3.ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ

 Вся справа в думках.

Думка початок всього.
І думками можна управляти.
Тому головним в самовдосконаленні– працювати над своїми думками.

Л. Толстой

Доля людини! Багато хто звик вважати, що його долю формує хтось зовні. Проте це не так. Тільки у людини є одна енергія, властива їй, - вона називається «енергією, силою думки». І якщо людина зрозуміє, чим вона володіє, навчиться користуватися нею повною мірою, то вона стане володарем своєї долі.

Від того, наскільки ґрунтовно ми можемо це усвідомити, відчути й зрозуміти та практично застосувати залежить те, у якому ступені перед нами будуть відкриватися закономірності та таємниці світобудови.

Тільки усвідомлення й прийняття енергії, сили думки дозволить зробити своє життя більш щасливим, радісним, успішним.

3.1. Думка – матеріальна. Розумова енергія, яка організована в вигляді думки, має велику потужність. Здоров'я, інтелект, успіх в житті, радість і щастя – все залежить від природи та якості наших думок, від того, наскільки ми здатні управляти ними. Ця якість (управляти своїми думками) потенційно дається кожній людині від народження. Вивчення та реалізація її вкрай корисно та необхідно для здоров'я, щастя, успіху кожній людині.

З усіх енергій, що існують у Космосі, наймогутнішою енергією, що володіє як творчою, так і руйнівною силою, є думка. Людина як мисляча істота користується цією великою силою протягом усього життя, не розуміючи ні значення, ні наслідків свого мислення як для неї особисто, так і для всієї Світобудови. Її могутність полягає в тому, що вона запускає в хід і рух стихійні сили природи, що самі по собі нерухомі й інертні й вимагають для приведення в дію поштовху, що дається їм думкою людини. Тому наша доля значною мірою визначається нашими думками. Згадаймо давно відоме. Посієш думку – пожнеш вчинок. Посієш вчинок– пожнеш звичку. Посієш звичку – пожнеш долю. Що посієш, то й пожнеш.

Ми володіємо лише тією силою, що намалювали у своїй уяві. Світ навколо нас такий, яким ми його подумки уявляємо. Наші життєві ситуації і навколишнє оточення - це не що інше, як матеріалізація наших думок. Обмеженість думок спричиняє обмеженню наших можливостей («Я це можу!» або «Навряд чи я з цим впораюсь»). Чому? Бо будь-яка думка, що народжується в нашій свідомості, кінець-кінцем реалізується.

Але що ми знаємо про дію думки? Ось як її характеризують у філософських, наукових працях.

Ми представляємо собою результат того, про що думаємо. (Будда)

Які думки в людини, така і вона. (Соломон)

Які в тебе думки, таке і життя. (М. Аврелій)

Самим великим відкриттям мого покоління є те, що люди змінюючи аспекти свого мислення, можуть змінити життя. (У. Джеймс)

Вища стадія духовної культури настає тоді, коли ми розуміємо, що повинні контролювати свої думки. (Ч. Дарвін)

Думка — продукт нашої свідомості, який надає нам можливість пам'ятати, аналізувати, робити висновки, моделювати ситуацію, асоціювати модель з реальністю. Саме думка формує тканину нашого життя й долі. В результаті наше життя – це відбиття того, про що ми думаємо.

Думка - початок всіх початків, ким би ми не були й чим би не займалися. Сутність людини визначає те, як вона мислить. В Індії наука про розумовий розвиток називається «раджа-йога». «Раджа» означає «королівський», цим підкреслюється чільна функція розуму. Йога означає «дисципліна».Раджа-йога - це теорія й практика концентрації мислення, творчого підходу до керування собою за допомогоюконтролю над думками.

Думку — результат або процес мислення — можна визнати однієї з найбільших сил або здібностей, якими ми наділені. Як і більшість інших сил і здібностей, її можна використовувати за власним вибором, позитивно або негативно. Проте більшість людей не навчені розумінню й використанню позитивної сили думки, яку філософи часто називають «ключовою силою розуму».

Отже, для побудови пристойного життя необхідне вміння правильно мислити — воно не менш важливе, ніж уміння правильно говорити. Наше мислення дає нам інструменти, за допомогою яких ми створюємо історію свого життя. Хіба ви не погодитеся з тим, що коли ви управляєте своїм розумом, ви управляєте своїм життям, а він діє за допомогою думки.

Можна перелічити назви мільйонів предметів: від примітивного молотка до космічного корабля, у появі кожного з них передувала думка.

Уява будує матеріальний предмет у невидимому нами просторі, ми ще не бачимо його матеріалізації, але це зовсім не означає, що предмета не існує. Він уже побудований в уявному просторі, а це більш значимо, ніж його наступна матеріалізація. Космічний корабель будується думкою одного або декількох людей. Ми його ще не бачимо, не можемо його поторкати, і в той же час він існує! Існує в невидимому нами вимірі, а згодом матеріалізується, приймаючи видиму нашим звичайним зором форму.

Що є більше значимим у створенні космічного корабля? Думка винахідника, конструктора або дії робітника, що виробляє деталі відповідно до представлених креслень? Звичайно, в цьому випадку будь-яка праця необхідна, але первинної все-таки є думка.

З реальним космічним кораблем може відбутися аварія, і причиною її завжди буде не якась бракована деталь, а нечітко сформована думка.

Думка може передбачати всі аварії. Для думки не існує непередбачених ситуацій. Але аварії, безладдя всілякі відбуваються. Чому? Поквапилися з матеріалізацією, не давши думці завершити проект.

Так, самостійно помізкувавши, кожний сам може переконатися в безперечності висновку: всі предмети, які коли-небудь були виготовлені на Землі, є матеріалізацією думки, абсолютно всі життєві ситуації, включаючи саме життя, формуються спочатку в думках. Це дійсно так.

Якщо ваша думка розвинена слабко, або під впливом якихось причин їй не дають вільно використовувати властиву їй енергію, на ваші життєві ситуації будуть впливати чужі, можливо, ваших близьких, знайомих думки, загальноприйняті установки в суспільстві.

Але й у другому випадку ваші життєві ситуації вибудовуються спочатку думкою. І ви самі винуваті, якщо затисли, закріпачили свою власну думку, тим самим підкорилися волі думок іншої людини, і тепер уже від неї або інших будуть залежати ваші невдачі або успіх.

Переконатися у впливі думки на наше життя можна на численних життєвих прикладах. Подумайте, що робить людина, перш ніж стати, наприклад, відомим артистом? Звичайно ж, спочатку мріє про це, потім подумки розробляє план досягнення мрії й далі діє: самодіяльність, навчальні заклади, влаштування на роботу в театр, кіностудію або філармонію.

Звичайно, ви можете заперечити, що всі мріють бути найвідомішими артистами, але стають такими лише одиниці, а деякі взагалі змушені шукати роботу в іншій галузі, не пов'язаної з артистичною кар'єрою: крім мрії необхідний талант. Так, необхідний. Але талант теж виробляється силою думки.

Однак, багатьом буває важко зрозуміти, яка величезна сила полягає в думці. Їм набагато легше зрозуміти енергію, що дають атомна або гідроелектростанція. Вони бачать силу в дії й розуміють функції всіх пристроїв, тоді як сила думки може здатися більше невизначеною й тому менш доступною для розуміння.

Думку можна вважати мотивуючою силою, яка стоїть за будь-яким вчинком, подібно тому, як електрика є джерелом світла в наших будинках. Усі люди — багаті та бідні, молоді й старі — володіють силою думки. Важливо навчитися використовувати цю величезну силу собі на користь.

Однак найчастіше самообмеження у вигляді віку, правил пристойності, ділових зобов'язань, вимог і заборон, понять про те, що можна й що не можна здійснити, наших уявлень про себе й про те, на що ми здатні, позбавляють нас всієї повноти життя.

Пригадаймо… Коли ви востаннє гайдалися на гойдалці? Коли ви востаннє робили щось розпачливе, що виводило вас за обкреслене коло життя й демонструвало світу, що ви по-справжньому живі? Коли та дитина, що живе у вас, моглавідкрито виразити своє збудження й радість? Ні, вік отут не виправдання, як і ваш вузький погляд на самого себе: ніщо не виправдує тих, хто не користується дарованим йому життям і не дає йому всю повноту вираження. Ви представляєте одночасно й радісну дитину, і безсмертного мудреця. Чи є у вас щира віра в те, що ви нічим не обмежені? Якщо вірите, то що вам заважає виявляти достаток життя на всіх рівнях: тілесного та психічного здоров'я, взаєминах з навколишніми,навчання, мисленні й почуттях!

Все, чим ми є, - результатом того, що ми думали: воно засновано на наших думках і складено з наших думок (спрацьовує, так званий, закон причини та наслідку: посіяв думку (причина) …. пожав долю (наслідок)).

Якщо людина говорить або поводиться, мислячи негативними думками, негаразди слідують за нею подібно тому, як за днем наступає ніч. Якщо людина говорить або поводиться, мислячи чистими (позитивними) думками, щастя слідує за нею, подібно тіні, що ніколи її не залишає.

Життя, яке створює кожен з нас, - це життя в межах нашого власного мислення. Щоб це життя стало більш багатим, радісним треба мислити позитивно.

Саметому сьогодні ви перебуваєте там, куди вас «привели» ваші думки. І завтра ви виявитеся там, куди вас приведуть ваші сьогоднішні думки.

Дійсно думка - головна причина, що спонукує людину до дій. Саме відсутність відповідальності за свідому думку й викликало той самий розрив між мисленням і дією, що характерний для більшості наших сучасників.

Але ж вчені давно довели просту істину, можливо, найголовнішу в нашому житті - думка матеріальна. Прикладів, що підтверджують цю істину, величезна кількість. Наочніше за все це демонструє прилад «детектор брехні», ще його називають «поліграф». Ні для кого не секрет, «детектор брехні» визначає, бреше людина чи ні. Як це відбувається? Дуже просто! Думки досліджуваної людини змінюють температуру тіла, електричний потенціал, хімічний склад, швидкість серцебиття і ритм нашого дихання. Ось вам найпростіший доказ матеріальності думки.

Як же управляти думками? В цьому нам допоможе виконання «Вправ для управління думками (див. Практикум), а також знання та використання законів, котрі визначають закономірності нашої ментальної сфери та «Я-концепція» особистості. Розглянемо їх.

3.2. Ментальні закони. Існуючі в природі закони діляться на дві категорії: закони фізики й ментальні закони. Дія законів фізики, наприклад тих, що управляють електрикою або механікою, може бути перевірене шляхом контрольованих експериментів і практичної діяльності.

А ось ментальні закони можна перевірити тільки за допомогою досвіду, спостерігаючи за їхньою дією у власному житті.

Деякі ментальні закони були сформульовані приблизно в другому тисячоріччі до нашої ери, тобто приблизно чотири тисячі років тому. В античному світі ці закони викладалися в так званих "школах таїнства".

У ті часи зазначені закони не були призначені для широкого загалу. Керівники таких шкіл думали, що пересічна людина невірно витлумачить ці закони й буде використовувати їх не по призначенню. Можливо, що для того часу так воно й було. Але зараз ситуація змінилася.

Сьогодні більшість зазначених законів описані й обговорюються відкрито. Але на жаль використовуються на практиці досить рідко.

Однак, вивчення біографій успішних людей дозволяє зробити висновок, що здебільшого вони користувалися цими законами свідомо або несвідомо, і в результаті їм часто вдавалося протягом короткого часу досягти більшого, ніж іншим людям протягом всього життя

Ментальні закони працюють всюди та постійно, незважаючи на те що їхній фізичний прояв не так легко побачити. Щораз, коли життя йде успішно, ваші думки й дії приведені в гармонію із цими невидимими ментальними законами. Щораз, коли ви стикаєтеся із проблемами, ви незмінно порушуєте один або більше законів, свідомо знаючи про це або перебуваючи в невіданні. Через їхню центральну роль у досягненні щастя, успіху і, звичайно, формуванні позитивного мислення дуже важливо познайомитися з ними й інтегрувати їх у все, чим ви зайняті та почати свідомо їх використовувати.

Закон контролю визначає, що ваше відношення до себе самого позитивно в тім ступені, у якій ви контролюєте своє життя, і негативно в тім ступені, у якій ви, відповідно до власних відчуттів, втрачаєте над ним контроль або попадаєте під контроль іншої зовнішньої сили.

Можливий зовнішній або внутрішній контроль. Іншими словами, ви можете відчувати, що самі контролюєте своє життя, випробовуючи щастя, упевненість, практикуючи позитивні підходи, або ваше життя контролюється іншими, і ви безпомічні, загнані в пастку, почуваєте себе жертвою.

В обох випадках контроль над вашим життям починається з вашихдумок - це єдине, над чим ваш контроль безмежний. Те, як ви міркуєте про ситуацію, визначає ваші почуття, а останні визначають ваше поводження.

Самодисципліна, володіння собою, самоконтроль - все це починається з контролю над власним мисленням. Ніяка людина або ситуація не можуть змусити вас почувати себе певним чином. Тільки ваші власні думки про ситуацію змушують вас почувати себе так чи інакше (але ж ви здатні контролювати свої думки). Як сказала Елеонора Рузвельт, "ніхто не може вас змусити почувати себе приниженим без вашої згоди".

Закон контролю пояснює, чому так важливо бути рішучим і чому так важливо знати, чого ви хочете. Упевненість у собі й відчуття контролю є перевагою людини, що має ясну мету й план, перед тими, хто коливається й не впевнений у собі.

Саме тому, один з найголовніших обов'язків людини - взяти власне життя під контроль. Відчуття контролю стає фундаментом для побудови щастя й успіху в майбутньому, звичайно, включаючи і професійне самовизначення, успішне навчання, здоров'я тощо.

Закон причини й наслідку визначає, що кожний наслідок у вашім житті має причину. Він настільки важливий, що був названий залізним законом Всесвіту. Він стверджує, що все відбувається з якої-небудь причини поза залежністю від вашого знання про неї. Немає нічого випадкового. Ми живемо в упорядкованому Всесвіті, який керований чіткими законами, і розуміння цього відіграє центральну роль стосовно до будь-якого іншого закону або принципу.

Закон причини й наслідку говорить, що як для успіху, так і для невдачі є конкретні причини. Є також конкретні причини для здоров'я й хвороби. Є конкретні причини для щастя й нещастя.

Цей закон настільки простий, що багато хто не звертає на нього уваги. Люди продовжують робити (або не робити) ті самі речі, які призводять до розчарування й нещастя, і звинувачують у своїх проблемах навколишніх. Хоча причина всіх бід людини в ній самій.

У книзі Притч Соломона сказано: "Що посієш, то й пожнеш". Ця версія закону причини й наслідки також називається законом сівби й жнив. Він говорить, що пожнете ви тільки те, що посіяли, і що все, що ви отримуєте сьогодні, є результат посіву в минулому. Якщо в майбутньому ви хотіли б отримати інший урожай у якийсь із областей свого життя, то повинні «посіяти інше насіння (думки)» сьогодні.

То ж найбільш важливе розуміння закону причини й наслідку, або сівби й жнив, таке: думки є причини, арезультатє наслідком.

Ваші думки служать головною причиною умов та результатів вашого життя. У вашій життєдіяльності все починалося з певної думки - вашої або чиєїсь.

Усе, ким ви є, і ким ви станете, є результатом способу вашого мислення. Змінивши якість свого мислення, ви зміните і якість свого життя. Зміни у вашім зовнішньому досвіді підуть за змінами в досвіді внутрішньому. Ви пожнете те, що посіяли.

Вся принадність цього незмінного закону полягає в тім, що, прийнявши його, ви орієнтуєте себе на повний контроль над своїми думками, почуттями й одержуваними результатами. Тож досить думати, що ви — лише наслідок чого-небудь: знайте, що ви — причина самого себе!

Закон віри визначає, що все, в що ви гаряче вірите, стає реальністю. Чим сильніше ви вірите в істинність чогось, тим вище ймовірність істинності цього для вас. Якщо ви, дійсно, вірите в щось, то й уявити собі не можете, як це може бути інакше. Ваші переконання створюють тунель вашого зору. Вони редагують вхідну інформацію й відкидають те, що не відповідає вашим рішенням або переконанням.

Наприклад, якщо ви цілком упевнені, що вам долею призначено домогтися великих успіхів, то незалежно від того, що відбувається, ви продовжите боротися за досягнення своїх цілей. І ніщо вас не зупинить.

З іншого боку, якщо ви вірите, що успіх - це справа везіння або випадку, то вас дуже легко збентежити й розчарувати щоразу, коли виникають негаразди. Отже, ваші переконання (думки) налаштовують вас на успіх або поразку.

Саме тому люди з оптимістичним підходом до життя (з вірою в себе та майбутнє) звичайно надзвичайно енергійні, вони будують і створюють майбутнє. Вони позитивні й веселі, вони бачать світ як чудове місце, що створене для життя. Для них характерні невипробувані ментальні підходи, що дозволяють позитивно й конструктивно реагувати на неминучі зльоти й падіння повсякденного життя.

В те, у що ви вірите, стає реальністю. Візьмемо для прикладу видатні спортивні досягнення. Як часто спортивні лікарі та тренери стверджували, що того чи іншого результату просто неможливо домогтися. Так, у 40-х і на початку 50-х років XX століття вважалося, що людина фізично не здатна пробігти одну милю (1,61 км) швидше, ніж за чотири хвилини. З тих пір, як одна людина повірила, що зможе зробити це швидше, і зробила це, її результат був повторений тисячі разів. Точно так само колись вважалося, що людина не може піднятися на вершину Евересту, тому що людський організм не може витримати умов, існуючих на висоті 8800 метрів, але з тих пір на цю вершину піднялося багато сотень людей. Потрібно було лише повірити, що це можливо, і діяти, спираючись на цю віру.

Ви повинні кинути виклик переконанням, які, на вашу думку, стримують вас. Якщо ви цього не зробите, вони так і залишаться з вами і будуть формувати вашу долю, і ваше майбутнє буде простим повторенням вашого минулого. Якщо ви хочете, щоб ваше життя розвивалося в успішно, якщо ви хочете бути щасливим, радіти життю, спочатку ви повинні оцінити свої переконання, і при необхідності змінити їх.

Закон очікувань визначає: все, чого ви впевнено очікуєте, стає вами ж виконуваним пророцтвом. Інакше кажучи, ви одержуєте не обов'язково те, чого хочете від життя, а те, що очікуєте від нього. Ваші очікування роблять потужний невидимий вплив, що змушує людей поводитися й ситуації виникати відповідно до того, чого ви від них чекали.

Можна сказати, що ви постійно є провісником своєї власної долі, говорячи й міркуючи про те, як, на вашу думку, може обернутися ситуація. Люди, що досягли успіху - впевнені в собі. Вони припускають свій успіх, вони очікують позитивного до себе відношення. Вони очікують, що будуть щасливі, - і вони рідко розчаровуються у своїх очікуваннях. Вони діють!

Для людей, що не домоглися успіху, характерні негативні очікування, цинізм і песимізм, які призводять до того, що все відбувається саме так, як ці люди того й чекають. Для них характерна пасивність та бездіяльність.

Цей закон пояснює також той факт, що людина ніколи не може піднятися вище власних очікувань. Бо вони її очікування (причина) визначають її життя (наслідок). Отже позитивні очікування вже самі по собі здатні змінити всю вашу особистість, все ваше життя.

Закон притягання. Про цей закон написано чимало книг, і багато хто вважає, що він відіграє центральну роль у розумінні стану людини. Закон притягання говорить, що ви являєте собою живий магніт. Ви незмінно залучаєте у своє життя людей і ситуації, що перебувають у гармонії з вашими домінуючими думками. Подібне притягає подібне. Ваші друзі, родина, відносини, робота, проблеми й можливості - все це залучається на основі звичного для вас способу мислити.

Аналізуючи кожний з аспектів власного життя, як позитивний, так і негативний, ви побачите, що самі створили весь цей світ. І чим більше почуття ви вкладаєте в думку, тим вище буде імовірність того, що ви залучите до себе людей і ситуації, що перебувають у гармонії з вашою думкою.

Як і інші ментальні закони, закон притягання нейтральний. Він може допомогти, але може й нашкодити. У дійсності цей закон можна розглядати як варіацію закону причини й наслідки, або закону сівби й жнив.

Тих, хто користується законом притягання з погляду позитивного мислення, часто називають щасливчиками. Це ще один спосіб пояснити, чому так багато гарного й так багато корисних людей залучається в життя тих, хто має чітке уявлення щодо власних цілях і не втрачає оптимізму в прагненні їх досягти.

Закон відповідності - один з найважливіших законів і багато в чому узагальнює й пояснює всі інші. Він говорить: "Що усередині, те й зовні". Це означає, що ваш зовнішній світ є відбиття внутрішнього. Цей закон надає можливість розпізнати, що відбувається у вас усередині, спостерігаючи за тим, що відбувається навколо вас.

Німецький філософ Ґете сказав: "Потрібно бути кимсь, щоб зробити щось". То ж щоб змінити своє життя, потрібно змінити себе. Потрібно внутрішньо стати іншою людиною, перш ніж бажані результати виявляться зовні.

Багато хто намагається поліпшити або змінити деякі аспекти власного життя, змушуючи змінюватися інших людей. Їм не подобається відбиття їхнього власного життя, що вони бачать у дзеркалі. Тому вони працюють над поліруванням дзеркала, замість того щоб зайнятися собою. Так життя не зміниш.

Ви завжди представляєтеся навколишнім таким, який ви є насправді. Вам рідко вдається когось обдурити. Єдиний спосіб поміняти щось зовні - це змінитися усередині.

Відомий американський психолог В. Джеймс писав: "Найбільша відкриття мого життя - це відкриття, що люди здатні міняти зовнішні аспекти власного життя, змінивши свої думки".

Закон ментальної еквівалентності може розглядатися як нове формулювання попередніх законів. По суті, він говорить, що думки матеріалізуються. За допомогою уяви й повторів ваші думки, заряджені емоціями, стають реальністю.

Інакше це можна сказати - так: думки - це матеріальні об'єкти. Вони народжуються й починають жити своїм життям. Спочатку ви - їхній господар, а потім вони починають розпоряджатися вами. Ви майже завжди поводитесь відповідно до ваших думок. Нарешті ви починаєте перетворюватися в те, про що думаєте. Змінивши своє мислення, ви змінюєте й своє життя.

Починаючи мислити позитивно й упевнено стосовно всіх аспектів свого життя, ви берете під контроль все, що відбувається з вами. Ви «сієте» позитивні причини (думки) й пожинаєте позитивні наслідки. Ви починаєте сильніше вірити в себе й свої здатності. Ви очікуєте більше позитивних результатів. Ви залучаєте позитивних, людей і ситуації, і незабаром ваше зовнішнє життя приходить у відповідність із вашим внутрішнім світом, вашими думками, настановами, цінностями.

Всі ці трансформації починаються з ваших думок. Змініть своє мислення, і ви обов'язково зміните своє життя.

Закон звички. Практично все, що ви робите, є результатом звички. Те, як ви розмовляєте, працюєте, керуєте машиною, думаєте, будуєте відносини з іншими людьми, витрачаєте гроші й спілкуєтеся з людьми, засновано головним чином на звичках. Ваше поводження в кожній галузі життєдіяльності будується на досвіді, який ви здобули ще в ранньому дитинстві. Імовірно, дев'яносто п'ять відсотків ваших учинків і реакцій є автоматичним, підсвідомим відгуком на фізичне й людське середовище.

Закон звички - це життєво важливий ментальний закон. Він дає пояснення успіху й невдачі так само добре, як і всі інші закони.

Звички гарні тільки доти, поки служать вам, доти, поки їхній вплив призведе до покращення й удосконалювання вашого життя. Тому коли звички стають головною перешкодою на шляху до щастя, настає час модифікувати їх або ж змінити цілком.

То ж успіх і невдача, щастя й нещастя в більшій мірі є результатом звичок, що автоматично працюють. Саме тому зміна звичок, що не відповідають вашим пріоритетним цілям, - це одна з найбільше важких, але й найважливіших завдань, що визначають якість вашого життя.

Закон практики. Однак всі звички формуються, отже від них можна й позбутися. Ваша особистість на сьогоднішній день є результат формування певних звичок. Вас учили або ви самі навчилися, як стати тією людиною, якою ви є, і як одержувати ті результати, які ви одержуєте в процесі свого життя. Ваше навчання почалося до того, як ви виросли настільки, щоб самому зрозуміти, що саме відбувається. Ви - результат навчання, що зайняло багато років та не завжди призводило до щасливого життя.

Але при бажанні можна змінити своє життя. Закон практики стверджує, що будь-яка часто повторювана дія або думка стає новою звичкою. Можна виробити будь-яку бажану звичку. Можна стати такою людиною, якою ви хочете стати, дисциплінувати власні думки й дії таким чином, щоб вони узгоджувались із вашими новими ідеалами й перетворилися в нові звички. Саме так відбувається перетворення в нову людину з кращими якостями.

Закон підсвідомої діяльності визначає, що всяка ідея або думка, прийнята вашою свідомістю за істину, буде прийнята й вашою підсвідомістю, яка негайно приймається за роботу зі втілення її в реальність.

Як тільки ви починаєте вірити в можливість здійснення якоїсь дії, ваша підсвідомість починає роботу як передавач ментальної енергії, у результаті чого ви притягаєте людей і обставини, відповідно вашим новим домінантним думкам.

Міркування про нову мету сприймаються вашою підсвідомістю як команда. Воно починає коректувати ваші слова й учинки таким чином, щоб вони працювали на досягнення мети.

Закон концентрації визначає, що все, про що ви зосереджено (частіше, триваліше, емоційніше) думаєте, глибше входить у ваше життя.

Успіх і щастя дається тим людям, які виробляють здатність цілком зосереджуватися на чомусь одному й не залишати це без уваги доти, поки процес не буде завершений. Вони мають достатню дисципліну, щоб думати й говорити тільки про те, чого хочуть, і не відволікатися на те, чого не хочуть.

Людина стає тим, про що постійно та зосереджено міркує. Люди, що домагаються високих результатів, стоять на варті свого розуму з особливою ретельністю. Вони зосереджуються тільки на тім, що для них дійсно важливо. Вони міркують про майбутнє своїх бажань і відмовляються піддаватися власним страхам і сумнівам. У підсумку їм вдається робити незвичайні речі за такий же час, який пересічна людина витрачає на звичайні життєві справи.

Закон підстановки стверджує, що свідомість може втримувати тільки одну думку в кожний момент часу й що можна робити заміну однієї думки на іншу і цілеспрямовано заміняти негативні думки позитивними. Він дає можливість взяти під контроль своє ментальне життя. Цей закон - ваш ключ на щастя, до позитивного умонастрою.

Ваша свідомість ніколи не пустує, вона завжди чимсь зайнята. За допомогою закону підстановки ви можете замінити негативну думку на будь-яку іншу (краще позитивну).

Заміна негативного умонастрою на позитивний за допомогою закону підстановки відбувається ефективніше, якщо ви просто перестаєте говорити й думати про проблему й починаєте говорити й думати про рішення. Зосереджуйтеся на тім, що може бути зроблене в майбутньому, а не на тім, що трапилося в минулому.

В цілому, знання й застосування ментальних законів дозволяють визволити міць вашого розуму. Вони забезпечують включення вас у спрямовану й систематичну роботу з удосконалювання власної особистості й формування позитивного мислення.

Ви активізуєте закон контролю, свідомо вирішивши дивитися на себе як на джерело активного творчого впливу на власне життя. Взявши розум під контроль, ви впевнено стаєте керманичем власної долі, архітектором власного майбутнього. Ви звільняєтеся від випадковості, довідавшись про роль власних думок на ваше життя.

Ви включаєте закон причини й наслідку, відсторонившись від повсякденного життя й міркуючи про неймовірне число збігів, що сформували вас таким, яким ви є сьогодні. Ви бачите, що нічого не відбувається випадково. Ви розумієте, що все відбувалося й відбувається в результаті чинності невблаганного закону, навіть якщо ви не здатні чітко зрозуміти, у якому напрямку розвивається ваше життя в даний момент.

Ви змушуєте працювати закон віри, визнавши, що ваше життя й досвід ведуть до досягнення чогось важливого. Чим більше ви думаєте про це як про неминуче, тим з більшою ймовірністю воно здійснюється. Ваша віра стає вашою реальністю.

Ви застосовуєте закон очікувань, упевнено чекаючи одержання чогось вартого, якщо не безцінного, від усього, що відбувається з вами. Це відношення впевненого очікування перетворює ваше життя в пригоду, з невідомим, але щасливим кінцем подій, кожна з яких має позитивний результат.

Ваше позитивне, орієнтоване на майбутнє мислення вводить у дію закон притягання. Ви починаєте притягати людей і обставини, що перебувають у гармонії з вашими домінантними думками, повними надії, оптимізму й упевненості. Чим більше ви про себе думаєте, тим більше ви залучаєте до себе ідеї, можливості й людей, що допомагають здійснити ваші мети.

Після того як зерна цих думок будуть посіяні вами в підсвідомості в результаті постійного втримання їх у свідомості, підсвідомість починає діяти за законом підсвідомої діяльності, приводячи ваші думки, слова, почуття, дії у відповідність із новими цілями.

Ви безупинно користуєтеся законом підстановки, пам'ятаючи про головний свій обов'язок у цьому процесі – усунення (витіснення) негативних думок, страху, злості й сумнівів у собі. Ви робите це, заміняючи їх на позитивні думки.

Ви застосовуєте закон концентрації, безупинно міркуючи про мужність і впевненість, надію й любов, про чудове майбутнє, що вас очікує. Ви щодня знаходите час, щоб присісти й увібрати в себе позитивні й надихаючі вас думки, знаючи про те, що все, про що ви міркуєте досить довго й з більшою завзятістю, зрештою матеріалізується у вашім зовнішньому світі.

Найважливіше, що вам необхідно, - це терпіння, спокій і довіра. Ви досягнете всього, що задумано, тоді, коли до цього будете готові, коли до цього буде ретельно підготовлений ваш розум. Все, чого ви хочете, хоче вас. Все, чого ви бажаєте, рухається вам назустріч уже зараз, точно так само як і ви рухаєтеся йому назустріч. Ваше головне завдання - вирішити, чого ви хочете, а потім скористатися ментальними законами.

Пам'ятайте, що думки завжди осідають у підсвідомості – це насіння, а ви – садівник, ви програміст, який створює певні програми у своєму біокомп'ютері.

Підсвідомість, яка є нашим беззаперечним слугою й здатна розв'язати будь-яке завдання, утамувати будь-яке бажання, створити будь-які умови для бажаного життя. Але через вічні, необґрунтовані страхи, сумніви, побоювання і тривоги (погане насіння, негативні думки), ми можемо порушити ефективну діяльність нашого організму, можемо створити нестерпні умови для життя, але тим же самим способом ми можемо створити собі прекрасне життя, повну любові й радості.

Отже, все залежить від того, чим ми харчуємо (ментальна їжа, наші думки, які ми можемо свідомо вибирати) нашу підсвідомість. Уявимо, що думка – це зерно, яке ми поміщаємо в підсвідомість – ґрунт, де воно проростає, потім пускає листя, потім дозрівають плоди. Ми одержуємо те, що сіємо. Посіяли любов, добро, щастя, достаток, успіх – це й одержали у помноженому виді. Негативні думки – це бур'яни, видаляйте їх вчасно, у вас буде прекрасний сад.

Крім того, якщо ви нічого не сієте у своєму ментальному садку, можете представити, що там з часом буде – садок заросте бур'янами. Але більшість людей так і живуть у рутині побуту, тому що не опікуються й не заглядають у свій садок, хоча це дуже просто й не вимагає зусиль. Просто живіть усвідомлено, почуваючи себе господарем.

Як же пояснити використання ментальних законів при формуванні нових якостей в особистості, в тому числі й позитивного мислення? В цьому нам допоможе теорія Я-концепції.

3.3. Я-концепція.

3.3.1. «Я-концепція»: сутність, чинники, що впливають на неї, роль для особистості.

Значною подією в психології було відкриття «Я-концепції» /образу власного Я/. «Я-концепція» - це сукупність всіх уявлень (думок) людини про себе, пов'язана з їх оцінкою. «Я-концепція» - це переконання, оцінки, тенденція поведінки, набір настанов, спрямованих на самого себе:

уявлення індивіда про себе: я щасливий, у мене погано йдуть справи, я невдаха, я добрий, я дратівливий, я оптиміст тощо;

потенційну реакцію поведінки - ті конкретні дії, які можуть бути викликані «образом Я».

Позитивна «Я-концепція» - позитивне ставлення до себе, самоповага, прийняття себе, відчуття власної цінності, віра в успіх, оптимізм.

Негативна «Я-концепція» - негативне ставлення до себе, неприйняття себе, відчуття власної неповноцінності, песимізм.

«Я-концепція» визначає і очікування людини, тобто її уявлення про те, що має відбуватися. Негативна «Я-концепція», як правило, призводить до очікування невдачі, позитивна - до очікування успіху.

У «Я-концепції» запрограмоване, якою повинна бути поведінка людини. «Я-концепція» - це уявлення (думки) про себе, яке може бути правильним або спотвореним. Вона дає поведінці жорсткий стрижень і орієнтує її: якщо в моєму «Я» запрограмоване, що я досягну успіху, то я можу подолати всі спокуси розваг, свою слабкість і лінощі,щоб утвердити своє «Я». Якщо ж у моєму «Я» жорстко записано, що мене очікує поразка, то мені важко в цій ситуації досягти успіху.

Усвідомлюємо ми чи ні, але кожен носить в собі уявний образ або портрет самого себе («Я-концепцію»), який інколи постає досить туманно, недостатньо чітко окресленим, або й взагалі свідомо не сприймається. В цьому образі втілена наша концепція своєї особистості, уява про самого себе як про людину, що сформувалась на підставі нашоївласної думки про себе, а також під впливом:

  • минулого досвіду;
  • наших успіхів та невдач;
  • ставлення до нас людей, особливо в дитячі роки;
  • власної зовнішності.

Із цих «цеглинок» ми подумки конструюємо образ власного «Я». Будь-яка ідея або думка про себе, випадково вкрапляючись у загальну картину, відразу стає для нас «реальною», «правдивою». Ми вже не сумніваємося у справжності знову набутої якості і діємо так, наче вона відповідає істині.

В цілому, відкриття такого феномену, як «Я-концепції», ознаменувало собою своєрідний прорив у психології та в галузі дослідження особливостей зміни особистості, що дуже важливо для конструювання нової технології формування позитивного мислення.

«Я-концепція» крім того визначає й діапазон можливостей людини - те, що вона в змозі чи не в змозі здійснити. То ж розширюючи діапазон свого образу, людина розширює для себе і сферу можливого. Отже створення адекватного, реалістичного уявлення (думок) про самого себе наділяє людину новими здібностями,новими талантами.

Але якщо образ власного «Я» у нашій думці перекручений і нереальний, то й реакція наша на зовнішні подразники буде неадекватною.

Осягнення того, що наші дії, почуття та поведінка є лише результатом наших уявлень та переконань, дає нам у руки потужний засіб, в якому психологія завжди мала потребу для зміни властивостей особистості. Це відкриття значно допомагає людині на шляху домайстерності, успіху, щастя, позитивного мислення.

Численні експерименти абсолютно чітко продемонстрували, що, як тільки змінювалась «Я-концепція», проблеми та задачі, пов'язані з нею, вирішувались швидко табез надмірних зусиль. Найбільш переконливі експерименти в цьому напрямку здійснив американець Прескот Лекі, один з перших дослідників у психології образу власного «Я». П. Лекі був викладачем і мав змогу перевірити цю теорії на тисячах студентів.

На його думку, якщо у студента виникали труднощі при вивченні якогось предмета, то лише тому, що, з точки зору студента, робота над цим предметом суперечила наявній системі ідей студента (його «Я-концепції»). Вчений вважадав, що змінюючи «Я-концепцію» студента, можна радикально змінити його підхід до даного предмета. Досліди підтвердили його припущення. Дійсно, ці студенти не були дурнями, їм не бракувало здібностей, але всім їм був властивий неадекватний образ власного «Я» (у мене немає математичних здібностей, фізика непосильна для мене тощо), спрямованість на поразку.

Отже, осягнення та використання «Я-концепції» відкриває простір для суттєвих змін властивостей людини, завдяки таким важливим умовам:

1. Всі наші дії, почуття, вчинки завжди узгоджуютьсяз «Я-концепцією». Змінюючи її, ми змінюємо себе, своє життя.

2. Уявлення (думки) про себе дійсно можна змінити. Вже давно відомо, що успіх сприяє успіху. Пам'ять про минулі вдачі відіграє роль «банку інформації», який надає нам впевненості у власних силах і сприяє при вирішенні чергової задачі або проблеми.

Але ж звідки брати спогади про успіхи, якщо в минулому були тільки невдачі? Цю проблему вдалося розв'язати завдяки одному важливому відкриттю, яке дозволяє синтезувати або штучно відтворити та контролювати практичний досвід у нашій свідомості.

Експериментальні й клінічні психологи довели, що нервова система людини не в змозі відрізнити фактичну ситуацію від ситуації штучної, яка створена яскраво та в деталях нашою уявою. І хоча це може здаватися дещо незвичним, але лабораторні експерименти показали доцільність застосування синтетичного досвіду в успішній професійній діяльності, в шаховій майстерності тощо. Синтетичні образи дозволяють нам «практикувати» нові стосунки з людьми та риси характеру, не здійснені іншим шляхом. Синтетичні образи в нашій уяві є моделлю зовнішніх умов.

Знаменитийпіаніст Артур Шнабель не міг витримувати монотонних і нескінченних вправ гри на рояліпротягом скільки-небудь тривалого часу. Коли його запитали, як йому вдається домагатися таких успіхів при зовсім незначному часу практиці гри на роялі, в порівнянні з іншимипіаністами, він відповів: «Я вправляюся цим в голові».

Голландець К. Г. Коп, відомий музичний педагог, рекомендує всім піаністам вправлятися подумки. Будь-яку нову композицію, стверджує він, потрібно «програти в голові», і запам'ятати ще до того, як пальці торкнуться клавіш.

Успішні люди з незапам'ятних часів використовували уявні «картинки» і вправи («синтетичний досвід»), щоб досягти бажаних результатів.

Формуванню позитивного мислення буде сприяти виконання «Вправ по формуванню Я-концепції» (див. Практикум).

3.3.2. Свідомість та підсвідомість. Щоб зрозуміти механізм зміни «Я-концепції», розглянемо докладніше свідомість і підсвідомість. Збагнути діяльність свідомості та підсвідомості нам допоможуть їх моделі, які використовуються в сучасних працях з практичної психології.

Розум (психіку) людини можна уподібнити океану, який має поверхню та глибинні прошарки. Людина, яка пливе на кораблі по поверхні океану, спостерігає всілякі речі, викинуті за борт. Вона може скласти карту поверхні океану зі всіма протоками та островами, їй добре знайомі штиль і жорстокий шторм. Але під поверхнею океану ховаються безмірні, непроникливі, таємничі глибини. Ми не бачимо мешканців того дна. Ніхто не може сказати напевне, де закінчується поверхня океану й починаються глибинні прошарки, оскільки не існує ніякої межі.

Терміни «поверхня» та «глибина» можна вживати лише умовно, бо океан є єдиною неподільною масою води. Як і океан, розум людини є теж єдиним цілим, де відбуваються два основних види діяльності. Нездатність збагнути різницю між цими видами діяльності й приносить сум'яття, нещастя, негативну «Я-концепцію» всім тим, хто не дістає від життя бажаного. З іншого боку, усвідомлення цієї відмінності та практичне використання знання про неї приносить зцілення та благополуччя, розширює можливості людини. У зв'язку з цим розглянемо важливі відмінності в діяльності свідомості (поверхневого розуму, свідомої фази розуму) та підсвідомості (глибинного розуму, підсвідомої фази розуму) .

Підсвідомість - це своєрідний банк пам'яті для сприйняття і вражень. Так, психологи переконливо довели, що в підсвідомості людини зберігаються всі відчуття та враження минулого. Проте людям властиво скаржитися на слабку пам'ять. Це свідчить про певну нездатність людини користуватися підсвідомим «банком» пам'яті. Зважаючи на важливість для розуміння технології зміни «Я-концепції» як свідомості, так і підсвідомості, розглянемо їх характеристики докладніше.

Ми користуємося свідомістю, набираючи, наприклад, номер телефону. Ми свідомо думаємо про кожну цифру під час набирання. Коли ми вчимося грі на піаніно, свідомість спрямовує наші дії на виконання кожної ноти доти, доки у результаті вправ ми не опануємо інструментом настільки, що рух пальців стане управлятися підсвідомістю, вивільнюючи свідомість для читання нот, співу, творчої імпровізації.

Американський вчений Б. Фулер стверджує, що 99,999% розумової діяльності людини визначається підсвідомістю, в той час, як свідома діяльність складає лише 0,001%. Підсвідомість приховує в собі величезні резерви творчих сил та можливостей.

Свідома фаза розуму (свідомість) досить обмежена, оскільки перебуває в залежності від зовнішнього середовища. Інформація до неї надходить через п'ять відчуттів: слух, смак, зір, нюх, дотик.Оскільки наші чуття часто оманливі, ми сприймаємо іноді хибне за істинне і навпаки.

Свідомий розум - реалістичний. Він раціональний,він спостерігає. Він перебуває біля джерела сили нашого бажання; його можна порівняти з вартовим біля дверей. Захищаючи доступ до підсвідомості, свідомий розум розглядає всю інформацію, що надходить, а пропускає лише те, що сам оцінює як правду, не зважаючи на те, наскільки помилково це може бути насправді. Легко переконатися в тому, що наш свідомий розум нас часто ошукує.

Ми дивимосяна лінію горизонту і нам здається, що небо зливається з землею. Нам видається, що залізничні рейки в далечині сходяться в лінію. Ці спотворення - результат хибної інтерпретації образів та інформування нашого свідомого розуму. Вживаючи цей підхід до людських бід, вад, таких як: хвороба, злидні, неспокій, відчай, непевність тощо, ми можемо стверджувати, що це можуть бути оманливі образи, прийняті свідомістю, яка вирішила їх «записати» (запрограмувати) в підсвідомість.

Отже, свідомий розум можна назвати «спрямовуючим розумом», «вартовим», який пропускає в підсвідомість лише те, що вважає за потрібне. Він характеризується словами: «Я вибираю». З його допомогою ми зважуємо життєві цінності, вибираємо, як нам діяти, якими ми прагнемо бути, що хочемо мати, свідомо вибираємо свої думки. Знаючи, що від «вартового» багато що залежить, требанавчитися ним управляти. І це може досягнути кожна людина. З цього приводу У. Джеймс, американський філософ і психолог зазначив: «Величним відкриттям нашої епохи є те, що змінюючи аспекти нашого мислення, можна змінити наше життя». В цьому стислому висновку є глибока істина: ми не жертви, а співучасники в творенні своєї долі та навколишнього світу.

Проте більшість людей приділяє велику увагу тому, як опанувати управлінням автомобілем, комп'ютером тощо, а не тому, як управляти власною свідомістю.

На які ж особливості слід зважати (знати) людині, яка вирішила (пристрасно бажає) змінити свою «Я-концепцію», навчитися позитивно мислити, домогтися успіху тощо?

Насамперед те, що підсвідомість - переробляє все, що дає їй свідомість, перетворюючи думки в реальні речі. Тому, наприклад, безвинна фраза «Я просто з глузду з'їхав» сприймається нею як дійсна ознака втрати розуму. Думка має вирішальний вплив на всі інші сторони життєдіяльності людини.

Всі думки, які досить часто «відвідують» нашу свідомість, незалежно від того, чи свідомо ми їх вибрали, чи це сталося так швидко, що залишилось непомітним для нас самих /наприклад, швидка подача реклами/, врешті переходять у підсвідомість, де автоматично продовжують «працювати».

Все, що людина яскраво уявляє в своїй свідомості, буде шляхом неодноразового повторення переведено в підсвідомість і стане для неї реальністю. Саме так триває процес навчання будь-чому, в тому числі і позитивному мисленню. Підсвідомість не запитує: «Чому?», але точно записує все, що надає їй наша свідомість.

Схильність до поганого настрою, наприклад, є результатом неодноразово повторених негативних думок, які проникли у підсвідомість і стали звичними. Але так самоможна досягнути й піднесеного настрою, якщо свідомо вибирати позитивні думки. І цьому слід вчитися так само, як навчаються грі на піаніно або плавати.

Підсвідомість - це слухняний виконавець всередині нас. Вона, значною мірою, підпорядковується свідомості і не наділена здатністю вибирати. Всі накопичені підсвідомістю знання й творчі сили готові працювати на людину, яка навчилася використовувати її.

Таким чином, «кнопка» від підсвідомості знаходиться у свідомості. Людина свідомо висуває завдання, яке вирішується в підсвідомості, або «свідомо програмує» підсвідомість для виконання конкретного завдання.

Подібне розуміння моделі підсвідомості ми знаходимо у відомого математика, засновника кібернетики Норберта Вінера, який розглядав підсвідомість як потужну обчислювальну машину, що програмується в «думках» самою людиною. Підсвідомість - це автоматичний механізм, який вирішує проблеми та змінює життя людини значно швидше, ніж наш свідомий розум. Вона не має обмежень, тому що її можна вчити та перенавчати. Доки ви тримаєте в свідомості картину об'єкта вашого бажання, неначе торпеду, наведену на ціль, підсвідомість автоматично скоригує курс і приведе вас прямо до неї.

Таким чином, розум людини єдиний і неподільний, він включає дві взаємодіючі фази - свідомість і підсвідомість. Підсвідомість є виробничою фазою розуму, а свідомість - керуючою. Свідомість вибираєте, що хоче бачитив нашому житті, але не в змозі створити це для нас. Підсвідомість - інструмент, без якого неможливо зробити наш вибір реальним.

А тепер ще раз нагадаємо основні закони, які визначають процес зміни "Я-концепції", та формування позитивного мислення:

підсвідомої діяльності, що стверджує, що будь-яка думка, прийнята вашою свідомістю за істину, буде прийнята й вашою підсвідомістю, яка негайно приймається за роботу зі втілення її в реальність;

практики, що стверджує, що всяка часто повторювана дія або думка стає новою звичкою. Саме вони відповідають на запитання: «Як відбувається програмування підсвідомості - зміна Я-концепції».

Відомо, що наша підсвідомість реагує на вербалізацію (мовлення), почуття та емоції, а також на візуалізацію /уяву /.

Розглянемо дію цього закону на прикладі вербалізації. В словах міститься надзвичайна сила. Слова можуть побудувати або зруйнувати ваше життя. Вони можуть зробити вас тим, ким ви є зараз.

Мовлення - це вербалізоване (словесне) мислення. Людина промовляє щодня майже двадцять тисяч слів. Те, про що і як ви розмовляєте, справляє значний вплив на ваші почуття та вчинки. Промовлене вами визначає практично все, що вами робиться. Наприклад, слова можуть змінити тиск крові, пульс або бажання.

Саме тому потрібно стежити за власним мовленням (не лише мовою, а й емоціями, почуттями, уявленнями) і не робити панічних заяв. Потрібно знову й знову повторювати позитивні твердження, доки ваша підсвідомість не сприйме їх за реальність. Так діє закон практики.

Пригадаймо, цим законом ми несвідомо користуємося майже все життя для того, щоб оволодіти певними навичками, звичками або рисами характеру.

Наприклад, ми спочатку свідомо натискуємо на ту чи іншу клавішу піаніно, але після неодноразових повторів (коли вже відбулося програмування підсвідомості) ми вже робимо це автоматично, а в цей час свідомо можемо співати. Проте багато людей, які бажають змінити свою «Я-концепцію», не володіють, на жаль, потрібним терпінням і, зрозуміло, в такому разі змін не відбувається.

Розглянуті вище ментальні закони, а також характеристики свідомості та підсвідомості дозволяють до певної міри розібратися в механізмі програмування підсвідомості (зміни «Я-концепції»), а отже і формування позитивного мислення.

Однак для формування позитивного мислення не достатньо знання законів та механізму програмування підсвідомості, тому в подальшому розглянемо технологію зміни «Я-концепції» та формування позитивного мислення.

3.3.3. Технологія формування позитивного мислення шляхом зміни «Я-концепції».

Як же здійснюється процес створення нової «Я-концепції»? Він, як правило, відбувається на основі аналізу власної діяльності, ставлення до себе інших людей, опрацювання літератури тощо. Приділивши увагу й час вибору цієї гідної мети змінити себе, ви відчуєте величезний прилив сил і самоповаги. Визначивши мету, оцініть її перед тим, як формувати завдання власній підсвідомості. Детально обдумайте рішення щодо самовдосконалення та запитайте себе:

1. Чого дійсно я хочу?

2. Чи відповідає це моїй системіцінностей?

3. Чи реально це?

4. Чи можу я уявити це всебічно?

5. Чи стану я досконалішим, досягнувши мети?

Якщо ви дали позитивну відповідьна всі питання, можна приступити до більш чіткого формування сутності зміни «Я-концепції». Прагнення змінити себе має бути сильним, пристрасним, виплеканим у «муках боротьби», а не примарним - інакше не буде «працювати» закон притягання. Бажано письмово точно окреслити предмет своїх бажань, бо підсвідомість швидше сприйме письмову «інструкцію».

Впевненість щодо можливості зміни «Я-концепції» ґрунтується на тому, що в середньому людина реалізує свій потенціал лише на 10%, а свідомість, як зазначалося, „бере" на себе тільки 0,001% всього обсягу діяльності мозку, крім того, багато хто загіпнотизований життям на посередність. Зупинимося детальніше на останньому твердженні.

Дійсно, можна без перебільшення сказати, що кожен з нас до певної міри загіпнотизований тими уявленнями, які некритично сприйняті з інших джерел; тими ідеями, які «прийшли» самому в голову і які як ваші переконання відповідають дійсності. Ці негативні уявлення та ідеї з такою силою впливають на нашу поведінку, як і ті, які професійний гіпнотизер навіює об'єкту гіпнозу.

Розглянемо приклад з гіпнозом у спорті. Негативні переконання (думки) не дозволяють спортсмену виявити свої справжні можливості. У одного атлета за допомогою динамометра вимірювали силу м'язів руки. Попри всі зусилляйому не вдавалося витиснути більше 50 кілограмів. Потім під гіпнозом йому сказали: «Ви дуже сильний. Сильніший, ніж будь-коли у вашому житті. Набагато сильніший. Вас самого дивує ваша сила». Після цього спортсмен легко «досягнуто» показника в 60 кілограмів.

Цікаво, що гіпноз нічого не додав до фактичної сили атлета, а просто подолав негативне переконання, яке колись заважало виявити справжню силу. Іншими словами, атлет в стані бадьорості сам наклав обмеження на власні можливості. Гіпнотизер не зробив нічого іншого крім того, що усунув психологічне блокування, яке дозволило атлету розкрити свої справжні дані. По суті, гіпнотизер тимчасово «розгіпнотизував» об'єкт випробування, вивільнив його від самообмежуючого переконання. Здатність до дій, вчинених під гіпнозом, була притаманна людям ще до зустрічі з гіпнотизером. Але вони не могли скористатися нею, бо навіть не підозрювали про її існування. Вони замурували, «заклинили» свої здібності під впливом постійного «гіпнотизування» людським оточенням та власних негативних переконань.

Отже, всередині нас, незалежно від того, яким хронічним невдахою ви себе не уявляєте, у вас існують здатність та сили, необхідні для того, щоб досягти бажаного, зажити щасливим та творчим життям, досягти успіху, стати оптимістом.

В процесі зміни "Я-концепції" дуже важливу роль відіграє розслаблення. Більшість наших нинішніх переконань - добрі вони чи ні, правильні чи хибні - склалися без будь-яких зусиль з нашого боку, без залучення сили волі. Наші звички - корисні чи шкідливі - виникли за аналогічних обставин.Отже, для формування нових переконань і звичок (нової "Я-концепції") слід рухатися тим же шляхом, тобто в стані розслаблення. Що ж дає розслаблення ?

Виявляється цей стан ґрунтується на тому, що повне розслаблення наших м'язів, усіх без винятку, починаючи від надбрівних дуг і завершуючи ступнями ніг, спричиняє відключення великої кількості сигналів, що надходять з периферії до центру і, відповідно, перехід нашої свідомості в «напівсонний» стан. Саме в цьому стані наша психіка «підсвідомість» найбільш ефективно сприймає «синтетичний досвід» /уяву, слово, емоції/. Як же розслаблюватися?

Можна скористатися, наприклад, тими вправами, які рекомендуються в літературі з практичної психології. Багато психологів визнають за кращу вправу, яка полягає у тому, що потрібно лише намагатися відновити в пам'яті найбільш приємні та заспокійливі епізоди з минулого. В житті кожної людини обов'язково були моменти чи періоди, коли вона почувала себе легко, вільно. Виберіть зі свого минулого потрібні сцени та спробуйте їх подумки відтворити якомога докладніше. Чим більше деталей ви пригадаєте та подумки уявите, тим кращим буде результат.

Щоденна практика дасть вам можливість бачити ці сцени все яскравіше та чіткіше і, крім того, набиратися досвіду. Вона зміцнить зв'язок між уявними образами та фізичними відчуттями. Ви все більше та краще будете оволодівати технікою розслаблення.

І нарешті, можна скористатися тим, що сама природа дає нам двічі на добу (це найкращий варіант): перед засинанням івідразу після сну наша свідомість перебуває у напівсонному стані. Ось в ці періоди і потрібно «програмувати свою підсвідомість», змінювати «Я-концепцію» без використання вправ на розслаблення.

Якщо ви досить довго й наполегливо будете «тримати перед очима» уявний образ самого себе (думки), окриленого вірою в успіх, то з часом станете схожим на нього. Уявіть, що ви потерпіли поразку, і це зробило перемогу недосяжною. Але, якщо яскраво уявити власну перемогу, то за законом притягання - це буде сприяти успіху.

Ваш теперішній образ власного «Я» сконструйований з минулих уявлень про самого себе, які виникли наоснові інтерпретацій та оцінок пережитих вами фактичних подій і ситуацій. Потрібно вжити той же самий метод створення адекватного образу власного «Я» яким раніше ви послуговувалися, щоб створити неадекватне уявлення про себе. Відведіть для цього 30 хвилин щодня. Розташуйтесь у затишному місці, де вам ніхто не заважатиме. Зручно сідайте, або лягайте. Розслабтеся, а для цього скористайтеся спеціальними вправами, або скористайтеся напівсонним станом. Закрийте очі та дайте волю уяві.

І якщо створена вашою фантазією картина достатньо яскрава й деталізована, то для підсвідомості такий синтетичний досвід цілком замінить реальний. Важливо пам'ятати, що протягом цих 30 хвилин ви бачите, як впевнено та безпомилково дієте та реагуєте на наявні обставини.

Не має жодного значення, як ви діяли вчора. І вам не слід прагнути переконати себе в тому, що завтра ви неодмінно будете діяти тільки правильно.

Коли мине певнийчас («спрацює» закон практики), ваша нервова система сама подбає про це, якщо звичайно, ви будете сумлінно тренуватися.

Уявіть, що ви «стали» тим, ким прагнете бути. Будь ласка, не говоріть собі: «Завтра я почну діяти саме таким чином». Скажіть лише: «Я уявляю, що вже дію так нині, ось у ці 30 хвилин». Уявіть, як би ви себе почували, коли б уже перетворились на ту людину, якою маєте намір стати. Якщо ви боязкий чисором'язливий, уявіть, що легко тавпевнено спілкуєтесь з людьми, відчуваючи при цьому найприємніші почуття. Якщо за певних ситуацій ви відчували страх і тривогу, уявіть, що ви вже поводитесь спокійно та обачливо, впевнено й сміливо, і відчуєте внаслідок цього вдоволення собою.

Ці вправи «закладають у пам'ять» вашої нервової системи нові дані (програмують підсвідомість), допомагають створити нову «Я-концепцію», яка буде характеризуватися позитивним мисленням.

Після певного тренування (термін - мінімум 21день) ви здивуєтесь, помітивши, що вже не просто прагнете, а дієте по-іншому, більш-менш автоматично та невимушено. Так воно й має бути (кількість перейшла в нову якість). Адже у вашому нинішньому становищі, коли ви почуваєтесь невмілим і нездібним і поводитесь неадекватно, то робите це не «роздумуючи», не прикладаючи великих зусиль.

Ваші нинішні неадекватні почуття та дії є автоматичними й самочинними відповідно до «закладеної» вамив підсвідомість інформації як реальної, так і отриманої в результаті гри вашої уяви в минулому.

Пам'ятайте, що візуалізація «уява» підсилюється ще й словом, почуттями та емоціями. Тому найкращий варіант програмування підсвідомості (зміни «Я-концепції») є той, коли ви «бачите бажану картину», говорите та переживаєте, а потім починаєте і діяти.

Таким чином, діючи свідомо на підсвідомість мовою, думками, почуттями, ми програмуємо, а отже змінюємо «Я-концепцію», формуємо звичку до позитивного мислення.

Формування нової «Я-концепції» буде відбуватися ефективніше, якщо після кожного етапу програмування підсвідомості ви нагородите себе за добре виконання «новоїролі» звичною для себе радістю (чашкою кави, цукеркою, цікавою або книжкою, кожному своє). В цьому випадку посилюється мотивація виконувати «нову роль».

Таким чином, технологія формування позитивного мислення передбачає такі етапи:

усвідомлення потреби та можливості зміни негативної"Я-концепції";

розслаблення (релаксація);

програмування підсвідомості (зміна "Я-концепції»;

повторення останніх двох етапів протягом певного часу.

В формуванні позитивного мислення нам допоможе узагальнення, яке зробив автор книги «Сила позитивного мислення» американець Норман Піл, який визначав людей із позитивним мисленням як індивідів із певним набором якостей, що визначають рівень успіху кожної людини.

Аналіз, проведений дослідниками творчої спадщини доктора Піла, дозволив виділити такі десять рис позитивно налаштованої людини: оптимізм, ентузіазм, віра (переконання), цілісність, мужність, упевненість у собі, рішучість, терпіння, спокій і зосередженість.

Наявність цих рис сприяє особистості в оволодінні позитивним мисленням.

Уявіть собі, яких ви досягатимете успіхів, якщо володітимете всіма цими якостями, навчившись належним чином їх застосовувати. Якщо ж ви, подібно до багатьох людей, вважаєте, що лише окремі видатні особистості мають мужність, упевненість у собі або ентузіазм, вам найкраще змінити цю точку зору. Безумовним фактом є те, що ми всі народжуємося із цими десятьма рисами позитивного мислення.

Однак майже в усіх нас ці вроджені якості різною мірою приховані під негативним вихованням та обставинами.

Оптимістична від народження дитина починає дивитися надовкілля з більшимпесимізмомпіслятого,якїїоптимізм і ентузіазм знищують негативними зауваженнями батьки й оточення: «Не роби цього, вдаришся!», «Чому ти не можеш бути таким, як твоя сестра?», «Скількиразівможнапоказуватитобі, як це робиться? Схоже, ти безнадійний!», «Ну ось, візьми й сам спробуй! Тільки в тебе нічого не вийде», «Ти невдаха!», «Ти знову нас усіх підвів». Целишекілька прикладів ізтого моря негативу, який оточує людину багато років і який вона, на жаль, сприймає близько до серця. Подібні впливи й формують наше ставлення до зазначених десяти рис. Ми починаємо вірити, що якщо вони в нас і є (принаймні, певне їх поєднання), то в недостатній кількості.

У результаті виходить, що ці риси притупляються, «дрімають» або є незатребуваними. Вони вже не мають свободи для вияву, як це було в ранньому дитинстві.

Однак пам'ятатимемо, що всі народжуються переможцями (оптимістами), але їх потім псує сприйняття довкілля та реакція на нього. Ніхто не народжується, щоб стати невдахою. Нею стають залежно від того, як люди сприймають навколишній світ і приймають рішення.

Розглянемо коротке визначення рис людини, яка має позитивне мислення. Радимо вам перш ніж прочитати ці визначення, подумати про те, як би ви їх визначили, а потім порівняти із запропонованими:

• Оптимізм — віра й очікування позитивного результату — навіть перед негодами, труднощами та кризами.

• Ентузіазм — високий рівень зацікавленості, позитивної енергії, пристрасті або особистої мотивації.

• Віра—довіра собі, іншимлюдям,в яких ми отримуємо підтримку та спрямованість руху.

• Цілісність — дії відповідно до особистого обов'язку бути чесним, відкритим і справедливим; жити відповідно до своїх принципів.

• Мужність — прагнення йти на ризик і долати страх, навіть у разі не визначеного результату.

• Упевненість у собі — оцінювання власних здібностей, можливостей і потенціалу.

• Рішучість — невпинне прагнення до мети, вершини або результату.

• Терпіння — уміння та бажання дочекатися сприятливої можливості, досягти стану готовності або необхідного результату від себе й інших.

• Спокій — збереження ясності розуму та пошук щоденної рівноваги в реакціях на негоди, труднощі або кризу; уміння знайти час для міркування й аналізу.

• Зосередженість — уміння та бажання спрямуватисвою увагу та сили на досягнення поставленої мети за пріоритетом.

Як було зазначали вище, ці десять рис притаманні нам від народження, однак їх придушує (кожну по-своєму) негативне програмування людини, що відбувається впродовж усього її життя. Але на щастя, людина в змозі свідомо розвинути їх в собі.

Першим кроком до відшукання в собі та пробудження цих якостей є аналіз того, як ми ними користуємося, тобто якою мірою регулярно виявляємо оптимізм, терпіння, упевненість у собі тощо. Його ми зробимо за допомогою тесту «Визначення рис характеру людини з позитивним мисленням» (див. Практикум).

Для практичної реалізації розглянутих рис в наступному розділі розглянемо особливості їх формування.

Звичайно, у кожної людини, яка вирішила позбутися звички негативно мислити (змінити Я-концепцію), виникає запитання: «А скільки часу необхідно для цього?»

Не зневірюйтесь, коли вам здається, що жодних змін не відбувається. Дуже багато людей, які зараз мають успіхи, мають їх, завдяки перешкодам на початку своєї діяльності. Саме перешкоди спонукали їх до великих зусиль і наступнихвеликихвинагород.

Краще відкласти остаточний висновок, як мінімум на 21 день. Це мінімально необхідний період для якихось помітних змін в «Я-концепції» людини. Так, після пластичних операцій, як правило, минає 21 день, перш ніж пацієнт починає освоюватися з новими рисами обличчя. Коли хворому ампутують руку чи ногу, «кінцівка-фантом» часто продовжує відчуватися теж протягом 21 дня. Давно помічено і в багатьох інших ситуаціях, що для зміни старих уявлень на нові потрібно близько трьох тижнів.

Ви набудете більше корисного з практики самовиховання, якщо погодитесь утриматися від критики приблизно на цей термін. Протягом цього терміну не намагайтесь постійно «озиратися назад» і скрупульозно вимірювати власніуспіхи: не заперечуйте, не намагайтеся спростувати обрану вами технологію, не сперечайтесь з самим собою стосовно того, чи справить вона на вас вплив. Ви неухильно вірите в успіх і ... ви його неодмінно досягнете.


4.ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РИС ХАРАКТЕРУ ОСОБИСТОСТІ...
2.ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ: НЕОБХІДНІСТЬ, СУТНІСТЬ, ПЕРЕ...
 

Коментарі (0)

There are no comments posted here yet

Залишити свій коментар

Posting comment as a guest.
0 Characters
Вложения (0 / 3)
Share Your Location

Редакція порталу «Учительський журнал он-лайн» може не поділяти точки зору автора та користувачів порталу, які висловлюються у формі коментарів до статей, повідомлень на форумі тощо. Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв і т.п. Матеріали публікуються в авторському варіанті; ілюстрації, пунктуація і лексика авторські. Претензії не приймаються. Матеріали не рецензуються.

Контакти

вул. Плеханівська, 66, оф. 11, м. Харків, 61001 
Адміністратор порталу:
Тел. : +38 (068) 375-46-34
Тел. : +38 (066) 820-40-65
Тел. : +38 (057) 731-96-33
(с 9.00 до 17.00 субота, 
неділя - вихідний
)

e-mail:  
Premium Joomla Templates