Практикум). В подоланні гніву вам допоможе виконання «Вправи для подолання негативних емоцій» (див. Практикум).

5.10. Як подолати страх? Страх - емоція, яка дана кожній людині від природи. Це частина механізму самозбереження. Тому зовсім без страху жити не можна. Головний страх всіх людей - страх смерті - в певній мірі корисний: саме він змушує нас мобілізувати всі наші сили в екстремальній ситуації з однією тільки метою - вижити. Саме він оберігає нас від непотрібного ризику, рятує від небезпек, змушує берегти своє здоров'я і життя.

Саме страх змушує нас шукати способи долати перешкоди, боротися за себе, долати нові вершини в житті.

Якби не цей страх, більшості людей не вдавалося б дожити і до середнього віку! Ми б просто не пручалися хворобам, бідам і негараздам.

Але буває, що страхи виходять за межі механізму самозахисту: людина починає боятися навіть тоді, коли йому нічого не загрожує. Саме такий, невиправданий, примарний (віртуальний) страх і є шкідливим для людини. І саме такі страхи заважають людині бути успішною.

Згадаймо, що стоїть за основним, первинним завданням страху: збереження життя живої істоти. Слів немає, мета благородна. Однак дуже часто страх настільки починає переважати, що з мудрого помічника перетворюється в саботажника, який вже не допомагає, не убезпечує, а тільки заважає жити і діяти. Хоча і зовсім без страху теж погано, він захищає нас в моменти небезпеки. Отже, він нам потрібен, він нас охороняє. Однак найчастіше він нам шкодить, адже більшість страхів - віртуальні.

То ж усвідомте, що більшість ваших страхів не мають під собою реального підґрунтя. Так, в нашому житті є, на жаль, і кримінал, і тероризм, трапляються і катастрофи, але їх жертвами виявляються менш одного відсотка людей, а бояться - понад 90 відсотків!

Як можна подолати страхи і знову надихнутися життям, знову прийняти себе й інших, знову повернути собі позитивне світосприймання й оптимізм? Як уберегтися від цього кілера, яким дійсно є страх? Адже кожному хочеться досягти успіху, навчитися бачити світлі сторони життя. Так! Тоді для цього скористайтеся наступними порадами.

Ретельно обміркуйте, які страхи турбують вас і починайте долати їх. Зі страхом відбувається теж ж саме, що і з собаками. Вони кусають лише тоді, коли від них біжиш. Дивіться своєму страхові в очі! Складіть список своїх страхів. Кожен страх, якому ви зуміли протистояти – телефонним дзвоником, листом, поясненнями, ‑ ви зможете викреслити з цього списку.

  • Перекодуйте свій «комп'ютер». Точно так само, як варто постійно перевіряти комп'ютер на наявність у ньому вірусів і за допомогою відповідних програм очищати диск від шкідливої інформації, необхідно постійно звільняти свій мозок від занесених у нього брехливих відомостей, що тероризують нас. У процесі «перекодування» інформації ви легко зможете переконатися в тім, що небезпека, яка, як здається вам, оточила з усіх боків, або не є такою, або знаходиться від вас на великій відстані.

Тому якщо ви понесли великі втрати, постарайтеся більш оптимістично оцінити урок. Згадайте Робінзона Крузо, що втратив практично все, що мав до аварії корабля, але прийшов до висновку, що в його житті не все так вже йпогано.

Звільніть свій організм від страху, але тільки не тими засобами, що його паралізують. Дайте йому свіжого повітря, руху і дайте йому, хоч небагато, фізичних навантажень щодня! Пам'ятайте, що страх боїться сміху і гумору. Використовуйте їх частіше.

Живіть «тут і зараз». Більшість наших страхів викликаються негативними думками про майбутнє, якого ми боїмося. Подумайте над цим. І … живіть у межах сьогоднішнього дня, активно включаючись в діяльність. Тоді просто вам ніколи буде страшитися майбутнього.

Розслаблюйтеся. Страх завжди супроводжується напругою м'язів. Не можна відчувати страх у той час, коли тіло цілком розслаблено. Тому якщо ви зненацька потрапите в небезпечну ситуацію, то вам не варто відразу ж метушитися, а потрібно розслабитися: уявити заспокійливу ситуацію, пов'язану, скажімо, із заходом сонця або будь-яку іншу, у якій ви переповнені спокоєм, упевненістю … ваш страх обов'язково зникне.

Які ваші задуми, що ви «власне, давно хотіли при нагоді здійснити, але боїтеся? Візьміть один з них і скажіть голосно і чітко: «Так зроби це!» Негайно приступайте до планування своїх дій! Установіть для обраного задуму точну дату його реалізації! І ви побачите – відбудеться чудо! З кожним прийнятим рішенням страхи зникають!

Дізнайтеся якнайбільше про все, що збуджує у вас страх! Адже грати в шахи можна лише тоді, коли ви бачите усі фігури на дошці! З кожною новою інформацією зникає страх перед невизначеністю.

Життєвий досвід знаходиш тільки через проблеми, з якими зіштовхуєшся! Чим частіше ви будете ставити себе в ситуації, що збуджують у вас страх, тим краще навчитеся його переборювати.

Завжди помічайте світлу сторону життєвих ситуацій. Не дивіться весь час у темницю своєї душі! Будьте оптимістом!

Зважтеся на що-небудь. Радість від того, що відбулося може витиснути страх. Тільки виявіть при цьому мужність!

Сприймайте життєві ситуації з гумором. Наявність почуття гумору перевірте за допомогою тесту «Чи є у тебе почуття гумору? (див. Практикум).

5.11.Як подолати неспокій?

Віддаємо ми собі в цьому звіт чи ні — ми дуже тривожні. Ми турбуємося по дрібницях і з приводу серйозних проблем, проте досить часто заганяємо свою тривогу в глухий кут і цим тільки ускладнюємо власне життя. Ми хизуємося і заглушаємо свою тривогу самими немислимими засобами, але від цього нам зовсім не стає легше. Це підтверджує і всесвітньо відомий філософ Сенека: «Кожна людина, яка турбується про майбутнє, буває нещасною». Але ми всі прагнемо до щастя, успіху.

Тоді давайте займемося, усуненням занепокоєння, тривожності. Адже тривожність і занепокоєння, є головною причиною багатьох негараздів та хвороб в нашому житті.

Спробуємо, насамперед, розібратися, взагалі, чому вона виникає. І в цьому нам поможе американський педагог, психолог і письменник Дейл Карнегі, який в одній зі своїх книг розповідає таку історію: «Це сталося в 1871 році. Студент-медик Монреальської лікарні був стурбований майбутніми випускними іспитами і, риючись в купі підручників, зовсім випадково - можна сказати, помилково - відкрив одну книгу, яказустріла його фразою, щовизначила все подальше життя молодої людини. Він став знаменитим лікарем. Він заснував всесвітньо відомий дослідний інститут ім. Джона Хопкінса. Він став професором. І він удостоївся найбільшої почесті, яку може заслужити людина, що займається медициною в Англії, - він очолив кафедру в Оксфорді, засновану особисто англійським королем. Його ім'я: сер Вільям Ослер. Це йому належить відомий вислів: «Одна з головних обов'язків лікаря - навчити людей не приймати ліки».

Ось ця фраза, яка і ваше життя зможе зробити красивим, яскравим та щасливим: «Наша головна справа не дивитися на те, що лежить в туманній далі, а робити те, що лежитьбезпосередньопід рукою».

Ось як пояснив цю фразу сер Ослер через багато років своїмстудентам: «Я живу в межах одного дня. Вчора і завтра для мене не існує. Захлопніть минуле! Дайте минулому поховати себе. Відгородіться від завтрашніх днів, які дуже багатьом людям скоротили життя - адже вантаж завтрашніх турбот, складений зі вчорашнім і з тим, що потрібно нести сьогодні, пригнічує й найсильніших. Закрийте майбутнє так само щільно, як і минуле. Майбутнє - сьогодні. Не завтра. День порятунку - саме сьогоднішній день. Депресії і страх перед життям слідують за людиною, яка турбується про майбутнє. Виробляйте звичку жити в межах одного дня».

Таким чином, сер Ослер виділяє наступні причини виникнення занепокоєння:

1. Засередженість на минулому.

2. Звичка прогнозувати майбутнє.

Втім, є ще одна причина. Якраз вона і пояснює, чому даремна (і навіть погана) звичка прогнозувати майбутнє на основі досвіду з минулого є причиною багатьох негараздів людини.

Ось ця причина: брак інформації в сьогоденні.Що мається на увазі?

Наведемо приклад. Уявіть собі: людина підходить до банкомату, вставляє в нього свою картку, набирає пін-код, набирає потрібну суму для отримання - в загальному, все робить як треба. І чекає, коли банкомат видасть гроші.

Банкомат теж робить все, як годиться - у відповідь на поставлене завдання починає «голосно» функціонувати: чогось там всередині себе пересуває, шелестить купюрами, пищить підйомником касет, висвітлює табло, де має з'явитися повідомлення: мовляв, ласкаво просимо, заберіть свої гроші - і ... замість грошей випльовує папірець у форматі чека і повертає картку.

Тепер давайте розглянемо реакції людини у відповідь на таку «несподівану» поведінку банкомату. Перша реакція - вербальна - загальмована, проявляється через кілька секунд після видачі чека: «Що за дурниця? А де гроші?»Вона висмикує чек з банкомату і читає, що там написано. Друга реакція - фізіологічна - миттєво проявляється після звернення до чеку. Це абсолютно виразні ознаки передінфарктному стану: кров відливає від обличчя, лоб стає восковим, губи біліють, конвульсивне сіпання пальців рук, погляд безглуздо застряє в одній точці. Третя реакція - проявляється у відповідь на звук смс-повідомлення. При цьому телефон ще в кишені - ще не прочитано повідомлення, а реакція вже є. Ось ця: «Це банк ... гроші зняли, а готівку не дали ...». І руки вже ходором. А шкіра на лобі ще більше натяглася - ознака граничної напруги. Людина вже в напівнепритомності і, ледь ворушачи губами, звертається до людини, що стоїть поруч, простягаючи чек: «Що там написано?» А там все чітко написано: «Зняття готівки. Операція скасована». Перше речення було прочитано, а друге - ні. І ось результат: майже інфаркт.

Гроші цілі - не списані з рахунку, ось і не видані, - а серце майже зупинилося. А причина - неповна інформація. І на її основі - збудований прогноз майбутнього, позначений через фразу на видиху: «Ох, а я вже подумав ... Я ж всю суму хотів зняти, 100 гривень тільки залишити ...». Що людина подумала, можна і не питати - і так все ясно: цілий потік думок (одна страшніша за іншу) про те, який жах їй прийдеться пережити в найближчому майбутньому.

А ви? Як часто - особисто ви - будуєте прогноз на майбутнє, спираючись не на повній інформації про поточний стан справ, алише на «шматочку» цієї інформації? Досить часто, вірно? Це масове явище - можна сказати, колективна звичка: бачити кінець світу у відповідь на появу маленької хмарки на небі (робити «з мухи слона»).

І що в результаті? Ось що: замість того щоб займатися справами сьогоднішнього дня, при найменшому шереху все кидають і приймаються один одного лякати страшилкою з майбутньою .

І все -день сьогоднішній отруєний. Він витрачається не на реальне життя, не на продуктивні дії, а на те, щоб себе добряче налякати - і … потрапили в пастку. Якої немає.

То ж узагальнимо основні причини стану тривожності:

Причина 1. Зосередженість на негативному досвіді в минулому.

Причина 2. Брак інформації в сьогоденні.

Причина 3. Спроби будувати прогноз на майбутнє з опорою на негативний досвід з минулого.

Приберіть ці причини - і звичка турбуватися вас покине. І ви цим ви істотно собі допоможете в подоланні різних перешкод, перешкод, криз.

Але як це здійснити на практиці? Як перестати турбуватися - і привести себе і свої справи в повний порядок?

Якщо ви дійсно хочете перестати турбуватися і почати повноцінно жити, то скористуйтесь приведеними нижче правилами:

Правило 1. Займайте себе. Щоб не перейнятися тривогою і не впасти у відчай, «розчиніть» себе в діяльності. Чому така проста річ як зайнятість допомагає витісняти почуття занепокоєння? Є закон, який керує психікою людини: не можна думати більш ніж про одну річ в даний момент.

Коли ви зайняті справою, спрямованою на отримання конкретного результату (наприклад, готуєтеся до здачі іспитів), ви не можете перебувати в настільки пригніченому стані, який відчуваєте, коли просто сидите, склавши руки. Коли ви зайняті (чимось продуктивним), емоції тривожності і пригніченості поступово знижують свою інтенсивність - і, врешті-решт, взагалі затихають.

Правило 2. Рахуйте хороше, а не свої нещастя! В одному журналі була надрукована стаття просержанта, якого було поранено в горло осколком снаряда. Його ледве врятували. У записці до лікаря він запитав: «Чи виживу я?» Доктор відповів: «Так». «Чи зможу я говорити?» Доктор знову відповів ствердно. Тоді сержант написав: «То якого ж біса я впадаю в розпач?»

Будь ласка, усвідомте, зрозумійте це в повній мірі, дві ваші звички: звичка забувати про те, що у вас є, і звичка постійно думати про те, чого бракує, здатні «нагородити» вас всілякими негараздами. Ці дві звички - ігнорувати гарне і постійно фокусуватися на відсутності чогось бажаного - принесли (і продовжують приносити) людям більше горя, ніж що б то не було.

Правило 3. Прагніть щодня зробити щось добре, що принесе радість людям. Відомий психолог Альфред Адлер мав звичай говорити своїм пацієнтам, які страждали від почуття пригніченості: «Ви можете вилікувати самі себе, якщо скористуєтесь такою порадою: прагніть щодня думати про те, чим ви зможете кого-небудь порадувати».

Чому добра справа робить такий разючий ефект як раз на того, хто її зробив? Так ви ж знаєте: бажання порадувати інших «витісняє» постійні думки про себе - найголовнішу причину, яка викликає почуття пригніченості.

Так що дотримуйтесь правила 3 - і ви знайдете спокій і щастя: не зациклюйтеся виключно на себе, виявляйте цікавість до інших людей - прагніть щодня зробити щось добре, від чого хоча б одній людині стане краще.

Правило 4. 2-3 рази на день задавайте собі ось такі питання:

1. Чи не думаю я про щось неприємне з минулого?

2.Чи не має в моїй свідомості думок, які лякають безвідрадним майбутнім?

3. Якою доброю справою я відсвяткую сьогоднішній день?

Ці питання будуть спонукати вас виконувати попередні правила.

Досвід застосування цих правил протягом декількох днів (психологи рекомендують до 21 дня) дозволить істотно зменшити вашу схильність до занепокоєння і тривогу та більш успішно долати життєві негаразди.

5.12. Як допомогти собі «піднятися»?

У житті відомих людей було дуже багато випадків, коли вони «падали» на шляху до своєї мети. Однак перемогти - це не означає, не впасти ні разу, перемогти - кожен раз підніматися після падіння.

А як часто Ви піднімалися після «падіння»? Не завжди? І це дуже пригнічувало вас. В цій ситуації, головне розібратися в тому, що «падіння» закономірно. І воно необхідно при зростанні і досягненні мети. Це так. Вони весь час будуть нас супроводжувати! Залишається тільки одне. Усвідомити причину «падінь», щоб їх не повторювати, «не наступати на граблі».

Кожен день, рік за роком, ми завжди досягаємо певних цілей. Навіть не знаючи і не думаючи про це. І будь-який момент на їх досягнення діють все ті ж закономірності ... І якщо перед вами виникла «непереборна» перешкода, то перестаньте битися лобом об «стіну», як муха об скло! Починайте вчитися як її долати.

Усвідомте, що все, що з вами відбувається - нормально. Навіть закономірно. І зрозумійте, що ви можете впливати на цю ситуацію.

Потім прийміть все те, що вже є. Це не призведе до миттєвих змін, але в цілому дуже подіє на частоту і нищівність ваших «падінь».

«Почніть все знову». Чому б і ні? Повторюйте це знову і знову - не обов'язково на глобальному рівні. Ви можете почати заново завдання, зустріч, стосунки. Адже Ви живете не в тому, що було або буде. А в тому, що Ви хочете / робите саме зараз. Пам'ятайте: «Дорогу здолає той, хто йде».

Вчіться не робити так, як робили минулого разу. Адже інакше, все те ж саме і отримаєте. Так що аналізуйте та корегуйте свої дії. Спочатку можливо це буде важко зробити. Але згодом, ви зможете. Знайдіть причини, чому ви поводитесь саме так в конкретних ситуаціях і проаналізуйте їх. Скористайтеся законом причини і наслідку.

Не втомлюйтеся ставити цілі і вірити в себе! Підвищуйте свою самооцінку! Ви так багато чого досягли вже в цьому житті. Ви той, хто може і обов'язково досягне бажаного! Тож по вірі воздасться вам.

Навіть тоді, коли здається, що ось «уже далі нікуди». Відпочиньте і просто «починайте все знову». При цьому керуйтеся наступними переконаннями, які, безсумнівно, підтримають вас у важку хвилину:

1. Я завжди дію найкращим для себе чином (до речі, альтернатива нашого традиційного «Що не робиться, то на краще»).

2. «Кожна людина має позитивні і негативні якості» (а характер складається з тих, які ви найчастіше звикли проявляти).

Не поспішайте здаватися! Дуже часто відбувається так, що всі наші, так звані, «проблеми» ховаються в наших невиправданих переконаннях про власну невдачу, і тому подолати їх можна. Потрібно лише зрозуміти, що саме утримує нас від власного успіху (звичайно ж ми самі, наші переконання).

Тому позбудьтеся від помилкових переконань. Для цього періодично проводьте їх «ревізію». Нам часом здається, що деякі люди домагаються своїх цілей з мінімальною витратою сил і емоцій, в той час, як нам доводиться вести постійну боротьбу з нескінченними проблемами і невдачами. Чому? Заважають наші помилкові переконання.

То ж нижче розглянемо найпоширеніші помилкові переконання і способи змінити їх:

«Я вже знаю все, що мені потрібно знати». Часто буває, що саме найвпертіші люди борються з невдачами. Це відбувається тому, що вони вважають, ніби вже знають все, що потрібно знати. Саме ця помилка не дає людині зрозуміти, чому їй не вдається вирішити справу, за яку вона взялася.

Зміна. Щоб уникнути цієї ситуації, потрібно усвідомити той факт, що люди завжди повинні вчитися. Якщо щось не працює, як треба, то, мабуть, є інший спосіб вирішити це питання. Ми повинні вчиться. Кожен день.

«Я не потребую нічиєї допомоги. Я можу зробити це сам». Коли ми відкидаємо допомогу інших, то в основному пізнаємо все на власному гіркому досвіді. Ми всі потребуємо допомоги навколишніх, будь-то емоційна підтримка або фактично сама допомога.

Зміна. Головне тут зрозуміти, що попросити і прийняти сторонню допомогу - це нормально. Такий вчинок вимагає більше сміливості, ніж заперечення проблеми. Прийняття допомоги від інших - це необхідний крок у досягненні своєї мети.

«Все завжди має бути під контролем». Якщо є щось постійне в нашому житті, так це зміни. Саме вони ускладнюють нам тотально контролювати все. Така ситуація призводить до надмірного нервування. Але, якщо ми навчимося відпускати контроль, це дозволить нам зберігати більше спокою.

Зміна. Повторюйте собі: «Я буду працювати над тим, що можу контролювати, і прийму те, що не можу контролювати та йте, що змінити не в змозі».

«Якщо у мене не вийшло, - я невдаха». Існує величезна різниця між тим, щоб зробити помилку,тим, щоб не змогти досягти поставленого результату, і тим, щоб вважати себе невдахою. Ми можемо оступитися, але це частина процесу досягнення мети. Ми повинні вчитися на помилках.

Зміна. Так, ніхто не хоче потерпіти невдачу, але це неминуче. Хоча навіть в цій ситуації можна знайти позитивні сторони: це урок, який ви повинні вивчити і використовувати в майбутньому.

«Я не досить розумний, дуже старий, недостатньо багатий ... (вставте своє виправдання)». Причин, чому ви не готові до реалізації своїх цілей, може бути безліч. Визначте свої відмовки. Зрозумійте, які з обмежуючих переконань стримують вас, і усвідомте, що ви брешете самі собі.

Зміна. Умови можуть бути неідеальні, але ви повинні використовувати те, що у вас є, і бути кращим в тому, в чому можете. Припиніть виправдовуватися і дозвольте своїм переконанням «ступити» на вашу сторону.

«Моє становище не дозволяє мені зробити це». Часто в своїх невдачах ми звинувачуємо своє навколишнє середовище. Ми розглядаємо свою роботу або начальника, як причину, по якій не можемо вирватися вперед. У своїх звинуваченнях ми можемо піти настільки далеко, що в результаті будемо звинувачувати суспільство в наших власних проблемах.

Зміна. Усвідомте, що саме ви - режисер свого життя. Оточення ніяк не впливає на вас і ваші можливості. Ви можете вжити заходів і створити ті обставини, яких самі бажаєте. Не дозволяйте своєму зовнішньому світу визначати ваш настрій.

«Я не та людина, яка може зробити це». Легкодумати про те, на що ми здатні, посилаючись на те, що вже зробили (або не зробили) в своєму житті. Якщо вам не вдалося щось в минулому, легко припустити, що ви не зможете зробити це і в майбутньому. Але факт в тому, що ваше минуле - це практика, і тільки з нею ми можемо зробити що завгодно.

Зміна. Ви повинні відпустити таку думку про себе. Якщо ви не досягли своєї мети, це ще не означає, що у вас це ніколи не вийде. Минуле вже в минулому, і ви повинні вжити необхідних заходів, щоб використовувати його, як інструмент формування своїх навичок і талантів.

«Що інші подумають про мене?». Турбуватися про чужі думки - це частина людського досвіду. Ми, як правило, хочемо, щоб люди схвалювали те, що ми робимо. Але це так само і пастка, тому що найчастіше тільки так ми віримо в успіх і благополуччя нашої ідеї - тільки якщо її схвалять.

Зміна. Зрозумійте, що інші люди насамперед турбуються про себе, ніж про вас. Вам же потрібно зосередитися тільки на тому, як ви оцінюєте свої прагнення. Дотримуйтесь своєї правди, не дивлячись на спростування з боку інших.

Почніть звертати увагу на образ свого мислення. Зверніть увагу на помилкову ідею про власну невдачі і почніть переосмислювати її. Тільки так ви зможете управляти подоланням своїх невдач і перешкод, і тим самим досягнете своїх цілей з максимальним задоволенням, головне зробити перший крок до своєї мети.Ми розуміємо, як це, важко, але ми також знаємо, що коли ви вирішили і зробили крок, стає вже не так страшно, а потім ще і ще крок і страх взагалі пропадає.

Згадайте початківця. Парашутист. І найстрашніший момент, це стояти біля відчинених дверей літака і рахувати 5 ... 4 ... 3 ... 2 ... 1 ... Пішов !!!

Однак, коли парашутист виявляється в повітрі, страху вже немає! Він «вимикається». У житті теж саме! Найголовніше - «це стрибнути» і страх пропаде. Ви прекрасно знаєте, що «стрибати» потрібно! Пам'ятайте, що найстрашніший момент в самому початку. Потім вже легше!

У вас все вийде! Прийміть рішення зробити все для своєї мрії і сміливо, не дивлячись на можливі падіння йдіть вперед!!! Пам'ятайте, що тільки ті, хто не бояться великих невдач, падінь зможуть досягти великого успіху.

5.13. Як перебороти психологічний тиск?

Нерідко в житті нам приходиться зустрічатися з грубими, нахабними людьми, що йдуть напролом, нехтують тонкощами взаємин і чужими почуттями. Вони егоїстичні й упевнені у своїй правоті, вважають, що навколишні повинні поступатися їм. Дуже не люблять, коли хтось ставить під сумнів їхню правоту. Стурбовані своїм авторитетом, болісно самолюбні, на навколишніх – «тиснуть як танки».

Деякі з нас, зіштовхуючись з такими „танками" просто розгублюються, випробуючи їхній натиск і брутальність. Що ж робити? Чи можна захиститися від „танка"? Так можна. Ось кілька порад, що дозволять перебороти психологічний тиск, захиститися від нього і не дозволити „танкові" зіпсувати вам настрій.

1. Дайте зрозуміти співрозмовникові, що ви не збираєтеся прийняти відносини, що нав'язуються ним. Це можна зробити, збільшуючи дистанцію підкресленою ввічливістю, холодним, формальним спілкуванням. Погляд може бути повним жалю, обтяженим, презирливим тощо – по ситуації.

2. Дивіться на обличчя співрозмовника, направивши погляд крізь нього, або зупиніть його на підборідді, кінчику вуха. Тим самим ви не відвели очі убік (не бажаєте поступатися), але і не прагнете підтримувати відносини, тим більше їх поглиблювати.

3. Зі здивуванням повторіть слова співрозмовника, з якими вам складніше всього погодитися. Або навмисно повільно повторіть найбільш слабкі аргументи.

4. Уникаючи погроз, скажіть співрозмовникові про можливі негативні наслідки його поведінки.

5. Покажіть, що задоволення його вимог може погіршити відношення до нього людей, думкою яких він дорожить.

6. Якщо агресивне поводження не досягло крайнього ступеня, то зберігайте шанси конструктивно впливати на співрозмовника. Може варто бути виявити більш сильну агресію, ніж яка була спрямована на вас.

7. Будьте винахідливим. Спробуйте знайти нестандартний підхід, несподіваний хід у розмові, наприклад: зробіть агресорові «комплімент», упевненим голосом скажіть яку-небудь явну нісенітницю …

8. Тискові повинна протистояти сила або спокій, краще і те й інше. Кращим свідченням спокою є іронія. Тиск – це прагнення обмежити вашу волю. У Віктора Гюго є чудові слова: «Воля починається з іронії».

9. І… остання порада. Аж геть не завжди варто розбивати в крах ту силу, що діє на вас. Дайте можливість «агресорові» відступити, зберігши залишки почуття власного достоїнства. Доречно пам'ятати одне правило східних бойових мистецтв: перемагає не той, хто зустрічає кулю в чоло, а той, хто вміє змінити напрямок удару, приєднуючись до рухів супротивника і, направляючи його силу у вигідну для себе сторону.

Головне, не бути в ситуації психічного тиску пасивним. Пам'ятайте: ДОРОГУ ПОДУЖАЄ ТОЙ, ХТО ЙДЕ.

5.14. Як змінити настрій? Як говорять розумні люди, якщо комусь нудно і тужливо, перед ним завжди є вибір: або змінити ситуацію, або змінитися самому. Звичайно ж, мудріше і доцільніше все-таки мінятися самому. Чому? Бо смуток лише приумножує себе. Тож давайте ж виконаємо свій обов'язок і будемо веселі.

Найчастіше нудьга, смуток це результат негативних очікувань. Ми чекаємо раю, а виявляємося в пеклі.

Для подолання цього стану доцільно скористатися «чарівною мандрівкою». Уявіть собі, що у вас є чарівна паличка, ви змахнули нею – і ось уже живете так, як хотіли б, і робите те, що хотіли б… . Тільки уявіть. Що відчули себе краще? Відмінно. Однак, ми, нормальні люди, намагаємося придушувати подібні фантазії, тому що все це неможливо, нездійсненно, але «чарівна подорож» саме і дає нам можливість зрозуміти, чого ж ми насправді хочемо.

Як не дивно, проаналізувавши свою „подорож", ми з'ясовуємо, що вона не так суттєво відрізняється від того, що ми маємо зараз або чого ми здатні досягти іноді. Одначе, щоб домогтися бажаного, треба почати діяти. Банально? Але, згадайте: „Рух (дія) це – життя".

Що подорож не допомогла? Ви як і раніше незадоволені життям, вам нудно і тужливо? Тоді продовжимо змінювати себе, свій настрій.

От усього лише кілька кроків, які необхідно зробити, щоб допомогти собі позбутися туги.

Проаналізуйте ситуацію. Що вам у сьогоднішнім житті подобається? А від чого нестерпно? Розкладіть все по полицях, і проти кожного пункту виставте оцінку – від нуля до ста. Проставивши оцінки друзям, родині, відносинам, роботі, захопленням, іншим справам, ви зможете особисто переконатися, у чому насправді корінь проблеми. Або ще один прийом: спробуйте протягом тижня записувати усі свої справи, розмови, вчинки, узагалі всі дії – година за годиною. І проти кожного виставляйте оцінку.

Потім постарайтеся виділити ту саму область вашого існування, що і наводить на вас найбільшу тугу. Якщо це робота, то запитайте себе: А чому? Справа в людях, з якими ви працюєте? Або вам не подобаються ваші щоденні обов'язки – може, ви здатні на менш рутинні, більш відповідальні справи? А може, вас узагалі не влаштовує поле вашої діяльності?

Запитайте себе: а як це можна змінити? Чи можете ви залишитися на цій роботі, але зробити її для себе більш цікавою? Або, може, попросити начальника перевести вас на іншу ділянку? А якщо справа не в роботі, а у взаєминах із близькими людьми? Вам нудно з близькою вам людиною. Так чому б не спробувати з'їздити з нею куди-небудь на суботу і неділю? А раптом ця поїздка вдихне нове життя у ваші з ним відносини?

Наступне дуже важливе питання: а чи не є нудьга, цей тужливий стан, сигналом того, що ви підсвідомо уникаєте ризику? Деякі до такого ступеня бояться розчарувань, які можуть принести щось нове, невідоме, що воліють сидіти в тузі і зневірі вдома і не робити взагалі нічого. Але хіба нудьга не безпечніше вчинку? Тож, врахуйте, якщо ви не спробуєте, ви так і не довідаєтеся, чи здатні ви насправді змінити своє життя.

Огляньтеся назад, пригадайте, коли і при яких обставинах ви дійсно почували себе щасливим, хоча б трохи. Що саме доставляло вам найбільшу радість? Може, вам варто повернутися до того, що здавалося вам усього лише «хобі» - наприклад, до музики або інших захоплень. Проте ви, порахувавши все це лише пустощами, переключилися на більш «серйозну»діяльність, яка доставляє вам менше радості. Так чому не зважитися вам на нову, захоплюючу професію?

Вам явно не подобається, як складаються взаємини з близькою людиною? Ну, наприклад, їх неможливо змінити – ви багаторазово намагалися, чи не так? – може, краще їх усе-таки розірвати і повернутися або до колишньої самітності, або до колишніх прихильностей, або спробувати знайти щось нове?

І останнє: ось ви точно з'ясували, у чому ваша проблема. Тільки, будь ласка, не всідайтеся знову на канапу у блаженній і сумовитій бездіяльності, а робіть щось! Ризикуйте! Прокиньтеся нарешті! І… проспівайте що-небудь веселеньке. Не вмієте співати? Не біда. Можете просто промуркотати собі під ніс, наприклад: «Нам пісня будувати і жити допомагає, вона нудьгувати не дає НІКОЛИ…». Ставтесь до життя позитивно. Своє ставлення до життя перевірте за допомогою тесту «Як ти сприймаєш життя?» (див. Практикум).

5.15. Дійте так, начебто …Цей прийом ( «діяти так, начебто...») полягає в тому, щоб рухатися, думати, говорити й поводитися у відповідності зі своїм ідеальним образом (тою успішною особистістю), до якого ви прагнете.

Поводьтеся так, немов ви вже досягли поставлених перед собою цілей. Поводьтеся так, немов ви визнані й всіма шановані. Поводьтеся так, немов ви вжеуспішний учень, який з радістю йде на заняття. Міць цього прийому пояснює закон оборотності.

Цей закон стверджує, що позитивні й оптимістичні думки, почуття викликають до життя дії й поводження, що узгоджуються з ними. Вірно й зворотне. Якщо ви не налаштовані позитивно, але однаково повні ентузіазму й веселі, незважаючи на власні почуття, ваше позитивне поводження генерує позитивні емоції так само, як ваші позитивні емоції генерують позитивне поводження. Ваші почуття й поводження оборотні.

Зовсім неможливо відігравати роль щасливої й веселої людини більше п'яти-шести хвилин, не отримуючи зворотного зв'язку, у результаті якого дії створюють відповідні їм емоції. Іншими словами, «грайте роль», поки не досягнете результату. Поводьтеся позитивно й з ентузіазмом, і незабаром ви відчуєте, що зміни відбулися.

Застосовуйте метод «діяти так, начебто...», навіть якщо ви не почуваєте себе повністю впевненим у собі. Але «діяти так, начебто...» потрібно тільки тоді, коли у вас насправді є необхідні знання й навички або ви хочете одержати або засвоїти їх в процесі застосування цього прийому. Так звана «мова тіла» (жести, манери, хода, постава тощо) також важливий «передавач» упевненості в собі. Встаньте (або сядьте) випрямившись, подивитеся прямо в очі своєму товаришу й почніть розмову спокійним, рівним і рішучим тоном.

Причина моці цього прийому криється в тім, що навіть при неможливості контролювати свої почуття в цей момент ви можете контролювати свої вчинки. А, управляючи вчинками, ви можете створювати бажаний емоційний стан на основі закону оборотності.

За допомогою цього прийому можна цілеспрямовано формувати в собі якості успішної особистості, яка вірить в себе та впевнено діє в будь-якій ситуації, реалізуючи в повній мірі свій потенціал.

Ви зможете діяти, керуючись метою, з упевненістю, сміливістю, компетентністю й розумом. Уявивши собі, що ви вже маєте всі ці якості, ви незабаром до власного подиву виявите, що всі вони у вас і справді є. При цьому люди приймуть вас і стануть реагувати на вас як на ту людину, якою ви хочете стати.

Вчіться діяти так, немов життя, що ви подумки уявили, вже відбувається. Дійте так, немов те, що ви сприймаєте у своєму розумі, уже є в наявності у фізичному світі. Почніть ставитися до своїх думок як до чогось більшого, ніж просто аморфного блукання свого розуму. Ви створюєте свої думки, думки створюють наміри, наміри створюють вашу реальність.

Отже, ви повинні навчитися ігнорувати свої сумніви щодо важливості вашого внутрішнього світу й почати діяти так, немов новий образ себе, якого ви бажаєте, уже становить реальність. Це може звучати як самообман, але це єдиний відомий спосіб перебороти обмеження, які ви нав'язуєте собі.

Якщо ви хочете бути енергійним, а дієте як втомлений, ви саботуєте власне бачення. Навіть якщо ви дивитеся в дзеркало й бачите певні свідчення вашої утоми, ви повинні почати діяти так, немов ваше бачення власної енергійності - вже наяву. Не дозволяйте втомленій людині надягати вашу оболонку ні за яких умов. Стверджуйте, що ви енергійна,впевнена людина, якою ви хочете бути, що ви тримаєте в голові, - уже реальність і впроваджуйте цю реальність у практику, займаючись обраною вами справою. Це вже не просте бажання, ця людина вже є. Дійте так, немов ви володієте всім необхідним.

Ви можете стати такою особистістю, яка вам найбільше подобається, починаючи із сьогоднішнього дня. Чому б ні?

Ви протягом всього життя вибираєте, якою саме людиною хотіли б стати. У тім невидимому царстві, де ви приймаєте всі рішення, що стосуються вашого життя, поведінки, ви вибирали й певний тип особистості для себе з усіма його специфічним страхами, звичками, звичаями, рівнем впевненості в собі, інтелектуальними здатностями й так далі.

Якщо ви закриєте очі й уявите на мить, якою людиною вам хотілося б бути, який образ вималюється? Спробуйте точно запам'ятати його подумки, навіть якщо ви вважаєте його втілення в реальності неможливим. Хіба це не диво: зменшити страхи, переборювати свою боязкість, позбутися від фобії, дивитися на себе в дзеркало позитивно й з любов'ю?

Забудьте на мить, що вас учили тому, начебто ви не можете змінити свою особистість, начебто ви успадкували її від батьків або начебто люди не можуть по-справжньому змінюватися. Забудьте про те, що в одних людей інтелект вище, ніж в інших, або що талант успадковується й вам його недодали. Нехай такі думки зникнуть, і ви просто побачите себе в новому, бажаному для вас образі. Ви повинні розвинути в собі нову звичку, що дає вам здатність створювати будь-які зміни, які ви тільки, можете подумати для себе. Отже, якщо ви по-справжньому вірите в щось, ви можете створити це.

Ви створили свою особистість і, отже, здатні змінювати будь-яку її частину. Ви можете досягти реальної магії у своєму внутрішнім житті й стати людиною, про яку ви раніше мріяли. Ви вже володієте всім, що вам необхідно для того, щоб це трапилося, вам не потрібно нічого іншого.

5.16. Скористайтеся досвідом Робінзона Круза. Нерідко ми попадаємо в такі ситуації, коли не можна далі жити, і здається, що світ „поганий", загублений сенс існування. Що ж робити? Як жити? І чи жити? Питання, що так і миготять у нашій затемненій від болю і безвихідності свідомості. А що далі? Чи є в мене майбутнє? Де взяти сили це все пережити?

Серед різних способів виходу з критичної ситуації (підтримка друзів, родини, звертання до психотерапевта …) є один, котрий застосуємо до людини, що не бажає або не може звертатися за підтримкою до кого-небудь. Така людина самотня, незважаючи на наявність дружини, дітей, друзів і товаришів, і вона нічого не може з собою поробити. Вона – Робінзон на населеному острові, і по складу свого характеру не в змозі розповісти кому-небудь, що її мучить, що її тривожить.

Але якщо важко або неможливо комусь розповісти про своє нещастя, то можна викласти це на папері, використовуючи нескладну процедуру, яку назвемо «Список Робінзона».

Чому Робінзона? Справа в тім, що відомо застосування цього методув романі Д.Дефо «Робінзон Крузо».

Чи треба нагадувати шановному читачеві, у яку ситуацію помістив письменник свого героя? Найсильніший розпач, близький до божевілля – ось психічний стан поважного жителя Англії. Що ж робити? Закінчувати на цьому роман, тому що в герой не в змозі винести своя самітність і немає рації для подальшої боротьби за існування? Ось як характеризує стан свого героя письменник: «Він як божевільний довго бігав по берегу».

Але… трохи пізніше Робінзон змусив себе серйозно і докладно обміркувати своє положення і складні обставини життя (почав раціонально мислити).

Перше, що він зробив для цього, - почав записувати свої думки з метою «висловити словами все, що його мучило і мучило, і тим хоч скільки-небудь полегшило свою душу». Міркування Робінзона були тяжкі, але розум мало помалу починав брати верх над розпачем. В міру сил він намагався утішити себе тим, що могло б статися і щось гірше, і протиставляв злу добро.

Він вирішив записувати в список усі прикрості, що з ним сталися, а поруч – усе, що сталося з ним утішного. (У будь-якому сумному положенні є і позитивні моменти). Приведемо приклад: «Я закинутий долею на віддалений, незаселений острів і не маю ніякої надії на рятування» (-), «Але я живий, я не потонув, подібно всім моїм товаришам» (+) тощо.

Які ж думки викликали ця вправа в Робінзона? Процитуємо цілком його висновки: «Запис це свідчення про те, що навряд чи хто на світі попадав у більш тяжке положення, і, проте, воно містило в собі як негативні, такі позитивні сторони, за які слід бути вдячним.Гіркий досвід людини, що зазнала найгірше нещастя на землі, показує, що в нас завжди найдеться який-небудьвихід».

Що ж відбулося, чому, виклавши переживання стресу (як сказали б ми зараз) на папері, Робінзон почав свій шлях до видужання? Розглянемо його:

1.Досягається розрядка, тому що людина намагається своїм записом зупинити власні мучення, переживання, розпач.

2.Переривається ефект самонавіяння, коли людину переслідують нав'язливі думки про безвихідність ситуації, про неможливість знайти вихід.

3. Записавши на папері подію, що травмує, людина робить перші умовиводи, перші висновки, припиняє тим самим процес звуження свідомості, характерний для людини в ситуації сильного стресу.

4.Відбувається акт прийняття лиха, – описавши свій стан, людина упокорюється зі «страшною подією»(перестає «посипати голову попілом»).

5.Починається аналіз положення, що означає зниження емоційного напруження за рахунок включення в дію інтелектуального компонента свідомості.

Отже раціональне мислення, голос розуму допомогли Робінзону – він спочатку упокорився зі своїм положенням, а потім став шукати вихід зі складної ситуації.

Крім того, ми маємо ще один прекрасний літературний приклад, як можна витягти себе з кризової ситуації. Згадаємо, як це робив відомий барон Мюнхгаузен, витягаючи самого себе разом з конем із трясовини.

Сподіваємося, ці дії Робінзона Крузо настільки повчальні, що їх можна (потрібно) використовувати в «життєвих штормах».

5.17. Живіть тут і зараз. Дійсно, хіба це не прекрасно — жити теперішнім моментом, не згадуючи печалі минулого і не турбуючись про майбутнє? І так було, коли ми були маленькими. Чому?

Бо ми постійно знаходилися в теперішньому; віддавалися грі зі всією повнотою, абсолютно забуваючи про час. Ми жили просто «тут і зараз»: нікуди не поспішали і ні про що не хвилювалися. Ми могли годинами гратися в пісочниці, насолоджуючись кожним моментом, кожною своєю новою фантазією, не думаючи про біди і турботи до того часу, поки вони самі не заявлять про себе. Тепер, подорослішавши, ми готуємося до них заздалегідь. Ми встигаємо турбуватися або розчаруватися ще задовго до того, як щось неприємне відбудеться насправді. І навіть якщо воно не відбудеться зовсім, ми все одно турбуватимемося — превентивно, про всяк випадок. У нашій пам'яті зберігається безліч негативних спогадів-страшилок: наші страхи, помилки, якісь розчарування, неприємності, що виникли колись ускладнення і біди. Переживши все це одного разу, ми чекаємо появи подібних напастей знову і знову, в майбутньому. Але найсумніше полягає у тому, що через негативні спогади і прогнози погіршується наш теперішній час — найголовніший і найцінніший.

В цілому, теперішнє сучасної людини загубилося між минулим і майбутнім, розчинилося в їх безжальній,сутичці одне з одним. Через наші постійні спогади про минуле ми не можемо насолоджуватися теперішнім моментом. Причому минуле здатне зіпсувати не тільки теперішній час, але і майбутнє. Адже майбутнє виростає з теперішнього, а воно, як ми визнали, зіпсоване минулим. А тому якщо ми боїмося неприємностей в майбутньому, якість нашого життя в теперішньому, як ви розумієте, не поліпшується. Так ми і не живемо в теперішньому, ми десь завжди не «тут» і не «зараз». Чому? А ми заручники своїх страхів.

Але ж всі ці страхи не більше ніж «фантазії на задану тему». Майбутнє ще не наступило, але воно вже встигло зіпсувати нам теперішній час. Ми постійно думаємо про невдачі минулого і побоюємося, що це повториться з нами знову. Ми вже не помічаємо власних тривог, ми з ними звиклися.

Проте, якщо ми не розвертаємо час на минуле і майбутнє, а живемо «тут і зараз», то ми не випробовуємо тривог і емоційного дискомфорту. Щоб турбуватися або злякатися, треба випасти з «тут і зараз», розвернути минуле і майбутнє — пригадати погане і подумати про погане — тільки тоді страх стане можливим. Тому, щоб не випробовувати страхів, потрібно навчитися жити «тут і зараз».

Але жити тут і зараз — означає бачити реальність у всій її красі! Уміти роздивитися велику простоту гармонійності нашого складного світу — ось що значить жити теперішнім. Але як це зробити? Це дуже просто.

Прогуляйтеся по осінньому парку. Подивіться, як проміння сонця пронизують листя, що пожовтіло, на тінисті алеї, що йдуть удалину, на небо, на воду тихого озера. Любуйтеся природою, насолоджуйтеся неповторною природністю кольорів, чистотою неба і вражаючою доцільністю кожної частинки в цій величезній палітрі. «Зупинися мить, ти чудова».

Вслухайтеся в яку-небудь мелодію. Виберіть ту музику, яка не викликає у вас неприязні, слухайте її знову і знову. Як це зробити? Будьте «тут і зараз», стежте за своїм сприйняттям, за тим, як один звук переходить в іншій або доповнює його, як вони переливаються, ковзають, рухаються. Спостерігайте за ними спокійно і невимушено. Відчуйте рух. Відчуйте основний ритм, нехай на якийсь час він стане вашим ритмом. Тепер відчуйте основну мелодію, вона може неодноразово повторюватися, часто в різних варіаціях. Зануртеся в музику, відчуйте, як вона входить у вас, як вона стає вами. Це відчуття принесе радість, і музика оживе для вас.

Закрийте очі, станьте своїм фізичним відчуттям, напружтеся. Відчуйте, як налилися силою всі ваші м'язи, відчуйте все своє тіло, як пальці, що зібрані в кулак. Тепер розслабтеся і відчуйте себе.

Піймайте відчуття теперішнього і не розлучайтеся з ним. Коли ви відправляєтеся на прогулянку, не біжіть стрімголов як на пожежу, якщо немає навіть диму. Коли ви їсте, не поспішайте, як невгомонні, а куштуйте кожен шматочок, що з'їдається вами. Нехай його смак радує вас, а для цього достатньо просто бути «тут і зараз». Звичайно, якщо ви порівнюєте що-небудь (наприклад, вівсяну кашу) з вашим улюбленим делікатесом, ви турбуватиметеся. Але якщо ви будете «тут і зараз» і віддастеся смаку, відчуттю, дії, ви випробуєте істинну насолоду навіть від каші!

Пригадайте і про запах. Ваші улюблені квіти… Ваші улюблені парфуми… Ваш пес… Звичайно, пес може пахнути і не дуже добре, особливо після довгої прогулянки, але це ваша улюблена істота і це його природний запах.

Таким чином, коли ми перебуваємо в «тут і зараз», у нас все стає на свої місця: реальне сприймається нами як реальне, а уявне ми і зовсім не беремо в розрахунок.

Отже, «тут і зараз» — це шлях до реального, до того, що є, шлях до позитивного мислення. Але пройти його можна тільки в тому випадку, якщо ви зробите «тут і зараз» правилом свого життя. У його дотриманні вам допоможуть наші рекомендації.

• Навчіться максимально проживати теперішній момент і одержувати задоволення від усього, чим ви займаєтеся.

• Постарайтеся внести в просте і буденне «сьогодні» радість, щастя і надихання, і ви побачите, як зміниться ваше «завтра».

•Візьміть у часу те, що по праву повинне належати вам, і в першу чергу це – сьогоднішній день.

•Не уподібнюйтеся тим, для яких «сьогодні» є тим «завтра», про яке вони турбувалися «вчора».

•Навчіться концентруватися на тому, що ви робите (з позиції «тут і зараз»), а не на тому, що зробили або робитимете.

•Живіть тільки теперішнім, направте на нього всі свої сили, і тоді всі ваші страждання про те, що пройшло, всі тривоги про майбутнє зникнуть, і ви відчуєте свободу і особливу радість.

• Оцініть по гідності радість жити, насолоджуватися поточною миттю.

•Навчіться максимально проживати теперішній момент. Пам'ятайте, що кожен прожитий день – це маленьке життя.

• Навчіться робити кожну поточну справу як щось найважливіше. Насолодіться красою і неповторністю поточної миті!

•Зрозумійте, що для багатьох життєвих ситуацій «завтра» - завжди пізно!

•Дійте зараз – це насамперед торкається здатності віддавати любов, турботу і увагу до людей.

5.18. Завершуйте незавершені ситуації. Справа в тому, що будь-яка ситуація повинна бути завершена. Вона повинна дійти до свого логічного кінця. Чому? Інакшевиникне емоційне напруження, негативні думки, які будуть погіршувати ваш стан та життя. Що ж робити?

1. Для того, щоб уберегти себе від стресів, постійної напруги, вчіться відстежувати незавершені ситуації. Якщо ви випробовуєте тиск незавершених справ, спробуйте скоротити їх число, для цього виконаєте наступні чотири дії:

• усвідомте, що виявилися заручником незавершеної ситуації, яка вимагає свого рішення і даремно розтрачує ваші сили;

• ухваліть рішення завершити її;

• подумайте про те, що у ваших силах і що залежить саме від вас, виберіть кращий варіант і покладіться на себе;

• запровадьте свій план в життя.

Якщо з першого разу ситуація не завершиться, пошукайте ще один вихід і ще один, але не залишайте її незавершеною.

  • 2.Якщо у вас накопичилося декілька незавершених справ і ви не знаєте, з чого почати, не намагайтеся займатися відразу всіма підряд. Визначтеся з головним пріоритетом, усвідомте, що ви повинні зробити обов'язково, причому в першу чергу, і чим швидше, тим краще. Спробуйте зрозуміти, від чого залежить рішення головних питань.

Навчіться класифікувати ваші проблеми по таким ознакам:

•життєво важлива (це і є головний пріоритет);

• рішення яких може бути відкладене, і це не призведе до небажанихнаслідків;

• рішення яких може відбутися без вашої участі, якщо, зрозуміло, їх можна відкласти;

• які у принципі не можуть бути вирішені вами.

Вирішувати всі ці проблеми потрібно саме у вказаному порядку (четверта група проблем, як ви розумієте, зовсім не повинна вас хвилювати; при необхідності зробіть все від себе залежне, але не прагніть до результату, досягти який вами неможливо).

3. Не забувайте, що ваш вибір неодмінно повинен співпадати з вашими можливостями. І не приймайтеся за рішення тих проблем, які не можуть бути вирішені в даній ситуації, в даний проміжок часу засобами і силами, що є у вас.

4. Якщо ви виявляєтеся в ситуації, коли нагальна проблема не може бути вами вирішена, переключіться на менш значущу справу.

5. Не намагайтеся вирішувати декілька проблем відразу. Запам'ятайте правило: послідовність і повнота. Справи повинні розв'язуватися послідовно з вашою повною самовіддачею. Навчіться зосереджувати всі свої сили на вирішуваній проблемі, не розпорошуючись на справи, які ви можете зробити пізніше. Всі ваші думки повинні належати вирішуваній проблемі, а не всій сукупності тих справ, які вам необхідно зробити.

6. Якщо ви відчуваєте, що втомлюєтеся понад міру, або відчуваєте якийсь смутний дискомфорт, можливо, усвідомлюєте, що ваша діяльність по не цілком зрозумілих причинах виявилася паралізована, відшукайте не закінчену, але «прикриту» ситуацію. Яка проблема вами не розв'язана? Де ви допустили помилку? Яка проблема залишилася не вирішеною, але при цьому втратила свою актуальність вирішена?

Відповівши собі на ці питання, ви зрозумієте, що повинні зробити, заспокоїтесь і … звичайно ж зможете завершити ситуацію.

5.19. Позитивно переоцінюйте події. Більшість подій у нашому житті не є суто поганими або добрими, а містять у собі і те, й інше. Все залежить, з якого боку подивитися на події.

Зіграйте з собою в гру пошуків позитивного в подіях, які всіма зазвичай розцінюються як суто негативні. Спробуйте знайти в них позитивні сторони. Викладіть на папері події, які можуть виникнути у вашому житті, яких ви побоюєтесь і наслідки яких здатні виявитися для вас не просто неприємними, а драматичними. Припустимо ви записали таке:

1. Хвороба.

2. Втрата шансів.

3. Не склав іспит.

Погодьтеся, що в цілому це скоріше драматичні, ніж просто неприємні події.

Чи можна в них виявити щось позитивне? Як це не дивно, можна.

Наприклад:

1. Нарешті я не повинен ні про що турбуватися. Зможу нарешті прочитати давно відібрані книги, написати листа тощо.

2. Як добре, що тепер не потрібно ризикувати і поспішати. Нарешті з'явилась можливість спокійно і планомірно рухатися до реалізації своїх задумів.

3. Ось тепер я все-таки розберуся з цією "клятою" математикою. Ібільше у мене не буде неприємностей з цього приводу.

Щоб з вами не сталося, в усьому прагніть відшукати позитивні сторони. Мова не йде про механізм самообману, а про те, щоб простонавчитися бачити в будь-якій негативній ситуації і щось позитивне. В цій грі всі ваші інтерпретації повинні мати реальний характер.

Наприклад, якщо ви знаходитесь у відпустці і йде дощ, радійте тому, що він приб пил, і від цього повітря стане чистішим. Дощик поливає все живе, і рослинний світ стає таким красивим. Він змиває бруд з вулиць, поливає садок і город. Коли йде дощ, добре читається та спиться… Після дощу появляються гриби в лісі, краще буде ловитися риба …

Раціоналістам просте запитання: «Навіщо переживати поганеВи готові засмутитись? Зупиніться! Спочатку спитайте себе: навіщо?

Загубили гаманець – погано. Через це засмучуватись – погано вдвічі.

Приходите в крамницю. Оцінки: хліб свіжий – це вже прекрасно саме по собі, хліб трохи зачерствів – став «кориснішим».

Ранкова пробіжка, прекрасна погода – чого ще бажати? Раптом холодний дощ зі снігом – прекрасний масаж для обличчя.

Поснідав своєчасно та ситно – можна жити і радіти. Поїсти не вдалося – слава Богу, лікувальне голодування.

Все це – знаходження у «мінусах» нашого життя «плюсів», але ж це рідко хто робить.

З цього погляду можна (та й потрібно) підходити до всього, чим людина займається на протязі дня. Не бійтесь фантазувати. Позитивна переоцінка подій обов'язково призводить до доброго настрою. Добрий настрій призводить до покращання справ і здоров'я людини. І щоб його покращити«надіньте рожеві окуляри». Навіщо?

Бо справжня, розумна людина намагається бачити світ насамперед через рожеві окуляри. Вона прекрасно знає, що ця тональність найбільш практична. Але саме цікаве в тім, що по великому рахунку вона анітрошки не спотворює реальність.

Напевно, хто-небудь з моралістів, прочитавши це, може сказати що-небудь типу: «Яка різниця, як бачити світ — через рожеві або через чорні окуляри — усе рівно колір невірний!» Таким занудам можна відповісти приблизно так: «Якщо все ж таки бачення світу невірно, якщо спілкування зі світом у цієї людини все рівно приводить до негараздів, то чи не краще сприймати їх, виходячи з оптимістичної позиції.

Так що ж треба робити і як розуміти навколишній світ, щоб як можна рідше у вас з'являлися негативні емоції? Для початку зніміть із себе чорні окуляри.

Подивіться навколо! Ширше розкрийте очі, зніміть шори! Подивіться — зовсім поруч з вами, шановний читачу, є щасливі люди. Вони анітрошки не відрізняються від вас, живуть у тих же самих умовах (або навіть гірших), але при цьому радіють життю і цілком пристосовуються до нього. І вони анітрошки не краще і не більш удачливі ніж ви. Єдина їхня відмінність від невдачливих і песимістів — вони узяли відповідальність за своє життя на себе, стали господарями свого життя, оптимістами!

Якщо стояти на цій позиції, тобто бути розумною людиною, оптимістом, культивувати в собі оптимістичне бачення світу, то це набагато більш вигідно, ніж бути песимістом

Від песиміста люди звичайно відсахуються як від чуми (кому хочеться вислухувати його нарікання на гірку долю — у самих жилетка мокра від своїх сліз). А оптимістові вони готові багато чого простити і багато чого віддати, тому що поруч з ним жити набагато веселіше і простіше.

Саме тому розумна людина буде „мертвою хваткою" триматися за оптимізм, вона навіть буде його спеціально культивувати в собі, пестити і плекати.

Адже оптиміст набагато здоровіший ніж песиміст. А крім того, він набагато швидше виплутується зі скрутних ситуацій. В даний час наукове доведено, що зневір'я, розчарування різко погіршує стан хворої людини і може запросто звести її в могилу. До речі навіть у Біблії сум засуджується як гріх. І це правильно.

Наш світ повний багатств; щоб їх дістати, потрібно лише простягнути руку — для рукостискання з іншою людиною, яку ми любимо, цінуємо; і тоді ми торкнемося шовковистої шерстки кішки, сріблистих вод прохолодного струмка, який з дзюркотом тече влітку через луг. Візьміть і розгорніть усі свої почуття назустріч радісному сміхові дитини, прекрасному співові птахи, що вітає початок нового дня, таємничому шерехові гальки, коли по доріжках парку пробігає собака, запаху спілих колосків, струменям дощу і променям сонця у вас на обличчі!

Але якщо дивитися на світ через чорні окуляри, то він буде здаватися суцільною низкою осіннього дощу з рідкими прогалинами гарної погоди і життя стане нестерпним.

Тому якщо ми вміємо втішатися кожному подарованому життям дневі, якщо навчимося бачити дрібні радості життя і захоплюватися ними, то й життя відразу офарбиться в інші, більш приємні кольори.

А тому, шановний добродію, міцно-преміцно прив'яжіть до своєї голови рожеві окуляри — щоб вони, не дай Боже, не впали на вибоях доріг нашого життя і … БІЛЬШЕ РАДІЙТЕ ЙОМУ !!!

5.20. Слідкуйте за своїми думками. Наше здоров'я та успіхи в справах завжди співвідносяться зі стереотипами нашого мислення. Сум, хвороби і роздратування – ознаки того, що вмеханізмінашихдумокщось розладилось (переважають негативні думки).

Кращий час для боротьби з будь-якою негативною думкою – той момент, коли вона тільки з'явилася у нашій свідомості. В цей момент ворог найслабший.

А ще краще взагалі не допускати проникнення її у свідомість, ніж потім боротися із нею. Пильний сторож думок, не приспаний вартовий сили уяви, повинен пропускати в дім нашої уяви думки тільки конструктивного характеру.

Кожна думка має відношення до того, що виявляється у нашому житті та справах. Коли ми думаємо, то беремо на себе велику відповідальність. Ми постійно повинні пам'ятати про те, що наші думки і слова здатні вплинути на світ, у якому ми живемо, позитивно чи негативно.

Ви постійно повторюєте: „Я не можу, я хворий, я дуже бідний, я дуже втомився!" Це означає, що ви заперечуєте свою силу, здоров'я та успіх, які по праву належать вам. Заздрісні, злостиві, ревниві, лицемірні, похмурі думки заставляють ваше тіло реагувати на них хворобами.

Використовуйте можливості уяви мудро і говоріть собі: „У мене все гаразд, у мене досить сил, я володію безмежною енергією, я перебуваю у злагоді зі всіма людьми і з собою!". Ви відкриєте собі дорогу до здоров'я, щастя та успіху.

Якщо ви відкрита та добра людина, якщо ви спілкуєтесь з усіма людьми чесно та відверто, тоскоро виявите, що знаходитесь у царстві добра, і життя у вас суттєво зміниться.

Якщо ви досвідчені, розумні, виявляєте більше здорового глузду, то, користуючись вашими теперішніми знаннями, ви можете „будувати" себе більш конструктивно.

Ви почнете почувати себе відповідальним за те, що знаходиться у вашій свідомості. Вас будуть турбувати думки і погляди, які стають акторами, що репетирують драму вашого життя.

Припустимо, що ви збираєтесь поставити псу. Ви ж не підете на вулицю і не наберете там випадкових людей. Ви підберете здібних акторів, яких зможете знайти.

Нехай так буде і на студії вашої свідомості. Зберіть там таких акторів, які можуть зіграти добре роль – любов, доброту, вірність, сміливість, мудрість. Дайте їм місце у вашій студії, що оволодіє вашою увагою, оволодіє і вами. Вас створюють ваші думки. Постійно слідкуйте за своїми думками і тренуйте їх так, щоб думати тільки про добре.

Відмовтесь від думок про поразки і будь-яких інших негативних думок. Поливайте свою свідомість думками про любов, здоров'я, радість, успіхи, і ви отримаєте плоди від квітів самодисципліни і перетворите в квітучий сад пустелю вашого минулого існування, яким би воно не було.

Пропонуємо вам виконати досить просту, але ефективну вправу (резинка)для зміни наших думок, а отже, і нашого життя.

Виконується вона наступним чином. Берете звичайну резинку, одягаєте її на зап'ясті так, щоб вона не здавлювала ваші кровоносні судини. Звичайну резинку ми перетворюємо в потужний інструмент успіху. Як тільки в голову «приходять» негативні думки, відтягуєте резинку на внутрішній стороні кисті і відпускаєте. Удар! Біль ...

Цей «чудо-тренажер» б'є вас по дуже ніжній шкірі, біль виникає миттєво. Після удару резинкою треба різко перемикати свої думки на позитивні, перестати думати негативно. Невеликий фізичний біль врятує вас від великих страждань, захистить ваше життя від хвороб, бідності, невдач тощо.

Механізм дії такого «тренажера успіху» до геніальності простий. На рівні підсвідомості будь-яка людина прагне до задоволення і уникає болю. Прагнення від болю до задоволення - це сама головна рушійна сила в нашому житті. Ось її ми і будемовикористовуватидля зміни для усунення негативних думок.

Тому як тільки з'являється в голові негативна думка: «Я невдаха, я негарний, я захворію, я невпевнений,знову мені не щастить тощо ...», - удар резинкою по зап'ястку - виникла біль. Таким простим прийомом ми невидиму негативну думку пов'язуємо з болем фізичним: негативна думка - біль - негативна думка - біль ...

Пояснимо детальніше, як працює наш тренажер-помічник «резинка». У нейролінгвістичному програмуванні є таке явище, воно називається «якір». Резинка допоможе вам сформувати «психологічний якір». І навіть коли її (резинки) не буде, будь-яка негативна думка у вас буде викликати біль. І тоді ... наша свідомість дуже швидко усуне негативні думки, так як кожна негативна думка буде асоціюватися з фізичним болем.

Резинка-якір нам потрібна як сторож, який більше ніколи не буде пускати в нашу свідомість негативні думки.

Нагадаємо, що основою управління думками є ментальний закон підстановки, який стверджує, що свідомість може втримувати тільки одну думку в кожний момент часу й що можна робити заміну однієї думки на іншу і цілеспрямовано заміняти негативні думки позитивними. Він дає можливість взяти під контроль своє ментальне життя. Цей закон - ваш ключ на щастя, до позитивного умонастрою.

Ваша свідомість ніколи не пустує, воно завжди чимсь зайнята. За допомогою закону підстановки ви можете замінити негативну думку на будь-яку іншу (краще позитивну):

відтворення подумки приємних, радісних подій;

суперечка з собою, в процесі якої ви руйнуєте (витісняєте) негативні думки;

використайте вправу «найгірший випадок»;

займіться будь-чим, краще улюбленоюсправою;

зосередьтеся на подиху, рахунку ….;

використовуйте можливості фізіології тощо… і це повинно стати вашою звичкою.

Заміна негативного умонастрою на позитивний за допомогою закону підстановки відбувається швидше, якщо ви просто перестаєте говорити й думати про проблему й починаєте говорити й думати про рішення. Формуванню навички управляти думками вам допоможе виконання «Вправ для управління думками» (див. Практикум).

5.21. Проведіть інвентаризація негативних думок

Як перебороти негативні думки? Для початку проведемо їхню докладну інвентаризацію,точніше кажучи, «запишімо їх». У цілому, перебуваючи в ситуації майже будь-якої життєвої колотнечі (негаразди з батьками, конфлікт з товаришем, майбутній іспит тощо), ми досить песимістичні, але є моменти, коли ми немов п'яніємо від свого негатива. Що ж, ці «п'яні» думки в цеймомент ми й записуємо на папір. Причому обов'язково записуємо! Втім, просто так записувати свою негативну ідеологію — користі мало. Це заняття потрібно відразу ж систематизувати. Систематизуємо по групах: у першу в нас піде те, що ми думаємо про світ, що нас оточує, у другу - про майбутнє, у третю - про самих себе. Для полегшення завдання креслимо таблицю...

Думки про світ

Думки про майбутнє

Думки про себе







Узагальнено: все погано.

Узагальнено: далі буде тільки гірше.

Узагальнено:я невдаха.

І ось, «вистрілило» в нас життя черговим своєї «негативним (як нам здається) зарядом», а ми беремо заготовлену таблицю й записуємо в неї те, що без усякого перебільшення можна назвати пасквілем на життя.

Що ми, перебуваючи в життєвій кризі, думаємо про навколишній нас світ? Світ представляється несправедливим, жорстоким, абсурдним, порожнім. Здається, що «все погано» - і отут у нас не ладиться, і там у нас проблеми, і тут нічого не домогтися, і взагалі, нема чого домагатися, тому що «все безглуздо». Записуємо все це в перший стовпчик. Тепер про своє майбутнє - матеріал для стовпчика номер два. Майбутнього в нас, як відомо, «немає». У нас «нічого не вийде», «все буде тільки гірше», «життя й далі буде наповнюватися тими стражданнями, які я випробовую зараз». Нам «нема чого жити», нам «нема чого чекати», нам «не на що розраховувати». Отже, у нас таке майбутнє, що краще й не думати.

Нарешті, «кілька слів про себе». Ми думаємо про себе, як про справжнього песиміста: «я нічого із себе не представляю», «я невдаха», «я нікому не потрібний» тощо.

Можливо, ви вините себе у всіх мислимих і немислимих лихах. Можливо, вам здається, що ваша «золота осінь» уже благополучно закінчилася, ви самотні, цілковитий безвихідь. Можливо, втім, ви про себе трохи кращої думки, але життя не дало вам шансу (це тоді в перший стовпець записуємо), а тому у вас «нічого не вийшло», ви «нічого не домоглися», ви «не відбулися», «не змогли», «не зуміли».

Зрозуміло, що при такій оцінці навколишнього нас світу, майбутнього й самого себе нам стає, м'яко говорячи, «погано». Не важко догадатися й про те, як буде почувати себе людина, думаючи подібні гидоти... Звичайно, вона випробовує ще більшу тривогу, що викликає ще більш песимістичний настрій. І чим далі, тим гірше.

Однак чи можна вірити цим похмурим думкам. Чи дійсно так уже погано або нас просто обманює наш стан! А ми йому віримо, ми взагалі дуже довірливі стосовно того, що думаємо. У даному ж випадку за нас «думає» стан. Але якщо він нас обманює, чому б нам, що називається, не «вивести його на чисту воду» й не обдуритися самим? Власне, цим ми зараз і займемося.

Отже, ми записали всі свої негативні думки, точніше кажучи, те, що наш стан змушує нас думати. Це може здатися непростим заняттям, але справа того варта. Причому в нашій страждаючій від песимізму голові, нічого іншого немає, все, що ми думаємо, зводиться до трьох позицій і може бути легко перенесено в стовпчики таблиці. Після інвентаризації, тобто запису наших негативних думок, переходимо до аналізу.

Спочатку проаналізуємо пасквіль-донос, що ми склали на світ, що нас оточує, і на наше життя. Специфічною особливістю цих думок є їхній абсолютистський характер: «Все погано!», «Нічого не радує!», «Гірше не буває!» тощо. Тепер міркуємо... Те, що сьогодні сонце зійшло, - це дійсно «погано»? Навряд чи. Те, що дідусю пенсію додали хоча б і на 10%, - теж «погано»? Ну не так щоб дуже... А те, що в гуртожитку затишно та тепло, - це не радує? Краще, виходить, без тепла? Ні, погодьтеся, тепло радує, так ще як.

Все не буває «погано». В принципі! Просто те, що ви сидите, стоїте, лежите - це не «погано», це нормально й тому навіть добре. Якщо саме зараз не відбувається нічого дивовижного - це теж добре. Щодо фрази, що «гірше не буває», можемо завірити, що буває й гірше. Так що ми явно перестаралися, а тому весь цей стовпчик викреслюємо. Так, беремо й перекреслюємо, причому хрест-навхрест!

Зрозуміло, хтось скаже, що «погане» у нашім житті все-таки є. І із цим можна погодитися, це дійсно правда! Але можна спеціально ходити й з ліхтарем відшукувати те, що «погано», а потім смакувати знайдене, і це було б помилкою. Якщо ж дивитися на життя в цілому, то гарного (або принаймні нейтрального) у ньому дійсно значно більше, ніж поганого. Втім, зараз нас цікавить навіть не об'єктивність «страшного суду», а боротьба з песимізмом.

І проблема песимізму не в тім, що людина знаходить погане, проблема в тім, що вона категорична й тенденційна у своєму пошуку, у тім, що вона стверджує: «Все погано!» І саме це не об'єктивно, сама ця категоричність і безапеляційність. Якщо ж ми розуміємо, що щось погано, а щось добре, щось чудово, а щось не дуже, ми вже не можемо в повну мір віддаватися своєму негативізму.

Тепер «негативні думки про майбутнє». Скажіть, будь ласка, хто з вас знає своє майбутнє? Весь життєвий досвід свідчить, що будь-які радості й прикрості приходять до нас несподівано. Тим, хто перебуває в життєвій колотнечі, це повинно бути особливо зрозуміло. Хто з них до виникнення негативних думок думав, що вони в них розмножаться? Напевно, що деякі. Але ж розмножилися! Отже, цю напасть ми прогледіли. Тепер же ми чомусь свято впевнені, що майбутнє нам відомо. З якої статі?

Те, що нам зараз погано, зовсім не означає, що нам завтра буде погано. Багато що залежить від того, що ми зараз зробимо. Якщо ми будемо, як і колись, потурати своєму негативізму, якщо ми будемо підтримувати свою похмуру ідеологію, то, звичайно, вибратися із цього виру у нас шансів немає. Однак, якщо ми сьогодні зробимо щось, що підірве її, хіба ж завтра нам не буде легше?

Втім, це теж невідомо, але відомо інше - якщо ми сьогодні цього не зробимо, то назавтра нам точно не полегшає. І ось уже це відомо так само точно, як і те, що майбутнє абсолютно невідомо. А коли так, коли наше майбутнє нам невідомо, то ми й цей стовпчик нашої таблиці, що містить наклепи на майбутнє, викреслюємо, знову ж - хрест-навхрест!

Нарешті, переходимо до змісту третього стовпчика таблиці — до наших думок про самих себе. Отут пропонується «хід конем». Справа в тому, що жодна людина, насправді не думає про себе настільки погано, наскільки вона про це говорить.

У дійсності ми свято впевнені (і ця впевненість не покине нас ніколи) у тім, що «ми - кращі». Проте в нас не прийнято сповіщати про це навколишніх, а в стані, коли й жити не хочеться, ми не вважаємо за можливе зізнатися в цьому й самим собі. Властиво цю психологічну особливість і пропонується зараз використовувати.

Уявіть собі людину, яку ви не поважаєте, яку ви вважаєте дурною, химерною і грубою, не значимою. Звичайно, що будь-хто при бажанні може знайти подібного суб'єкта у своєму особистому досвіді - або з числа своїх недругів, або ж у своїй навчальній групі, а може бути, навіть у своїй родині.

Тепер подумки вкладіть «гидоти про себе» із третього стовпчика вашої таблиці у вуста цієї людини, людини, від якої ви б ніколи й нізащо не погодилися б вислухувати критику у свою адресу. Отже, представляємо, що якийсь ненависний нам тип говорить: «Ти нічого із себе не представляєш!», «Ти невдаха!».

Зрозуміло, в душі виникає шляхетне збурювання, і весь стовпчик перекреслюється нами, причому моментально й багаторазово.

Тепер подивіться на покреслений вами аркуш і «прийдіть у себе». Те, що на ньому написане, - справжня безглуздість. І навіть якщо читати ці записи просто, відсторонено, без всіх запропонованих вище хитрувань, неважко помітити, що вони, м'яко говорячи, перебільшують серйозність проблем. А якщо ви відчуєте, що перебільшуєте свої прикрості й неприємності, вам відразу й обов'язково полегшає.

Провівши цю процедуру кілька разів, ви обов'язково почнете помічати й опротестовувати власні негативні думки навіть без попереднього запису. Подібне виділення «вогнищ психічної інфекції, вірусів» - це якісний як лікувальний, так і профілактичний засіб. Так що не цурайтеся можливості поліпшити якість свого життя таким простим способом – інвентаризацією думок.

5.22. Подолайте переконання, що заважають вам жити. Ми живемо в неспокійному світі. Це відноситься не тільки до політики, економіки, але і до нашого повсякденного життя. Життя прожити – не поле перейти: конкуренція, необхідність пристосовуватися до нових умов, безробіття. Однак воно істотно ускладнюється досить розповсюдженими і усе-таки вкрай безглуздими уявленнями, що збивають нас з глузду і заважають жити. Чому? Судіть самі.

Життя несправедливе. Більшості з нас життя часто представляється запеклою, важкою боротьбою за виживання. Поговоріть з людьми, і вони розкажуть вам про свої фінансові утруднення, неприємності, поразки, свої фатальні невдачі, що переслідує них усюди. Ці люди відчувають страх, непевність і тривогу, постійне занепокоєння. Для них життя здається кепською штукою, після якої і зовсім умираєш. По суті, ці люди не керують життям, а воно ними.

Однак життя – це відображення наших власних переконань. А вони буквально ліплять нас і наш життєвий досвід. Про це свідчить М. Аврелій: „Наше життя таке, яким його роблять наші думки". Тому якщо в душі ви вважаєте себенещасливим, невдахою, якщо ви переконані, що життя до вас несправедливе, то вічноі будете невдахою.

Подумайте, чи дійсно це зла доля або ви просто живете відповідно до цих переконань.

Я повинний подобатися людям, думкою яких дорожу, і якщо я їм не подобаюся, те це просто катастрофа. Незалежно від того, скільки зусиль ви будете витрачати, щоб залучити людей на свою сторону, ви можете легко зазнати невдачі. Якщо при цьому ви будете вважати, що всі люди „повинні схвалювати вас", то вас очікують великі розчарування. Це вам треба? Живіть і дайте можливість іншим мати свою думку. Адже «світ один, а карти його в кожного свої». І тому будемо пам'ятати відомого німецького поета, мислителя Й. Ґете, що писав: „Саме смішне бажання – подобатися всім".

Люди зобов'язані відноситься до мене шанобливо і справедливо, а якщо вони цього не роблять, то вони погані і заслуговують самого суворого покарання. Це переконання вимагає, щоб люди завжди і при будь-яких обставинах відносилися до вас з турботою й увагою. Очевидно, це відбувається не дуже часто, і факти нашого життя красномовно свідчать про це. І якщо ви будете ним керуватися, то можете одержати сумні результати:

сповнитеся злістю і мстивістю, що погіршують ваше здоров'я;

витратите багато душевних сил на людей, що не виправдали „вашої довіри" тощо.

Людина засмучується в результаті подій і обставин, які вона не може змінити. У дійсності в 99% випадках люди засмучуються не через якісь неприємні життєві події, а через те, що вони так інтерпретують їх для себе. Наприклад, утративши гаманець ви можете через це сильно засмутитися, розхвилюватися, впасти в зневіру, хоча сама по собі втрата непоправна, а подія не загрожує життю. Занадто сильно, переживаючи з цього приводу, ви тільки перебільшуєте його наслідок і погіршуєте своє положення.

Можлива неприємність призводить до занепокоєння, і поки небезпека не пройде, треба увесь час очікувати її. Занепокоєння від цього може настільки знесилювати вас, що, коли неприємність трапляється, майже не залишається сил для того, щоб поправити справи. З іншого боку, значна більшість неприємностей, з приводу яких ми встигаємо знепокоюватися, так і не трапляються, а якщо і трапляються, то виявляються не таким страшними, якими малювалися в уяві.

Уникати життєвих труднощів і відповідальності простіше, ніж брати них на себе і справлятися з ними. Коли людина намагається уникнути труднощів івідповідальності, вона тільки створює собі численні і більш складні проблеми в майбутньому. В цій ситуації найкраще не ховатися, а взятися за їхнє рішення, і при цьому, максимально виявити свої здібності. Відкладання рішення проблем буде тільки підсилювати тривожність, депресію. І навпаки, рішення проблеми зміцнює впевненість у своїх силах, повагу до себе і піднімає настрій.

Отже, щасливе життя – це не відсутність проблем, а їхнє успішне вирішення. Коли перешкода або невдача припиняє шлях до успіху, запитайте себе „як її вирішити" замість „чому вона виникла".

Але крім, приведених вище, можуть бути ще й інші „безглузді переконання". Що робити?

У такій ситуації задавайте собі питання: „Чи допомагає це мені у відносинах з навколишніми?", „Чи впливає це на моє здоров'я?", „Чи допомагає це домагатися своїх цілей?". І… якщо ви на них відповіли НІ, то від них варто терміново відмовитися.

Сприяти подоланню життєвих труднощів вам допоможе виконання вправи «Подолання песимістичних життєвих установок» та тесту «Вихід з важких життєвих ситуацій» (див. Практикум).

5.23. Слідкуйте за своїми словами. Майже всі люди досить багато говорять. Ви можете уникнути багатьох бід, якщо будете перевіряти доречність своїх слів, пропускаючи їх через три фільтри. Перше: чи необхідно це? Друге: чи правдиво це? Трете: чи ввічливо це?Якщо ви будете слідувати цьому правилу, багато слів залишаться не промовленими. Чи необхідні вони? Чи правдиві вони?Чи ввічливі вони?

Ми не усвідомлюємо, як далеко мандрують сказані нами слова та чиїх вух вони досягають. Постійно слідкувати за своїми словами спочатку буде важко, але в процесі надбання досвіду ви зможете розвинути звичку думати і говорити. Вам може допомогти в цьому простий процес викреслювання. Викреслюйте грубі зауваження і замінюйте їхввічливими. Кожен раз, коли ви піймаєте себе на негативних думках, викреслюйте їх і замінюйте позитивними. Повторюйте це знову і знову – тисячу разів на день, якщо необхідно. Увечері приємно буде сказати собі: „Сьогодні я живий, думав і говорив, як тільки міг. Зробив все, що від мене залежало".

Спілкуйтесь з оточуючими людьми тільки в конструктивному дусі. Говоріть із розумінням і щирістю. Будьте чесними. Ви не повинні випробовувати моральний дух товариша добрими словами, думаючи при цьому: „Ти заслужив саме те, що отримав!"

Ваші слова мають силу. Слово – лише убрання вашої думки, а якість ваших думок визначає те, що входить у ваш досвід. Це пояснюється тим, що підсвідомість виконує роль пасивного слуги. Вона сприймає передумови добра і зла: підсвідомості все одно. Потім вона доводить передумови до їх логічного виявлення у людській діяльності. Думка – перший логічний крок у творчій діяльності. Наступний крок – промовлене слово. Ми постійно думаємо. Коли думки перетворюються у слова, їх творчий вплив на наше життя посилюється. Отже, думки, слова і умови нашого життя розміщуються одне за одним у логічній послідовності.

Коли ми говоримо щирі слова Правди, слова з позитивним сенсом, конструктивні слова, то цим створюємо ідеальні умови для свого життя. Єдина причина, через яку ці умови неможливо використати цілком, у тому, що ми говоримо дуже багато суперечливих слів. Як ручна пилка, наші слова йдуть спочатку вгору, а потім вниз: спочатку конструктивні, потім деструктивні. Слідкуйте за своїми словами – вони важливі для вас і для вашого життя. Перевірте рівень вашого уміння спілкуватися за допомогою тесту "Чи приємно з вами спілкуватися?" (див. Практикум)..

Отже характер нашої мови, мислення мають сильний вплив на почуття, настрій, впевненість у собіта реальний життєвий досвід.

Раніше вже говорилось про те, як негативні твердження настроюють на невдачу, розчарування та хвороби. Де ж рішення?

Воно не надто складне.

Просто свідомо поверніть процес в іншу сторону. Наповніть свій розум позитивними думками або твердженнями.

Приведені нижче твердження свідчать про вашу силу, а не про слабкість. Вони концентрують вашу увагу на позитивному, замість негативного; заявляють про те, хто ви є, і що ви можете зробити, а не про те, ким ви не станете і чого не зможете зробити.

Користуйтесь цими простими твердженнями для програмування своєї підсвідомості, бо в тих випадках, коли в голові надовго затримується негативна думка, вона запускає ваш творчий механізм на поразку.

Я готовий і бажаю реалізувати свій творчий, безмежний потенціал. Я цілком усвідомлюю свою безмежну здатність до життя.

Моє мислення перебуває у теперішньому; моя уява перебував у теперішньому; мої надії сконцентровані на теперішній час.

Моє життя наповнене чудовими людьми, любов і повагу яких я прийняв. Глибше усвідомлюючи свою здібність бачити, я також глибше усвідомлюю своє бажання діяти.

Я не шукаю улюдей вигоди для себе, але розумію, що кожен з них є потенційним провідником нескінченності, яка може принести багато позитивного в моє життя.

Цей день і кожний наступний проходять з користю для мене, тому що я впевнений у собі і дозволяю собі активізувати та спонукати свою свідомість на конструктивні дії.

Мої вчинки є прямим наслідком мого усвідомлення. Всі мої починання супроводить успіх, оскільки я здатний виявити себе в будь-якій сфері життя.

Я творчо підходжу до своєї особистості і знаю, що, як творча особистість, я здатний на великі здійснення. Моя свідомістьу повному порядку і я насолоджуюсь цим. У мене немає жахів і жалю, і я готовий зустріти та вирішити будь-яку проблему. Я цілком впевнений у собі.

Моя позитивна життєва настанова робить мене здоровим та щасливим, сприяє моїй самореалізації.

Моя віра дає силу, впевненість у собі та відчуття гармонії.

Мене очікує великий-великий успіх.

Я здоровий та сильний як духовно, так і фізично.

Я спроможний досягти всього, чого тільки побажаю.

Я подобаюсь людям, люди люблятьмене.

Я здійснюю свою мрію.

З кожним днем я відчуваю себе все краще та краще з кожного погляду.

Промовляючи ці твердження, не забувайте хоча б трохи розслабитися та посміхатися, це благотворно впливає на ваше здоров'я, настрій та програмування себе на успіх.

Вступайте тільки у позитивні розмови. Ви вже знаєте, що слова мають реальну силу – таку ж, як і думки, якіформують нашу свідомість. Оскільки ми завжди ділимося своїми думками з оточуючими нас людьми, то, мабуть, не потрібно і нагадувати, що ці думки повинні бути позитивними.

То ж якщо ви погано себе почуваєте, намагайтеся не скаржитися. Якщо скарги увійшли в звичку, знайте, що це ваш спосіб домагатися уваги та симпатії. Часто скаржачись на свої негаразди, ви стаєте для людей символом хвороби. Вони почнуть уникати вас, оскільки ніхто не хоче мати справу з людиною, сама присутність якої нагадує про хворобу. Крім того, впливаючина інших, ви також погіршуєте і свій стан; ви програмуєте свою підсвідомість на хворобу постійними скаргами.

Тому ніколи не розповідайте іншим про свої негаразди. Половині співбесідників це байдуже, а рештатільки радіють їм.

Розмовляйте про натхненні речі. Дайте людям зрозуміти, як ви радієте життю, і спостерігайте за їх реакцією. Людина, яка генерує позитивні думки, притягує інших, як магніт.

Всі бажають мати справу з людьми зі здоровими, оптимістичними поглядами. Їх ставлення до життя передається іншим. Навіть якщо вам погано, робіть вигляд, що все добре. Ви піднімаєте настрій оточуючим і таким чином покращуєте своє самопочуття.

Люди з негативним мисленням будуть забирати вашу енергію своїми постійними чіпляннями та скаргами на те, як жорстоко світ обійшовся з ними, яке нерозуміння виявляють їх чоловіки або жінки, як керівництво не може оцінити їх по заслузі, як жахливо вони себе почувають. При зручному випадку відмовляйтесь від спілкування з такими людьми і вибирайте та шукайте тих, хто бадьорий та позитивно мислить.

Пам'ятайте, ви визначаєте, з ким вам спілкуватися менше, з ким узагалі не спілкуватися. Ви визначаєте свою цінність і цінність іншої людини у вашомужитті, якій іноді буде потрібна вашадопомога. Тож знайдіть для неї час і приділите їй увагу, допоможіть їй.

У чому повинна складатися ваша допомога?

Найменше в підтакуванні, у жалості, у підтвердженні того, що вона — бідна нещаслива жертва, що скривдили його погані ВОНИ.

Так ви не допоможете людині змінити ситуацію на краще. Так ви переконаєте її в тім, що вона — гарна, а всі інші — погані. Але ж ви знаєте,що це не так.

Кожна людина сама будує своє життя. І краща ваша допомога — допомогти їй усвідомити, що це вона сама створила критичну ситуацію. Вона сама залучила до себе людину, якій дозволила з собою „поводитись як з ганчіркою".

„Як це ви самі досягли таких успіхів?" — чарівне питання для песимістів, що приходять до вас поділятися своїми проблемами. Це чудове питання. Воно дозволяє людині задуматися, взяти на себе відповідальність, побачити свої помилки,можливості для зміни ситуації до кращого: це можливість змінитися самому.

І, крім того, це чудове питання для людей, що не хочуть мінятися і просто чекають співчуття і підтвердження, що вони гарні, а інші — погані.

Ваша допомога іншим — не втягуватися самому в їхній негатив, а залишатися сильним і незалежним. І коли ви допомагаєте людині зрозуміти свої помилки — у неї є вибір: зізнатися, що ці проблеми вона сама створила — і змінитися, або не зізнатися в цьому. Але тоді в неї пропаде бажання ходити до вас бідкатися. Вона знайде собі інших людей, що будуть її жаліти і яких вона буде заражати свої негативом. Але це будете вже не ви. Не беріть на себе чужі проблеми. Це безперспективно. Не можна за іншу людину прожити життя.

І, коли ми робимо це, ми робимо подвійну помилку. Ми себе руйнуємо, пригнічуємо. Це відхід зі стану свого гарного настрою, коли ти наповнений переконаннями — «все гаразд, все вийде…», у стан негатива, з думками «всепогано,янещасливий…»). А, крім того, ми своїми переживаннями не допомагаємо людям гідно виходити з важких ситуацій,а допомагаємо їм там залишатися.

Так можливо прийшов час поліпшити якість свого життя, і… припинити жити за інших.

І для цього зменшуйте свій словесний негатив:

слідкуйте за своїми словами,

використовуйте позитивні слова,

приймайте участь тільки в позитивних розмовах,

уникайте спілкування з негативістами,

використовуйте самохвальство,

не кажіть про себе погано,

говоріть частіше слово «все гаразд»,

протидійте негативному впливу слів «А що, якщо ...», «Ти повинен!»,«Так, але ...»,

скористайтеся аффірмаціями.

Коли ми говоримо щирі слова з позитивним значенням, конструктивні слова, то створюємо тим самим ідеальні умови для свого життя.

5.24. Користуйтесь самохвальством.Самохвальство, кажуть, негативна риса. У кого як. Вас це не стосується. Чому б не похвалити себе за все, що ви сьогодні зробили доброго? Позбавтесь від стереотипу, прищепленого вам виховними інститутами – ось зробили добре діло, так це само собою розуміється і про це говорити не потрібно, а ось помилились в чому-небудь – отримайте кару. Спробуйте інший підхід. Оцініть тільки те позитивне, що ви сьогодні зробили, а те, чого не вдалося зробити, в рахунок не беріть (завтра зробите). Можете навіть записати позитивні результати. Наприклад:

вчасно встав;

старанно зробив зарядку;

не запізнився на заняття;

вчасно і якісно виконав завдання;

допоміг товаришу підготувати реферат;

увечері продивився цікавий кінофільм;

полагодив двері у кімнаті тощо.

Якщо подібні записи ви будете робити на протязі всього дня, то не перестанете дивуватися, скільки всього доброго і корисного для себе та інших ви здійснюєте.

То ж не дозволяйте своїй неспокійній совісті збити вас з "пантелику", ніби в цьому ваш обов'язок. Не забудьте ізаохотити себе -або просто похвалою у свою адресу, або тим, що надаєте собі якусь маленьку насолоду. Ніколи не забувайте про винагороду. Вона ж настільки суттєва, як і сам випробуваний вами підхід. Мова йде про руйнування старого стереотипу поведінки, того ритуалу, коли ви спочатку себе караєте, мучите, витрачаючи на це багато часу і енергії, а потім раптом винагороджуєте. Яким чином?

А ось яким. Ви говорите собі: "Сьогодні я почуваю себе жахливо, нічого в мене не виходить, тому відкладу важливі справи на завтра, на потім, а, замість цього, надам собі яку-небудь радість". Так ви зайвий раз укріплюєте стереотип песимізму, депресії і розладу з самим собою.

Поганий настрій виправдовує себе, бо „дитина" всередині вас отримує винагороду. Совість і ваша свдомість ніби куняють, бо сьогодні такий невдалий день… Лаючи себе, копаючись у власних недоліках, ви все глибше входите в самоїдство.

Уявіть собі, наприклад, щоу вас є товариш, який кожен раз, коли ви до нього заходите, починає критикувати вас. Результат явний – ви просто перестаєте до нього приходити, а з часом і перестанете з ним товаришувати. Але ж втекти від себе не так-то легко. Між тим, на відміну від поведінки інших людей, на власні думки можна накинути вуздечку.

Єдиний вихід із цього негативного кола полягає у позитивному способі мислення, в орієнтації на добре, яке гідне похвали. Потрібно тільки одне – розплющити очі на добре. А для цього частіше, посміхнувшись собі, не бійтеся промовити: "Який я все ж таки молодець

Згадаємо відомого поета, який використовував цей підхід у своєму житті: „Ось так Пушкін! Який я молодець".

Тож, чи користуватися самохвальством? Звичайно, так. Тільки пам'ятайте золоте правило: всього в міру. Своє відношення до себе перевірте за допомогою тесту «Чи живете ви в згоді з собою?» (див. Практикум).

5.25. Формуйтезвичку посміхатися. Встановлено, що доброзичливий вираз обличчя збуджує центри позитивних емоцій, призводить до доброго настрою та позитивного мислення. Томунедоцільно ходити з похмурим, нудним обличчям навіть тоді, коли настрій у вас поганий.

Людина з природною приємною посмішкою і сама стає бадьорою та життєрадісною, і оточуючим покращить настрій. Посмішка та сміх – збудники позитивних емоцій. Як доречно сказав відомий французький письменник Стендаль: «Посмішка, сміх вбивають старість». Натяк на посмішку, стримана посмішка, інтимна посмішка, радісна посмішка – кожна по-своєму чудова.

Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як посмішка. Посмішка говорить: „Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити". Ось чому собаки користуються такою любов'ю. Побачивши нас, вони всіма можливими їм способами випромінюють радість – „собачу посмішку". Тому зовсім природно, що і ми раді їх бачити.

Посмішка – важливий засіб спілкуватися, бо вона позитивно впливає на оточуючих. Подумайте про те, як добре ви себе почуваєте, коли вам посміхаються. Люди добрішають від посмішки. Якщо ви не звикли посміхатися, то вам потрібно навчитися це робити. Посміхніться прямо зараз! Не бійтеся! Посміхніться ще раз! Це ж не боляче. По суті, вам самим стає від цього краще. Якщо поблизу є дзеркало, усміхніться перед ним, і ви побачите, наскільки краще виглядаєте. Звичайно, спочатку ви можете почувати себе незручно, але, коли нахмурені брови та опущені кути ротазникнуть і ви почнете випромінювати упевненість і достоїнство, ваше відношення до цього заняття зміниться.

Кожна людина прегарна, коли вона посміхається. Посміхаючись, ви автоматично почуваєте себе краще. Посмішка приходить із середини, тому ви повинні позитивно мислити, що відобразиться на вашому обличчі. І, навпаки, якщо посмішка приходить ззовні /ви її робите/, то вона призводить до доброго настрою, позитивного мислення.

Починайте посміхатися і робіть це завжди. Коли б ви не зустрілись з людьми – УСМІХАЙТЕСЬ! УСМІХАЙТЕСЬ! УСМІХАЙТЕСЬ! УСМІХАЙТЕСЬ всім і кожному! Усміхайтесь своїм родичам, товаришам і колегам! Усміхайтесь похмурим людям! Усміхайтесь у транспорті! Усміхайтеся у ліфті, в магазині … на вулиці!Усміхайтесь поліцейському, викладачу, майстру, продавцю … всім! Люди відчують вашу посмішку і будуть вам усміхатися /спасибі, що помітили і оцінили мене/.

Навчайтесь бажати усміхатися та радіти щастю, яке ви приносите в життя ваших близьких, знайомих та незнайомих людей. Спробуйте посміхнутися сьогодні і переконаєтесь, як діють чари посмішки. Пам'ятайте, що усмішка – одна з головних ваших переваг!

Дуже цікаво та емоційно описує дію посмішки відомий американський психолог та письменник Дейл Карнегі. «Я просив тисячі ділових людей весь час комусь усміхатися на протязі цілого тижня, а потім розповісти про результати цього експерименту. Ось лист від Джона Б., його випадок не поодинокий. Фактично він є типовим для сотні інших людей.

Я одружений вже більше 18 років, - пише Джон, - але весь цей час рідко посміхався дружині, і бувало, що на протязі цілого дня говорив їй два десятки слів. Оскільки ви просили мене розповісти про те, як вийде експеримент з посмішкою, я вирішив присвятити йому весь тиждень. І так, наступним ранком, зачісуючись, я подивився на своє похмуре обличчя і сказав собі: „Джон, ти сьогодні позбавишся від свого похмурого вигляду! Ти будеш посміхатися, і починай робити це негайно!"

Сідаючиза стіл снідати, я привітав жінку посмішкою і словами: „Доброго ранку, люба!" Ви попереджували мене, що вона на неї певним чином відреагує. Так ось: ви недооцінили її реакцію. Вона була здивована. Вона була зворушена. Я сказав їй, що з сьогоднішнього дня це стане звичайний явищем, і ось вже на протязі двох місяців роблю це кожного ранку. Така зміна в моїй поведінці принесла за невеликий проміжок часу більше щастя в наш дім, ніж було його в нас за багато років…".

Як бачимо, посмішка змінила докорінно життя цього подружжя.

Нагадаємо, що посмішка пов'язана з гумором. То ж перевірте «рівень свого гумору» за допомогою тесту "Чи є у вас почуття гумору?" (див. Практикум).

Отже, якщо хочете подобатися людям, мати добрий настрій, позитивно мислити, не хворіти … ПОСМІХАЙТЕСЬ!!! Це ж не боляче.

5.26. Станьте оптимістом.Оптимізм - світогляд, яке характеризується, бадьорістю, вірою в майбутнє, в успіх, схильністю у всьому бачити хороші, світлі сторони.

Оптимізм - це джерело безстрашності і віри в себе. Оптимізм - потужна броня, що захищає нас від усіляких труднощів і перешкод на життєвому шляху.

Оптимізм - це відкритість і готовність до зустрічі з невідомим. Це якість, яка необхідна кожній людині для сприйняття нових ідей, подолання життєвих перешкод, створення здорового і щасливого життя.

Але дехто сприймає оптиміста як нереальну людину, яка нібито тільки і намагається уникнути проблем та трагедій. Однак оптиміст не прагне ховатися від життя, а конструктивно відноситься до власних проблем і проблем людства, сприяє їх вирішенню.

Оптимізм, і це ми можемо відчути щодня, має багато спільного з упевненістю в своїх силах і мужністю і виявляється не тільки при прийнятті важливих рішень, але і перш за все в тисячах повсякденних дрібних вчинків і дій.

Філософія оптимізму, успішного шляху закликає до подолання негативного за допомогою віри і внутрішньої переконаності:

«Все в цьому житті залежить від нас».

«Ми віримо в можливості подальшого розвитку і вдосконалення».

«Ми віримо в те, що нещастя можна перетворити в щастя».

«Ми віримо, що хвороби можна перетворити в здоров'я».

«Ми віримо, що бідність можна перетворити в багатство».

«Ми віримо, що можна навчитися жити щасливо».

«Ми віримо, що у людини на нашій Землі велике майбутнє».

«Ми віримо, що людина може справлятися з ще більшими труднощами».

Оптимізму споріднені такі поняття, як «шанс, надія, очікування, віра, радість життя, довіра до життя, переконаність, утвердження життя, радісний настрій, мужність, віра в добро, передбачення успіху, віра в прогрес, віра в щасливе майбутнє».

Ми хочемо навчитися влаштовувати майбутнє. Не важливо, що було вчора; не має значення і те, що сьогоднішній день похмурий, життя йде далі.

І саме оптимізм допомагає людині з гідністю подолати складні життєві ситуації і продовжувати жити і творити. Тому він і є найважливішою якістю людини, яка свідомоналаштовує себе на успіх. То ж, які ж ознаки (форми поведінки) характерні для оптимістів:

По-перше, оптимісти в кожній ситуації шукають позитивну сторону. Що б не трапилося, вони намагаються знайти в цьому щось хороше або корисне. І, схоже, завжди знаходять, що, втім, не дивно.

По-друге, з будь-якої невдачі або складності оптимісти намагаються отримати цінне знання, вважаючи, що труднощі існують не для того, щоб нам заважати, а для того, щоб ми на них вчилися. Кожна проблема, на їхню думку,важливий урок, і вони сповнені рішучості знайти його і освоїти, щоб вирости інтелектуально і духовно.

По-третє, оптимісти завжди шукають рішення проблеми. Замість звинувачень в чиюсь адресу або скарг на невдалий збіг обставин вони звертаються до дії. Вони запитують себе: де вихід? що можна зробити? яким повинен бути наступний крок?

По-четверте, оптимісти невпинно думають і говорять про свої цілі - про те, чого їм хочеться і як цього домогтися. Майбутнє і пункт призначення турбують їх більше, ніж минуле і відправна точна, вони завжди дивляться вперед. До речі, це не тільки ознаки, а й керівництво до дії. Пам'ятайте, що світ належить оптимістам!

Напевно, вам захотілося стати оптимістом і бути щасливим ... Чи можна це зробити? Так! Як? Просто почніть вчитися впевненості в собі, дотримуючись наступних порад:

• Зізнайтеся собі в своїх сильних і слабких сторонах і відповідно сформулюйте свою мету.

• Усвідомте, що джерелом страху і невпевненості є слабкий контроль над своїми думками.

• Подолайте почуття провини і сорому.

• Постарайтеся не приписувати собі негативні риси: дурний, невдаха, нещасливий тощо.

• Налаштуйте свій розум на спогад про перемоги (нехай навіть самі незначні), а не про поразки.

• Пам'ятайте, поразка - це не катастрофа. Скористайтесьнею як уроком, який треба вивчити і зробіть сходинкою до успіху.

• Не миріться з людьми, заняттями, обставинами, які змушують вас відчувати свою неповноцінність. Якщо вам не вдасться їх перебороти, щоб відчути впевненість, краще просто відвернутися від них.

• Майте вигляд впевненої в собі людини: посмішка, бадьора хода, весела пісня, позитивні думки,посмішка - і люди будуть задивлятися на вас, а ви згодом дійсно відчуєте впевненість в собі.

• Пам'ятайте, ви не пасивний споглядач, а неповторна особистість, активний творець свого життя. Ви керуєте подіями. Впевненість стає вашої сутністю, а перешкоди - викликом, який спонукає до дій.

• Використовуйте мову оптимізму. Виключіть зі свого лексикону самосаботаж, самобичування і негативний внутрішній діалог. Регулярно використовуйте позитивні твердження щодо власних здібностей і потенційних можливостей. Свідомо виключіть зі свого лексикону фрази на кшталт «не можу» «боюся, що ...», «це неможливо», «я ніколи цього не зможу, я занадто слабкий для ... тощо». Ці фрази означають надмірне й шкідливе узагальнення, пророкують негативний результат іігнорують справжні можливості людини.

• Посміхайтеся. Посміхніться прямо зараз! Природно, спочатку ви можете відчувати себе не зовсім зручно («мені погано, а я посміхаюся»). Однак, коли насуплені брови і опущені куточки рота зникнуть і ви почнете випромінювати впевненість і гордість, ваше ставлення до цього заняття зміниться.

• Почніть з малого, поступово піднімаючи планку. Насолоджуйтесь відчуттям успіху. Нагородіть себе за досягнуте чимось, хоча б чашкою кави.

• Навчіться бачити позитивну сторону у всьому, що б не відбувалося. Пам'ятайте, що про стакан, наполовину заповнений водою, песиміст скаже: «Склянка наполовину порожній», а оптиміст - «Стакан наполовину повний».

Пам'ятайте, що багато речей ми оцінюємо негативно не тому, що вони справді такими є, а лише тому, що таке наше сприйняття. Тому припиніть шукати погане в собі, в інших людях, в навколишньому світі - почніть вишукувати хороше, і ви з подивом виявите, що його набагато більше, ніж вам здавалося. Ставте оцінку «плюс» всьому, чому можна, і зовсім відмовтеся від оцінки «мінус». Ви помітите, якзмінилося ваше сприйняттяреальності: вам частіше щастить, і з вами відбувається тільки хороше! Рівень свого оптимізму перевірте за допомогою тесту «Чи ти оптиміст?» (див. Практикум).

5.27. Формуйте звичку позитивно мислити кожен день. У вас склалась звичка завжди взувати спочатку лівий чи правий черевик?

Визначте в найближчий ранок, який черевик ви взуваєте першим. Далі цілком свідомо вирішіть, що в наступні три тижні ви будете оволодівати новою звичкою, взуваючи першим інший черевик.

Тепер ранком, коли ви берете в руки другий черевик, ви одночасно нагадуєте собі, що на протязі дня ви будете прагнути думати, діяти, почувати по-іншому, не так, як давно до цього звикли.

Взуваючи черевик, скажіть собі: «Цей день я стану жити по-новому, краще!».

Потім свідомо вирішіть і чітко скажіть собі, що на протязі дня я:

1. Буду радісним і веселим наскільки можливо. Посміхнусь, як мінімум, 3 рази за день (це ж не боляче).

2. Спробую ставитись до людей більш співчутливіше та дружелюбніше.

3. Спробую менше критикувати і бути більш поблажливим до недоліків та помилок оточуючих мене людей. Буду прагнути інтерпретувати їхні дії більш доброзичливо.

4. Наскільки дозволять обставини, буду поводити себе так, ніби успіх неминучий; я вже є тією особистістю, якою прагну стати. Буду діяти та почувати, як ця особистість.

5. Не допущу, щоб мої судження надавали фактам песимістичного, негативного забарвлення.

6. Що не трапилось, буду реагувати спокійно і, по можливості, розумно.

7. Буду цілком ігнорувати всі негативні факти, які я не можу змінити.

8. Саме сьогодні я не буду боятися,особливо, не буду боятися бути щасливим, насолоджуватися красою, любити і вірити, що ті, коголюблю, люблять мене.

Просто? Безумовно. Але кожен із наведених вищеспособів дій, мислення дозволить створити новий образ особистості, для якого характерним буде позитивне мислення. Спробуйте пожити за цими правилами 21 день,і ви переконаєтесь, що тривога, невпевненість у собі, песимізм зникнуть, а впевненістьу власних силах зросте.


6. ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ – ШЛЯХ ДО ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТ...
4.ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РИС ХАРАКТЕРУ ОСОБИСТОСТІ...
 

Коментарі (0)

There are no comments posted here yet

Залишити свій коментар

Posting comment as a guest.
0 Characters
Вложения (0 / 3)
Share Your Location

Редакція порталу «Учительський журнал он-лайн» може не поділяти точки зору автора та користувачів порталу, які висловлюються у формі коментарів до статей, повідомлень на форумі тощо. Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв і т.п. Матеріали публікуються в авторському варіанті; ілюстрації, пунктуація і лексика авторські. Претензії не приймаються. Матеріали не рецензуються.

Контакти

вул. Плеханівська, 66, оф. 11, м. Харків, 61001 
Адміністратор порталу:
Тел. : +38 (068) 375-46-34
Тел. : +38 (066) 820-40-65
Тел. : +38 (057) 731-96-33
(с 9.00 до 17.00 субота, 
неділя - вихідний
)

e-mail:  
Premium Joomla Templates